Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

РЕБУСЫ СТОЛБА

автор: 
Полтавец Евгений

Столб Южной Ушбы – место весьма оживленное. Популярность столба или центра ЮЗ стены обусловлена многими факторами. В этом месте стена имеет наибольший перепад и крутизну. Столб смотрится очень логично, он наиболее безопасен в отношении лавин и камнепадов.


История столба связана с громкими именами отечественного альпинизма: Мышляев, Кустовский, Моногаров… Маршруты столба высоко котировались в чемпионатах Союза, принося восходителям титулы и славу. Здесь неоднократно происходили и большие трагедии.

Первый раз я оказался здесь замой 2014 года. В двойке с Евгением Тимко мы пытались пройти маршрут Кустовского, но дойдя до таблички, вынуждены были отступить в связи с сильной непогодой.

Летом 2017 года мне посчастливилось пройти маршрут «Характерник». Эта линия имеет двойное авторство. Первые 6 веревок столба, до пересечения с моногаровской дорожкой, в 2010 году прошла связка М. Волошановский - Т. Пона. Далее они продолжили восхождение по Моногарову. Годом позже И. Чаплинский, В. Тодоренко, М. Фомин продолжили маршрут вверх, пройдя по сложному логичному рельефу еще три веревки. В итоге получилась очень логичная и технически насыщенная диретиссима.

Начало ключевого участка на «Характернике»

Во время восхождения я изучал следы на стене в надежде дать ответы на некоторые спорные вопросы. Прежде всего, мне хотелось определиться с маршрутом Н. Голубева. В комментариях к статье о «Характернике», Виктор Жак (участник из команды Голубева) утверждал, что «Характерник» является повторением их маршрута 1981 года.
Во время подъема мы не обнаружили следов тех давних лет. Ни старых крючьев, ни шлямбуров, ни контрольных туров. На таком сложном рельефе большая команда не могла не оставить железа, поэтому я сделал вывод, что «Характерник» со старым маршрутом не совпадает. Также я постоянно рассматривал рельеф слева там, где согласно отчету ленинградцев, должен проходить их маршрут, но также не увидел никаких следов. Количество вопросов только возросло. Где идет линия Голубева, и есть ли она вообще.

На спуске, дюльферяя по пути подъема, я закачивался максимально влево, продолжая поиски мифического маршрута 1981 года. И таки увидел его. Под большим карнизом я рассмотрел шлямбурную станцию. Эту станцию могли сделать только при подъеме, так как закачнуться под такой карниз на спуске технически невозможно. На 50-60 метров ниже, на крючьях закреплена смотанная в клубок старая веревка. Там же находится какая-то емкость, возможно контрольный тур. Еще ниже, сразу после расхождения с маршрутом Мышляева, есть крюк и деревянный клин. ( Но эти артефакты могли оставить и другие восходители на спуске.) Линия действительно проходит так, как нарисована в отчете у Голубева.

Удивительно, но факт – маршрут Голубева идет в 20-30 метрах от «Характерника», но из-за небольшого перегиба, совсем не виден с последнего.

Думаю, что по сложности и характеру рельефа маршруты Голубева и «Характерник» приблизительно равны. Это длинные, технически насыщенные шестерки «А». ( В российском классификаторе «Характерника» нет, а маршрут Голубева классифицирован – 5Б)

Визуально маршрут Кустовского немного проще, периодически посещается. В середине столба на нем есть полка. Маршрут Мышляева смотрится значительно проще, особенно учитывая то обстоятельство, что последний бастион большинство команд идут по 5А. Это наиболее посещаемый маршрут в данной части стены. Дорожка Моногарова уходит с центра бастиона влево на 60-70 метров раньше, чем нарисовано в их отчете. Шлямбура набиты через 50-60 см непрерывной дорогой. Они идут и по монолиту и вдоль трещин, пригодных под закладки и крючья. На станциях их набито по 5-8 штук. Выглядит это не очень эстетично.

Мы восходили в начале августа. Гора к этому времени сильно обтаяла и сыпала камнепадами. Несмотря на все предосторожности, каждому из нас «слегка» досталось. Правее и левее столба непрерывно шли мощные камнепады. Сильно простреливалась «Грузинская полка» и переход к последнему бастиону.

 

Предполагаю, что в условиях всеобщего потепления, лучше восходить в начале-середине июля.

Немного фото с Характерника:

Евгений Тимко и Александр Заколодний на вершине

Опубликовано: 
18 February, 2019

ОСТАННІ НОВИНИ

08/09/2024
Лілії Миколаєвні Самсоновій - 85!!!

Вітаємо з 85-м днем народження Заслуженого працівника фізичної культури та спорту України Заслуженого тренера України Лілію Миколаївну Самсонову! Бажаємо Вам міцного здоров’я! 

Зараз не кращі часи для спортивної роботи, але ми сподіваємося найскорішого повернення до мирного життя! Пишаємося співпрацею з Вами! Ви надихаєте, вражаєте своєю силою, добротою, професіоналізмом! Дякуємо за Вашу нелегку працю, за позитивну енергію, за розумний й правильний погляд на роботу та життя, якими Ви щиро ділитись з учениками та всіма, хто Вас оточує!

01/09/2024
Бомбордування Палацу спорту

У Харкові за ці 2 дні спекотно - масові бомбардування, багато поранених, є загиблі. Шість влучань біля Палацу спорту, поруч з яким розташований наш скеледром.

Вчора там проводили дитячий фестиваль у відновленому болдеринговому залі та на великому стенді, впоралися за один день, тому сьогодні на щастя на скеледромі нікого не було.

Але на скеледромі пошкоджені поверхні, у болдеринговому залі вибиті вікна, поведена криша, заклинило замки. Це одна з найкращіх скелелазних споруд в Україні, де починаючи з 2013 року було проведено більше 100 всеукраїнських та місцевих змагань.

08/08/2024
100-річна історія прапору Швейцарії, який знайшли харків'яни

Сьогодні, в Міжнародний день альпінізму, в приміщенні посольства України в Швейцарії відкрита експозиція швейцарського прапору, який знайшли харківські альпіністи в горах Кавказу з майже 100-річною історією. 

Якщо коротко, історія цього прапору така:

30 липня 1931 року в горах Кавказу (район Безенгі) зникла четвірка альпіністів, серед яких були два швейцарці з Базеля Max Mаglin та Joseph Hegglin. Вони разом із радянськими альпіністами Yurii Goldovski та Saul Lewin піднімалися на вершину Міссес-Тау (4421м) по західному гребеню. Було організовано пошуково-рятувальні роботи, але знайти альпіністів не вдалося.

23/06/2024
Українські скелелази вперше приймуть участь в Олімпійських іграх!

На Олімпійських Іграх 2024 у Парижі вперше приймуть участь українські спортсмени. 

21 по 22 червня у місті Будапешт  проходили змагання олімпійських кваліфікацій. Ярослав Ткач (Кропивницький, тренер - Микола Побережець) отримав олімпійську ліцензію на змагання зі швидкості, а Євгенія Казбекова (Дніпро, тренер - Серік Казбеков) отримала олімпійську ліцензію у дисципліні двоборство.

Вітаємо українських скелелазів з високим результатом та бажаємо успіху на Одімпійських Іграх 2024 у Парижі!

 

22/05/2024
Помер ветеран харьківского альпінізму Ігор Рудерман

21 травня 2024 року помер ветеран харківського альпінізму Рудерман Ігор Львович (1937–2024).

КМС з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, володар жетону «Рятувальний загін» (№ 1258). З 1995 р. проживав у Бохумі (Німеччина).

Ігор Львович закінчив ХПІ, інженер-конструктор, кандидат технічних наук. Був членом бюро альпсекції Харківської облради ДСТ «Авангард», членом бюро Федерації альпінізму Харкова, тренером міської школи інструкторів з 1968 до 1971 року. Майже щосезонно з 1965 по 1990 рік брав участь у рятувальних роботах.