Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Илье Александровичу Мартынову – 100 лет!

23 March, 2018

Сегодня, 23 марта 2018 года, известному харьковскому альпинисту Мартынову Илье Александровичу исполняется 100 лет!

Илья Александрович начал заниматься альпинизмом в 1938 году. Выполнил норматив Мастера спорта в 1956 году, инструктор-методист 1-й категории, «Почётный спасатель». Внес огромный вклад в развитие отечественного альпинизма как спортсмен, тренер и инструктор-методист. Автор фундаментальных разработок методик подготовки альпинистов и проведения спасательных работ в горах.

23 марта 2018 года в 18:00 в помещении Харьковского областного клуба альпинистов состоится вечер памяти всеми уважаемого заслуженного альпиниста Ильи Александровича Мартынова.

 

Мартынов Илья Александрович (1918-2010).

МС по альпинизму (1956), инструктор-методист 1-й категории. Жетон «Почётный спасатель».

Инженер, преподаватель. 

Начало занятий альпинизмом - 1938. Первые вершины - Тютюр-гу, 1Б и Бодорку, 2А к.с. Первый тренер - П.Ф. Захаров. Лучшие восхождения: (1940) Тихтенген (4611м); (1955) Аманауз (3760м); Бу-Ульген, 5А; (1956) Ушба (4710м); (1957) Каракая (3896м); (1961) Талгар (4973м); Металлург по С–З ребру, 5А; (1965) Караульчи-тау по Сев. ст., 5А; (1971) Мамисон-хох Вост., 5Б; (1973) Уилпата, 5Б; п. Рудаки по пр. кф. С–В ст., 5Б. 

Инструкторскую работу начал в 1939. В начале финской войны 1939 и ВОВ явился в военкомат, чтобы идти добровольцем защищать Родину, но как «сыну врага народа» (отец А. Савченко–Бельский был расстрелян в 1938 в Харькове) ни ему, ни брату Владимиру этой чести не «доверили». 

В результате внезапного наступления немцев братья оказались на оккупированной территории и были вывезены в Германию остарбайтерами. Владимир работал на военных заводах, а Илья - в фермерском хозяйстве. После окончания ВОВ оба вернулись на Родину и были сосланы на север. 

При первой же возможности продолжили занятия альпинизмом. (1959-1969) - начуч альпинистских лагерей: «Красная Звезда», «Уллутау», «Ала-Арча», «Безенги». 1958, 1966, 1970, 1973-1975 - тренер и ст. тренер различных школ по подготовке инструкторов альпинизма, сборов по подготовке спасателей, методических сборов по переподготовке инструкторов альпинизма, рук. многочисленных спасательных операций в горах. 

Член методического совета Управления альпинизма ВС ДСО профсоюзов с 1980. Один из авторов «Единой системы подготовки альпинистов» и основной разработчик «Программы подготовки альпинистов СССР» (1985). Автор «Ситуационных задач», работ по организации и тактике спасательных работ, ряда методических разработок а также книг «Безопасность в альпинизме» и «Безопасность и надежность в альпинизме». 

Подготовил четырех МС по альпинизму, двух чемпионов СССР по скалолазанию и большое количество инструкторов, спасателей и альпинистов.


фото 2004г.


фото 2004г.


фото 2008г.

ОСТАННІ НОВИНИ

08/09/2024
Лілії Миколаєвні Самсоновій - 85!!!

Вітаємо з 85-м днем народження Заслуженого працівника фізичної культури та спорту України Заслуженого тренера України Лілію Миколаївну Самсонову! Бажаємо Вам міцного здоров’я! 

Зараз не кращі часи для спортивної роботи, але ми сподіваємося найскорішого повернення до мирного життя! Пишаємося співпрацею з Вами! Ви надихаєте, вражаєте своєю силою, добротою, професіоналізмом! Дякуємо за Вашу нелегку працю, за позитивну енергію, за розумний й правильний погляд на роботу та життя, якими Ви щиро ділитись з учениками та всіма, хто Вас оточує!

01/09/2024
Бомбордування Палацу спорту

У Харкові за ці 2 дні спекотно - масові бомбардування, багато поранених, є загиблі. Шість влучань біля Палацу спорту, поруч з яким розташований наш скеледром.

Вчора там проводили дитячий фестиваль у відновленому болдеринговому залі та на великому стенді, впоралися за один день, тому сьогодні на щастя на скеледромі нікого не було.

Але на скеледромі пошкоджені поверхні, у болдеринговому залі вибиті вікна, поведена криша, заклинило замки. Це одна з найкращіх скелелазних споруд в Україні, де починаючи з 2013 року було проведено більше 100 всеукраїнських та місцевих змагань.

08/08/2024
100-річна історія прапору Швейцарії, який знайшли харків'яни

Сьогодні, в Міжнародний день альпінізму, в приміщенні посольства України в Швейцарії відкрита експозиція швейцарського прапору, який знайшли харківські альпіністи в горах Кавказу з майже 100-річною історією. 

Якщо коротко, історія цього прапору така:

30 липня 1931 року в горах Кавказу (район Безенгі) зникла четвірка альпіністів, серед яких були два швейцарці з Базеля Max Mаglin та Joseph Hegglin. Вони разом із радянськими альпіністами Yurii Goldovski та Saul Lewin піднімалися на вершину Міссес-Тау (4421м) по західному гребеню. Було організовано пошуково-рятувальні роботи, але знайти альпіністів не вдалося.

23/06/2024
Українські скелелази вперше приймуть участь в Олімпійських іграх!

На Олімпійських Іграх 2024 у Парижі вперше приймуть участь українські спортсмени. 

21 по 22 червня у місті Будапешт  проходили змагання олімпійських кваліфікацій. Ярослав Ткач (Кропивницький, тренер - Микола Побережець) отримав олімпійську ліцензію на змагання зі швидкості, а Євгенія Казбекова (Дніпро, тренер - Серік Казбеков) отримала олімпійську ліцензію у дисципліні двоборство.

Вітаємо українських скелелазів з високим результатом та бажаємо успіху на Одімпійських Іграх 2024 у Парижі!

 

22/05/2024
Помер ветеран харьківского альпінізму Ігор Рудерман

21 травня 2024 року помер ветеран харківського альпінізму Рудерман Ігор Львович (1937–2024).

КМС з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, володар жетону «Рятувальний загін» (№ 1258). З 1995 р. проживав у Бохумі (Німеччина).

Ігор Львович закінчив ХПІ, інженер-конструктор, кандидат технічних наук. Був членом бюро альпсекції Харківської облради ДСТ «Авангард», членом бюро Федерації альпінізму Харкова, тренером міської школи інструкторів з 1968 до 1971 року. Майже щосезонно з 1965 по 1990 рік брав участь у рятувальних роботах.