Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Харьковские альпинисты 25 лет назад были в Спитаке.

9 December, 2013

Разрушительное землетрясение 7 декабря 1988 года, эпицентром которого стали армянские города Спитак и Ленинакан унесло жизни более 25 тысяч человек.

На помощь Армении пришли почти 60 тысяч человек. Одними из первых на месте трагедии оказались альпинисты, принявшие активное участие в поисково-спасательных работах и внесшие огромный вклад в дело ликвидации последствий трагедии. 

Вспоминает Геннадий Копейка:

 

«Услышав о землетрясении в Армении, мы созвонились по телефону, и сразу организовалась группа из 17-ти человек. Были собраны вещи и все с нетерпением ждали сигнал, когда нам предоставят самолет. Почти сутки сидели в аэропорту, возвращались домой, и снова ехали в аэропорт. Только на третий день мы смогли улететь.

В Спитаке еще чувствовались толчки землетрясения. Картина была ужасной! Полностью разрушенный город, по которому перемещались спасатели и немногие уцелевшие местные жители. Вдоль дороги лежали горы хлеба и кучи одежды – гуманитарная помощь приходила из всех городов страны. Стадион был завален штабелями гробов...

Мы работали на разборке завалов. На четвертый день достать из-под руин уцелевших жителей удавалось редко. Больше мы помогали местному населению спускать из квартир верхних этажей (лестничные проемы были разрушены) на веревках крупногабаритные вещи – кровати, телевизоры и даже пианино.»

Общими усилиями сейчас удалось восстановить список харьковских альпинистов - участников ликвидации последствий землетрясения в Спитаке:

1. Старосельский Евгений
2. Копейка Геннадий
3. Танец Анатолий
4. Пастух Виктор
5. Рыбченко Владимир
6. Горенко Валентин
7. Стрельников Юрий
8. Гаврилов Игорь
9. Полянин Дмитрий
10. Еременко Григорий
11. Хольченков Владимир
12. Борисов Алексей
13. Боков Алексей
14. Зубков Александр
15. Швед Александр
16. Мельников Владислав
17. Голощапов Виктор

Возможно, список не полный. Будем благодарны за уточнения.

7 декабря в Армянском храмовом комплексе прошла панихида по погибшим. Затем министр по чрезвычайным ситуациям России Владимир Пучков, сам 25 лет назад принимавший участие в ликвидации последствий землетрясения, вручил ликвидаторам ведомственные награды МЧС.

 

ОСТАННІ НОВИНИ

08/09/2024
Лілії Миколаєвні Самсоновій - 85!!!

Вітаємо з 85-м днем народження Заслуженого працівника фізичної культури та спорту України Заслуженого тренера України Лілію Миколаївну Самсонову! Бажаємо Вам міцного здоров’я! 

Зараз не кращі часи для спортивної роботи, але ми сподіваємося найскорішого повернення до мирного життя! Пишаємося співпрацею з Вами! Ви надихаєте, вражаєте своєю силою, добротою, професіоналізмом! Дякуємо за Вашу нелегку працю, за позитивну енергію, за розумний й правильний погляд на роботу та життя, якими Ви щиро ділитись з учениками та всіма, хто Вас оточує!

01/09/2024
Бомбордування Палацу спорту

У Харкові за ці 2 дні спекотно - масові бомбардування, багато поранених, є загиблі. Шість влучань біля Палацу спорту, поруч з яким розташований наш скеледром.

Вчора там проводили дитячий фестиваль у відновленому болдеринговому залі та на великому стенді, впоралися за один день, тому сьогодні на щастя на скеледромі нікого не було.

Але на скеледромі пошкоджені поверхні, у болдеринговому залі вибиті вікна, поведена криша, заклинило замки. Це одна з найкращіх скелелазних споруд в Україні, де починаючи з 2013 року було проведено більше 100 всеукраїнських та місцевих змагань.

08/08/2024
100-річна історія прапору Швейцарії, який знайшли харків'яни

Сьогодні, в Міжнародний день альпінізму, в приміщенні посольства України в Швейцарії відкрита експозиція швейцарського прапору, який знайшли харківські альпіністи в горах Кавказу з майже 100-річною історією. 

Якщо коротко, історія цього прапору така:

30 липня 1931 року в горах Кавказу (район Безенгі) зникла четвірка альпіністів, серед яких були два швейцарці з Базеля Max Mаglin та Joseph Hegglin. Вони разом із радянськими альпіністами Yurii Goldovski та Saul Lewin піднімалися на вершину Міссес-Тау (4421м) по західному гребеню. Було організовано пошуково-рятувальні роботи, але знайти альпіністів не вдалося.

23/06/2024
Українські скелелази вперше приймуть участь в Олімпійських іграх!

На Олімпійських Іграх 2024 у Парижі вперше приймуть участь українські спортсмени. 

21 по 22 червня у місті Будапешт  проходили змагання олімпійських кваліфікацій. Ярослав Ткач (Кропивницький, тренер - Микола Побережець) отримав олімпійську ліцензію на змагання зі швидкості, а Євгенія Казбекова (Дніпро, тренер - Серік Казбеков) отримала олімпійську ліцензію у дисципліні двоборство.

Вітаємо українських скелелазів з високим результатом та бажаємо успіху на Одімпійських Іграх 2024 у Парижі!

 

22/05/2024
Помер ветеран харьківского альпінізму Ігор Рудерман

21 травня 2024 року помер ветеран харківського альпінізму Рудерман Ігор Львович (1937–2024).

КМС з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, володар жетону «Рятувальний загін» (№ 1258). З 1995 р. проживав у Бохумі (Німеччина).

Ігор Львович закінчив ХПІ, інженер-конструктор, кандидат технічних наук. Був членом бюро альпсекції Харківської облради ДСТ «Авангард», членом бюро Федерації альпінізму Харкова, тренером міської школи інструкторів з 1968 до 1971 року. Майже щосезонно з 1965 по 1990 рік брав участь у рятувальних роботах.