Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

РЕБУСЫ СТОЛБА

автор: 
Полтавец Евгений

Столб Южной Ушбы – место весьма оживленное. Популярность столба или центра ЮЗ стены обусловлена многими факторами. В этом месте стена имеет наибольший перепад и крутизну. Столб смотрится очень логично, он наиболее безопасен в отношении лавин и камнепадов.


История столба связана с громкими именами отечественного альпинизма: Мышляев, Кустовский, Моногаров… Маршруты столба высоко котировались в чемпионатах Союза, принося восходителям титулы и славу. Здесь неоднократно происходили и большие трагедии.

Первый раз я оказался здесь замой 2014 года. В двойке с Евгением Тимко мы пытались пройти маршрут Кустовского, но дойдя до таблички, вынуждены были отступить в связи с сильной непогодой.

Летом 2017 года мне посчастливилось пройти маршрут «Характерник». Эта линия имеет двойное авторство. Первые 6 веревок столба, до пересечения с моногаровской дорожкой, в 2010 году прошла связка М. Волошановский - Т. Пона. Далее они продолжили восхождение по Моногарову. Годом позже И. Чаплинский, В. Тодоренко, М. Фомин продолжили маршрут вверх, пройдя по сложному логичному рельефу еще три веревки. В итоге получилась очень логичная и технически насыщенная диретиссима.

Начало ключевого участка на «Характернике»

Во время восхождения я изучал следы на стене в надежде дать ответы на некоторые спорные вопросы. Прежде всего, мне хотелось определиться с маршрутом Н. Голубева. В комментариях к статье о «Характернике», Виктор Жак (участник из команды Голубева) утверждал, что «Характерник» является повторением их маршрута 1981 года.
Во время подъема мы не обнаружили следов тех давних лет. Ни старых крючьев, ни шлямбуров, ни контрольных туров. На таком сложном рельефе большая команда не могла не оставить железа, поэтому я сделал вывод, что «Характерник» со старым маршрутом не совпадает. Также я постоянно рассматривал рельеф слева там, где согласно отчету ленинградцев, должен проходить их маршрут, но также не увидел никаких следов. Количество вопросов только возросло. Где идет линия Голубева, и есть ли она вообще.

На спуске, дюльферяя по пути подъема, я закачивался максимально влево, продолжая поиски мифического маршрута 1981 года. И таки увидел его. Под большим карнизом я рассмотрел шлямбурную станцию. Эту станцию могли сделать только при подъеме, так как закачнуться под такой карниз на спуске технически невозможно. На 50-60 метров ниже, на крючьях закреплена смотанная в клубок старая веревка. Там же находится какая-то емкость, возможно контрольный тур. Еще ниже, сразу после расхождения с маршрутом Мышляева, есть крюк и деревянный клин. ( Но эти артефакты могли оставить и другие восходители на спуске.) Линия действительно проходит так, как нарисована в отчете у Голубева.

Удивительно, но факт – маршрут Голубева идет в 20-30 метрах от «Характерника», но из-за небольшого перегиба, совсем не виден с последнего.

Думаю, что по сложности и характеру рельефа маршруты Голубева и «Характерник» приблизительно равны. Это длинные, технически насыщенные шестерки «А». ( В российском классификаторе «Характерника» нет, а маршрут Голубева классифицирован – 5Б)

Визуально маршрут Кустовского немного проще, периодически посещается. В середине столба на нем есть полка. Маршрут Мышляева смотрится значительно проще, особенно учитывая то обстоятельство, что последний бастион большинство команд идут по 5А. Это наиболее посещаемый маршрут в данной части стены. Дорожка Моногарова уходит с центра бастиона влево на 60-70 метров раньше, чем нарисовано в их отчете. Шлямбура набиты через 50-60 см непрерывной дорогой. Они идут и по монолиту и вдоль трещин, пригодных под закладки и крючья. На станциях их набито по 5-8 штук. Выглядит это не очень эстетично.

Мы восходили в начале августа. Гора к этому времени сильно обтаяла и сыпала камнепадами. Несмотря на все предосторожности, каждому из нас «слегка» досталось. Правее и левее столба непрерывно шли мощные камнепады. Сильно простреливалась «Грузинская полка» и переход к последнему бастиону.

 

Предполагаю, что в условиях всеобщего потепления, лучше восходить в начале-середине июля.

Немного фото с Характерника:

Евгений Тимко и Александр Заколодний на вершине

Опубликовано: 
18 February, 2019

ОСТАННІ НОВИНИ

16/01/2023
Інформація про членські внески 2023

Шановні друзі!

Розпочався Новий рік, хоча ситуація в Харкові дуже складна, але життя продовжується, ми маємо нові спортивні плани та маємо надію, що вони здійсняться.

Ми запрошуємо всіх, хто має можливість, прийняти участь в спортивних змаганнях міжнародного, всеукраїнського та обласного (якщо буде змога їх провести) рівня, згідно Календарних планів. Харківський відокремлений підрозділ ФАіС України працює як дистанційно, так і в Клубі альпіністів (при потребі, за скороченим графіком). За інформацією на сьогодні, в поточному році планується фінансування спортивних заходів.

10/01/2023
Миколаю Міщенко - 85!

Сьогодні, 10 січня, своє 85-річчя відзначає харківський альпініст Микола Акимович Міщенко.

Кандидат у Майстри спорту з альпінізму, «Сніговий барс», інструктор з гірських лиж, член Спілки художників.
Вітаємо вельмишановного Ювіляра від спільноти українських альпіністів! Бажаємо миру, добра, здоров'я, душевного тепла та творчої наснаги! 

Ми обов'язково ще зустрінимося в нашому Клубі альпіністів!!!

01/01/2023
З Новим 2023-м роком!

Цей рік був важким та страшним для нашої країни! Підступний ворог прийшов на нашу землю. Багато хто з нас змушений був покинути свої домівки, і нас розкидало по всьому світу.

Багато хто з альпіністів пішов на передню лінію фронту захищати нас та нашу країну! Молимося за них!

Знаю, що є втрати у наших лавах. Нас покинули найкращі… Світла пам'ять і дяка їм! Належно всіх вшануємо, коли повернемо мир на нашу землю!

22/12/2022
Перший чемпіонат України зі скі-альпінізму

Шановні спортсмени, Федерація альпінізму і скелелазіння України  сповіщає, що строки проведення першого Чемпіонату України зі скі-альпінізму змінюються на 27-29 січня 2023 року (замість раніше запланованого 13-15 січня). Це пов’язано з аномально теплою погодою і відсутністю достатнього снігового покрова, необхідного для обладнання траси змагань на місці проведення заходу (гірськолижний комплекс «Буковель»).

13/12/2022
Помер харківський альпініст-ветеран Ігор Нечипоренко

Вчора, 13 грудня, на 89 році життя, пішов від нас наш друг та активний член Харківського клубу альпіністів – Нечипоренко Ігор Олександрович (08.04.1934 – 13.12.2022). У червні цього року він втратив свою вірну супутницю Емілію Іванівну Нечипоренко (Богдан) (1935-2022), яка багато років очолювала Раду ветеранів нашого Клубу. У цей нелегкий час для України іноді здається, що життя і смерть ходять поряд...

Ігор Олександрович був досвідченим альпіністом, хорошим товаришем, душею компанії, завжди нерозлучний з гітарою.