Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

РЕБУСЫ СТОЛБА

автор: 
Полтавец Евгений

Столб Южной Ушбы – место весьма оживленное. Популярность столба или центра ЮЗ стены обусловлена многими факторами. В этом месте стена имеет наибольший перепад и крутизну. Столб смотрится очень логично, он наиболее безопасен в отношении лавин и камнепадов.


История столба связана с громкими именами отечественного альпинизма: Мышляев, Кустовский, Моногаров… Маршруты столба высоко котировались в чемпионатах Союза, принося восходителям титулы и славу. Здесь неоднократно происходили и большие трагедии.

Первый раз я оказался здесь замой 2014 года. В двойке с Евгением Тимко мы пытались пройти маршрут Кустовского, но дойдя до таблички, вынуждены были отступить в связи с сильной непогодой.

Летом 2017 года мне посчастливилось пройти маршрут «Характерник». Эта линия имеет двойное авторство. Первые 6 веревок столба, до пересечения с моногаровской дорожкой, в 2010 году прошла связка М. Волошановский - Т. Пона. Далее они продолжили восхождение по Моногарову. Годом позже И. Чаплинский, В. Тодоренко, М. Фомин продолжили маршрут вверх, пройдя по сложному логичному рельефу еще три веревки. В итоге получилась очень логичная и технически насыщенная диретиссима.

Начало ключевого участка на «Характернике»

Во время восхождения я изучал следы на стене в надежде дать ответы на некоторые спорные вопросы. Прежде всего, мне хотелось определиться с маршрутом Н. Голубева. В комментариях к статье о «Характернике», Виктор Жак (участник из команды Голубева) утверждал, что «Характерник» является повторением их маршрута 1981 года.
Во время подъема мы не обнаружили следов тех давних лет. Ни старых крючьев, ни шлямбуров, ни контрольных туров. На таком сложном рельефе большая команда не могла не оставить железа, поэтому я сделал вывод, что «Характерник» со старым маршрутом не совпадает. Также я постоянно рассматривал рельеф слева там, где согласно отчету ленинградцев, должен проходить их маршрут, но также не увидел никаких следов. Количество вопросов только возросло. Где идет линия Голубева, и есть ли она вообще.

На спуске, дюльферяя по пути подъема, я закачивался максимально влево, продолжая поиски мифического маршрута 1981 года. И таки увидел его. Под большим карнизом я рассмотрел шлямбурную станцию. Эту станцию могли сделать только при подъеме, так как закачнуться под такой карниз на спуске технически невозможно. На 50-60 метров ниже, на крючьях закреплена смотанная в клубок старая веревка. Там же находится какая-то емкость, возможно контрольный тур. Еще ниже, сразу после расхождения с маршрутом Мышляева, есть крюк и деревянный клин. ( Но эти артефакты могли оставить и другие восходители на спуске.) Линия действительно проходит так, как нарисована в отчете у Голубева.

Удивительно, но факт – маршрут Голубева идет в 20-30 метрах от «Характерника», но из-за небольшого перегиба, совсем не виден с последнего.

Думаю, что по сложности и характеру рельефа маршруты Голубева и «Характерник» приблизительно равны. Это длинные, технически насыщенные шестерки «А». ( В российском классификаторе «Характерника» нет, а маршрут Голубева классифицирован – 5Б)

Визуально маршрут Кустовского немного проще, периодически посещается. В середине столба на нем есть полка. Маршрут Мышляева смотрится значительно проще, особенно учитывая то обстоятельство, что последний бастион большинство команд идут по 5А. Это наиболее посещаемый маршрут в данной части стены. Дорожка Моногарова уходит с центра бастиона влево на 60-70 метров раньше, чем нарисовано в их отчете. Шлямбура набиты через 50-60 см непрерывной дорогой. Они идут и по монолиту и вдоль трещин, пригодных под закладки и крючья. На станциях их набито по 5-8 штук. Выглядит это не очень эстетично.

Мы восходили в начале августа. Гора к этому времени сильно обтаяла и сыпала камнепадами. Несмотря на все предосторожности, каждому из нас «слегка» досталось. Правее и левее столба непрерывно шли мощные камнепады. Сильно простреливалась «Грузинская полка» и переход к последнему бастиону.

 

Предполагаю, что в условиях всеобщего потепления, лучше восходить в начале-середине июля.

Немного фото с Характерника:

Евгений Тимко и Александр Заколодний на вершине

Опубликовано: 
18 February, 2019

ОСТАННІ НОВИНИ

24/02/2023
ЯНГОЛИ СПОРТУ...

Сьогодні, в день річниці російської агресії, в харківському метрополітені відкрита фотовиставка «Янголи спорту». Виставку відкрив мер Харкова Ігор Терехов.

На виставці представлені фотографії спортсменів, життя яких обірвалося через повномасштабну війну. Серед них - чемпіони світу і Європи, багаторазові переможці національних першостей з олімпійських і неолімпійських видів спорту, ветерани спорту і діти, які тільки починали свій спортивний шлях і чиє життя жорстоко обірвалося.

05/02/2023
Відбувся перший Чемпіонат України зі скі-альпінізму

Україна - велика держава і як ніколи єдина! Незважаючі на страшні втрати на сході, на заході ми працюємо на перемогу і на продовження життя!
28-29 січня 2023 року Федерація альпінізму і скелелазіння України провела на базі гірськолижного комплексу «Буковель» перший офіційний Чемпіонат України зі скі-альпінізму (безпосередня організація змагань - ГО "Твоя пригода", керівник Олександр Олівсон, голова Комісії зі скі-альпінізму ФАіС України).

04/02/2023
Неймовірна втрата!

Неймовірна втрата для Харківського клубу альпіністів та для сучасного українського альпінізму! 21 січня між Соледаром і Бахмутом в одному бою, немов на одному сходженні, загинули двоє друзів альпіністів - Олександр Заколодний та Григорій Григор’єв.

Вічна пам'ять героям!

Олександр і Григорій тепер знову поруч. Назавжди...

Вони зараз пов'язані одною мотузкою, як раніше в горах. Ця мотузка зв'язує їхні хрести на могилах та об'єднує їхні душі!

02/02/2023
Поховання Григорія Григор'єва.

Поховання харківського спортсмена- альпініста Григорія Григор’єва, який загинув разом з Олександром Заколодним 21 січня 2023 року в боях під Соледаром,  відбудеться у четвер, 2 лютого, о 13:00 годині. Прощання на кладовищі №18 (пр. Гагаріна, виїзд на Безлюдовку).

Запрошуються всі, хто бажає вшанувати пам’ять загиблих героїв!

Григорій Григор'єв (35 років) - кандидат у Майстри спорту зі скелелазіння, 2 розряд з альпінізму. Полюбляв різні активності: туризм, марафон, велосипед, тріатлон. Виконував багато громадських справ, працюючи на скеледромі «Вертикаль», завжди допомагав на змаганнях в якості судді. Чесна, добра, порядна людина.

23/01/2023
Олександр Заколодний та Григорій Григор'єв загинули в бою.

21 січня під Соледаром загинули  харківські альпіністи Олександр Заколодний та Григорій Григор'єв.

Вони були друзями, обом було по 35, разом тренувалися, змагалися та їздили в гори. У перші дні військового вторгнення вони разом добровільно пішли захищати українську землю, воювали у спеціальному підрозділу та загинули поруч в одному бою.

Офіційно смерть не підтверджена. Бій був тяжкий і їх товариші не змогли забрати тіла загиблих.

Вічна пам'ять! Слава героям!!!