Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Немного о Ленине!

25 July, 2017

Предыдущий раз я встречался с Лениным 35 лет назад. Я был в группе товарищей - молодых амбициозных альпинистов, посягнувших на покорение высочайших вершин СССР! За восхождение на семитысячники Памира и Кавказа присваивалось почетное звание "Снежный барс". Начали выполнение программы с пика Ленина, 7134м.

Экипированы мы были отменно: валенки с наваренной на подошвы резиной, самодельные титановые кошки и ледобуры, самопошитые палатки и пуховки, рукавицы из овчины...
Базировалась экспедиция на Луковой поляне, где располагалось более 100 палаток. Работали мы сами и за поваров, и за носильщиков, и за лошадей...
Шли маршрут через скалы Липкина. Кульминацией восхождения стала ночевка на 6300! Ночью, из-за сильного ветра разорвало одну из двух палаток и вся группа втиснулась в уцелевшую. Утром продолжала буйствовать метель, но мы решительно вышли на восхождение и достигли вершины, несмотря на непогоду!
Год 2017. Пик Ленина, не смотря ни на что, стоит, хотя со стороны Таджикистана он переименован в пик Абу Али ибо Сино.
Желающих взойти на "самый простой семитысячник" стало в 10 раз больше, причём, большей частью это не граждане постсоветского пространства.
Комфорт базового и первого лагерей поражает (судя по сервису Central Asia Travel и Tour Asia): удобные палатки, всеобщая электрификация (о чем мечтал Ленин), бесподобная кухня, мобильная сеть и Wi-Fi (о чем не мог мечтать Ленин), услуги носильщиков и лошадей и прочие удобства - все на высоте! Прогресс цевилизаци распространяется повсеместно и уже проник высоко в горы. Человек привыкает к хорошему быстро, и мы уже жалуемся, почему не всегда есть мобильная сеть в первом и втором лагерях...
Неизменным остаётся одно - суровая большая Гора! Остаются, как и 35 лет назад, те же трудности преодоления высоты, те же лавины и непогода... Именно это заставляет с уважением относиться к Горе, ведь легкомыслие и ошибки она не прощает!
Сезон 2017 на пике Ленина нельзя назвать простым. Гора не слишком благосклонна в этом году к восходителям. По сведениям спасателей за месяц на вершину взошли аж 5 человек из пару тысяч пытавшихся... За неделю нашего пребывания здесь случилось немало происшествий:
1. 18 июля с вершинных склонов пика скатилась огромная лавина, которую сняли на видео швейцарские альпинисты. Она достигла тропы между первым и вторым лагерем. К счастью, глыбы мокрого снега зацепили лишь нескольких немецких альпинистов, сбив их с ног и окатив клубами снежной пыли. После такого случая они, как и многие другие, отказались от восхождения и уехали домой.
2. 20 июля утром на высоте 7000м перед вершиной была обнаружена поднимающимися альпинистами сидящая на склоне девушка. Позже выяснилось, что это полячка, которая в предыдущий день очень медленно поднималась в одиночку и не дошла до вершины. Она просидела ночь сама перед вершиной, рукавицы потеряла, руки белые, состояние критическое. Отказывается идти вниз, говорит, что хочет умереть... Ей оказали помощь и уговорили спускаться.
Мы повстречали во втором лагере бригаду спасателей, транспортировавших альпинистку-неудачницу вниз. Её вели под руки по снежному склону, а небольшие трещины она преодолевала, скатываясь на пятой точке. После этого её долго не могли поднять, и только фраза "ты хочешь жить?" заставляла её подняться и двигаться дальше, вытянув перед собой забинтованные обмороженные руки.
Легендарная личность района - скромный парень по прозвищу "Тополь", который ходит по крутому склону ледника, зияющего трещинами с первого во второй лагерь в резиновых шлепках на босу ногу и может занести груз 70 кг на любую высоту, посадил ослабевшую полячку себе на спину и спустился с нею на лыжах из лагеря 2 в лагерь 1!!!
3. 23 июля в лагере 3 на высоте 6100м ночью умер альпинист-ветеран из Красноярска "Снежный барс", Мастер спорта Юрий Курмачев...
Светлая память!
4. Не оминули неприятности и нашу группу. Когда мы поднялись в лагерь 2 на высоту 5300м (наши GPS альтиметры показывали 5400), все ощутили на себе признаки горной болезни в полной мере.
Более всего "горняшка" схватила Андрея, который во второй день пребывания на этой высоте при полном отсутствии аппетита почувствовал сильное переутомление и нарушение координации.
Таблетки аспирина и дексометазона позволили ему продержаться ещё одну ночь, а наутро начались спасательно-транспортировочные работы. Сначала мы с Александром пытались вести его сами, потом подключились спасатели Дима и Глеб. Стало понятно, что транспортировать его нужно только в лежачем положении. Поднимающийся на встречу с группой гид Григорий помог сделать необходимые инъекции и упаковать в кариматы пострадавшего для транспортировки.
Сначала нужно было тащить со "сковородки" по склону вверх. Это было очень тяжело. Нашей группе стали помогать проходящие мимо альпинисты. Из лагеря 1 вышли нам навстречу Александр, Орест и волонтеры-испанцы. В транспортировке участвовало 10-12 человек, и дело пошло быстрее.
Небольшую часть пути (крутой спуск и опасные трещины) Андрей, получивший достаточное количество инъекций, смог пройти сам, с нашей поддержкой и страховкой. В нижней части ледника его тащили в специальной пластиковой "акье". Под маршрутом его ждал конь, на котором он благополучно добрался до первого лагеря. А после осмотра врача "доскакал" до базового лагеря. Сейчас у него хорошее самочувствие и исчезли все симптомы горной болезни.
Огромное спасибо всем, кто нам помог: администрации и спасателями Central Asia Tevel, Александру, Глебу, Диме, Орэсту, французам, испанцам... Всем, с кем мне посчастливилось познакомиться, чьи имена и фамилии я не успел запомнить. Колоссальная по нагрузке работа была выполнена на отлично!
Я не пугаю этими историями альпинистов и не отговаривал их ходить в горы... Но предостерегаю, что к горам нужно относиться с уважением, учитывать все возможные опасности и обеспечивать максимальную степень безопасности!
Только тогда нас горы будут радовать, а не огорчать. 

ОСТАННІ НОВИНИ

16/05/2025
Троє харків'ян піднялися на Еверест!

14 травня, одразу шестеро українців та українок піднялися на Еверест, серед них троє харків'ян – Валентин Сипавін, В'ячеслав Калашников, Маргарита Дяченко.

Це стало найбільшим груповим сходженням на найвищу вершину світу в історії українського альпінізму. Також наймасовішим стало сходження українців наступного дня - четверо альпіністів зійшли на четверту вершину світу Лхоцзе (8516м), яка поруч. 

В'ячеслав Калашников з початком повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону і став на захист країни. Він провоював майже три роки, звільнився через поранення. І ось він зійшов на Еверест.

23/04/2025
Кубок України з техніки альпінізму в Одесі

19-20 квітня на скеледромі в Одесі пройшли змагання Кубку України з техніки альпінізму. В змаганнях прийняли участь 16 альпіністів з Києва, Одеси, Харкова та Дніпра.

Призерами змагань стали:
1. Павленко Олександр - Антипов Антон
2. Репко Олена - Тимко Євген
3. Гончаренко Надія - Чернявська  Евгенія
6 місце зайняла Харківська команда Панков Дмитро - Чеканов Павло

16/02/2025
Випущено посібник UIAA Alpine Summer Skills

Міжнародна спілка альпіністських асоціацій (UIAA) видала нову книгу – довідник технік альпінізуму.
Зміст книги:
1. Гори – природа, рельєф, погода та інші аспекти.
2. Лідер групи – правила, обов'язки, управління групою.
3. Рятування в горах – основи безпеки та перша допомога.
4. Хайкінг – техніки пересування та підготовка.
5. Скелелазіння – техніка на природному рельєфі.
6. Сходження – ключові принципи та підготовка.

07/01/2025
Козявкіну Віктору Васильовичу – 95 років!!!

Сьогодні, 7 січня 2025 року виповнюється 95 років легендарному харківському альпіністу Віктору Васильовичу Козявкіну. Майстер спорту з альпінізму та скелелазіння. Інструктор-методист 1-ї категорії, чемпіон України та СРСР. Учасник перших змагань зі скелелазіння на першість України в 1952 – 1953 роках. В змаганнях зі скелелазіння різного рівня виступав понад 20 років. За 40 років занять альпінізмом здійснив понад 200 сходжень.
У 1966 році отримав рідкісне звання «Почесний майстер спорту СРСР». Працював інструктором альпінізму до 1992 року. Тривалий термін займав різні посади в структурі рятувальної служби. У середині 1960-х очолював команду рятувальників альплагеря "Ельбрус", що стабільно займала верхні сходинки п'єдесталу на регіональних та Всесоюзних змаганнях рятувальників.

19/12/2024
Харківська федерація альпінізму і скелелазіння показала відмінний результат!

 

Минулого тижня Управління у справах молоді та спорту Харківської обласної військової адміністрації підвело підсумки спортивних досягнень Харківщини в 2024 році. Неймовірно, але при тому що в Харкові заборонено проводити змагання і щодня прилітають ракети та КАБи з «братської» русні, а в 20 кілометрах знаходиться лінія фронту, спортивний Харків живе!

За підсумками рейтингу серед більш ніж 30-ти діючих видів спорту в Харкові, спортсмени Федераціъ альпінізму і скелелазіння Харківської області продемонструвала відмінні результати у 2024 році:
- серед олімпійських видів спорту, вид спорту скелелазіння зайняв 2 місце (після тенісу) серед регіонів України,
- серед не олімпійських видів спорту, альпінізм зайняв 6 місце!