Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Соревнования по боулдерингу в Эрлангене, Германия

20 July, 2017

Бешенное желание лезть, до конца, не смотря на усталость, не смотря на кровь которая выбивается сквозь пластырь…
Соревнования «International Boulder Cup Frankenjura 2017» , которые проходили 15.07.17 в городе Эрланген, Германия.

Участников было около 400 человек, зачет среди любителей, профессионалов и детей. Квалификация длилась 4 часа. В зачет шли 12 лучших боулдерингов. Боулдеринги ранжируются по цветам зацеп, не меток . Оранжевые, зеленые, серые, коричневые, красные, желтые. В каждой категории цвета по 10 боулдерингов.
Если расчитываешь на финал – понимаешь, нужно по максимуму залезть красные боулдеринги и побороться за жёлтые. Интересная особенность : боулдеринги либо силовые с далекими динамическими движениями, либо сложно координационные, где нужно хорошо поработать на равновесие.
Ты в эйфории, в азарте, не знаешь за что хвататься, хочется лезть все и побольше. Но, нужно лезть максимально качественно и вкладывать всю свою силу с 1 попытки. Иначе тебе придется стоять в очереди. Да это был недостаток соревнований, на самые интересные боулдеринги иногда стояли очереди в 10 человек. Организаторы почему-то не разбили участников на группы, не сделали трассы отдельно для любителей и профессионалов. Много спортсменов стояло в очереди ради того чтобы попробовать буквально одно движение. Это немного раздражало, так как у тебя много работы, хочется много попробовать, но все вынуждены стоять в очереди. Не можешь полностью насладиться процессом.
Но ничего не могло остановить, топы на тяжелых трассах очень радовали и заряжали мотивацией. Боулдеринги очень интересные , много крутых рельефов. Всего было накручено 60 трасс. Подготовщики проделали большую и качественную работу. Видно что работали с любовью.
И вот спустя 4 часа мне посчастливилось попасть в финал, я была очень настойчива. И теперь совсем не осталось кожи на пальцах, после квалификации почти все пальцы стерлись в кровь. Но мне даже нравилась эта боль – это свидетельство того что ты выложился по полной, что тебе наконец-то не мало, а чуть-чуть достаточно. Это такое крутое чувство, когда ты сделал все!
Ноги тоже пострадали, но что делать , тебе очень хочется полазить мегакрутые боулдеринги в финале, и побороться за финансовые призы. Призовой фонд для финалистов – 3200 €! Хорошая мотивация я вам скажу!
Перерыв всего 1, 5 часа. Время чтобы немного поесть и поспать. Зрителей полный зал, они повсюду. Операторы, фотографы, ведущие. Схема финалов не традиционная : на каждый боулдеринг по 5 попыток, все по очереди, друг за другом. Время чтобы принять старт 20 сек. И за последний боулдеринг идут бороться только 4 лидера.
Боулдеринги были очень не простые, можно даже сказать очень сложные. Два боулдеринга по большому нависанию, по рельефам и пассивам, где требуется специфическая работа ног.
В финале лезлось трудно, то ли сил не хватило, то ли пальцев не осталось. Уж очень старалась в квалификации. Результатом немного расстроена , но счастлива что удалось попасть в финал таких крупных соревнований, прочувствовать эту атмосферу, наполнится этой энергией, посоревноваться с топовыми спортсменами.
Очень понравились болельщики, они как будто переживали с тобой каждое движение, каждый перехват, каждую эмоцию, спасибо им за поддержку и волну мотивации.
Этот заряд, это бешенное желание лезть, до конца, не смотря на усталость, не смотря на кровь которая выбивается сквозь пластырь, несмотря на синие и дырявые пальцы)) Не смотря ни на что. Такой настрой немного удивил даже меня!
Уверенна, что все победы еще впереди! 

ОСТАННІ НОВИНИ

02/04/2026
Помер Микола Рубінський

На 87 році життя нас покинув Рубінський Микола Данилович - КМС з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, жетон "Рятувальний загін" № 441.
Доцент Харківського медінституту, кандидат медичних наук.
У студентській секції інституту захопився альпінізмом. У 1959 в а/таборі "Цей" підкорив першу вершину п. "3700". В а/таборах "Білалакаю", "Ельбрус", "Цей", "Безенгі", "Туюксу" підвищував альпіністську кваліфікацію. У 1966 закінчив Всесоюзну школу інструкторів в а/л "Ельбрус".

23/03/2026
1-ше місце команди харківських скелелазів на Чемпіонаті України

Вітаємо харківських скелелазів з перемогою!!!
20-22 березня в Києві на скеледромі Гіперіон пройшов чемпіонат України зі скелелазіння, вид- болдеринг. Харківську обл. представляли 16 спортсменів. У командному заліку Харківська область зайняла 1 командне місце.
Чоловіки:
1 місце - Внуков Максим, МСУ, ДЮСШ ХФТІ, тренер Маренич В.
2 місце - Мироненко Микита, м.Київ
3 місце - Беспалий Дмитро, ДЮСШ ХФТІ, тренери Маренич В. Самсонова Л.
Вітання Дімі Беспалому, який виконав норматив МСУ)))

03/03/2026
Збори харківського підрозділу ФАіС України

3 березня 2026 року відбулися збори Відокремленого підрозділу Федерації альпінізму і скелелазіння України у Харківській області. На порядку денному було три питання: звіт про роботу у 2025 році, вибори Голови харківського підрозділу, обрання делегатів на Звітну Конференцію ФАіС України за підсумками роботи Федерації за 2024-2025 роки, що відбудеться 14.03.2026р. 
По первому питанню були обговорені успіхи та проблеми підрозділу за минулий рік. По другому - Головою Харківського ВП обрано Геннадія Копейку. По третьому - обрані делегати на Конференцію ФАіС України:

03/03/2026
На 85-му році нас покинув Микола Кокодій

У нас знову втрата… 2 березня на 85-му році життя покинув нас активний член нашої спільноти Харківського клубу альпіністів, альпініст, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Микола Григорович Кокодій.
Микола Григорович у молодості займався альпінізмом, не досяг високих вершин, але він скорив багато вершин у науковій діяльності. Він полюбляв клубні збори альпіністів, майже завжди був присутній - інтелігентний, освічений, скромний, ввічливий - дуже приємний співрозмовник. 
Світла пам’ять нашому другу!

06/02/2026
Сумна новина, помер Володимир Сухарєв!

Сумна новина, вчора 5 лютого помер Сухарєв Володимир Миколайович.
Перед його 85-річним Ювілеєм (тиждень тому) йому робили чергову операцію, після якої він знаходився в реанімації...
Володимир Миколайович все своє життя присвятив справі альпінізму. Він був неординарною людиною зі своїм баченням, зі своїм характером, але дуже багато зробив для розвитку харківського та українського альпінізму. Його вихованці щиро його шанували та поважали, бо там де керував Сухарєв завжди була тепла атмосфера та родинні відносини.