Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

25 лет экспедиции "Лходзе-90"!!!

15 October, 2015

16 октября 1990 года (25 лет назад) Сергей Бершов и Владимир Каратаев стояли на вершине Лхоцзе (8511м), завершив грандиозный труд 17-ти альпинистов сборной СССР, положивших на этом маршруте свои силы и здоровье!

16 октября 2015г. в 18:00 в Харьковском альпклубе состоится встреча с участником и высотным оператором этой экспедиции Геннадием Копейка. Именно по результатам этой экспедиции он был награжден орденом Трудового Красного знамени.
Приглашаются все желающие! В программе демонстрация уникальных видеокадров экспедиции и рассказ из первых уст.

Рейнхольд Меснер, который несколько раз пытался пройти Южную стену Лхоцзе, назвал этот путь «Маршрутом ХХI века». Первопрохождение Южной стены Лхоцзе совершила экспедиция Профспорта СССР «Лхотце-90»!

Спортивный состав «Лхотце-90» составлял 17 альпинистов, из них пятеро - харьковчане. К сожаленью, кроме Геннадия никто не сможет принять участие в вечере: Сергей Бершов в Гималаях, Алексей Макаров живет в Киеве, а Виктор Пастух и Игорь Свергун погибли в горах.

Справка:
Южная стена Лходзе нечасто становится объектом восхождений. Первыми к этой стороне Лходзе присмотрелись югославы, но смогли дойти только до 8100 метров. В 1985, 1987 и 1989 три польские экспедиции пытались пройти южную стену. Максимум чего им удалось достичь – 8300 метров. Попытка 1989 года стоила жизни Ежи Кукучке, второму в истории покорителю всех 14-и восьмитысячников. В том же году команда с Рейнхольдом Месснером отступилась от южной стены из-за разногласий между участниками.
 В 1990 году Томо Чесен объявил, что прошел "Югославский маршрут". Это «восхождение» стало одной из самых больших загадок и привело к скандалу. Никто не мог поверить, что одиночка смог пройти там, где не смогли пройти команды из сильных альпинистов. Фотографии, представленные Чесеном, были признаны мало убедительными. Об этой истории можно прочитать в журнале "Экстрем"
Проблема восхождения по южной стене Лходзе была решена в том же 1990-м году, когда 16 октября Сергей Бершов и Владимир Каратаев достигли вершины по потрясающей «советской диретиссиме». Многие тогда вспомнили слова Кукучки в 1989м, которые он сказал перед своим смертельным восхождением - “Если я не пройду ее сейчас, то через год это сделают русские”.

Третья советская Гималайская экспедиция, в которую попали лучшие альпинисты СССР в результате жесточайшего отбора, наметила своей целью прохождение сверхсложного маршрута по центру Южной стены Лходзе – четвертой по высоте вершины Мира. На маршруте было установлено 7-8 промежуточных лагерей, провешено более 5000м веревок. Ключевое место маршрута – отвесная стена на 8000-метровой высоте. Благодаря слаженной работе высококлассных альпинистов, экспедиция завершилась успехом!
Какова была цена этого успеха? Несколько десятков отмороженных ампутированных пальцев, пневмонии, острые болезни печени и почек, геморрой – далеко не полный перечень того, что получила команда от Горы…

Дополнительные материалы:

Видеоклип об экспедиции (единственный смонтированный материал).
Пресс-конференция 2010 года с участием С.Бершова, Г.Копейки и И.Свергуна.
Статья Геннадия Копейка об экспедиции.
А здесь эта же статья хорошо проиллюстрирована фото,
а здесь переведена на английский язык.
Фотоальбом экспедиции.

ОСТАННІ НОВИНИ

08/08/2024
100-річна історія прапору Швейцарії, який знайшли харків'яни

Сьогодні, в Міжнародний день альпінізму, в приміщенні посольства України в Швейцарії відкрита експозиція швейцарського прапору, який знайшли харківські альпіністи в горах Кавказу з майже 100-річною історією. 

Якщо коротко, історія цього прапору така:

30 липня 1931 року в горах Кавказу (район Безенгі) зникла четвірка альпіністів, серед яких були два швейцарці з Базеля Max Mаglin та Joseph Hegglin. Вони разом із радянськими альпіністами Yurii Goldovski та Saul Lewin піднімалися на вершину Міссес-Тау (4421м) по західному гребеню. Було організовано пошуково-рятувальні роботи, але знайти альпіністів не вдалося.

23/06/2024
Українські скелелази вперше приймуть участь в Олімпійських іграх!

На Олімпійських Іграх 2024 у Парижі вперше приймуть участь українські спортсмени. 

21 по 22 червня у місті Будапешт  проходили змагання олімпійських кваліфікацій. Ярослав Ткач (Кропивницький, тренер - Микола Побережець) отримав олімпійську ліцензію на змагання зі швидкості, а Євгенія Казбекова (Дніпро, тренер - Серік Казбеков) отримала олімпійську ліцензію у дисципліні двоборство.

Вітаємо українських скелелазів з високим результатом та бажаємо успіху на Одімпійських Іграх 2024 у Парижі!

 

22/05/2024
Помер ветеран харьківского альпінізму Ігор Рудерман

21 травня 2024 року помер ветеран харківського альпінізму Рудерман Ігор Львович (1937–2024).

КМС з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, володар жетону «Рятувальний загін» (№ 1258). З 1995 р. проживав у Бохумі (Німеччина).

Ігор Львович закінчив ХПІ, інженер-конструктор, кандидат технічних наук. Був членом бюро альпсекції Харківської облради ДСТ «Авангард», членом бюро Федерації альпінізму Харкова, тренером міської школи інструкторів з 1968 до 1971 року. Майже щосезонно з 1965 по 1990 рік брав участь у рятувальних роботах.

15/05/2024
Харків'яни на молодіжному чемпіонаті Украйни зі скелелазіння

З 9 по 14 травня в м. Київ відбувся молодіжний чемпіонат Украйни зі скелелазіння (швидкість, болдеринг, трудність, двоборство). Збірна команда Харківської області прийняля участь в цих змаганнях.

Харкiвськi спортсмени попри все показали гідні результати та зайняли 15 призових місць в цих змаганнях: 

23/04/2024
Харківські альпіністи змагалися на Кубку України

18-21 квітня у місті Одеса відбулися змагання Кубку України з техніки альпінізму! 

Раніше цей етап Кубку в квітні ми традиційно проводили на скеледромі «Вертикаль» та він був присвячений пам’яті Ігоря Свєргуна, але з 2022 року з причини військових дій проведення змагань в Харкові було заборонено.

В цьому році Харківський облспорткомітет зміг відрядити збірну команду Харківської області під керівництвом Євгена Тимко в складі 3-х зв’язок, які зайняли в змаганнях 3,5 і 6 місця. Та за сумою балів Харківська область набрала найвищу кількість балів.