Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

25 лет экспедиции "Лходзе-90"!!!

15 October, 2015

16 октября 1990 года (25 лет назад) Сергей Бершов и Владимир Каратаев стояли на вершине Лхоцзе (8511м), завершив грандиозный труд 17-ти альпинистов сборной СССР, положивших на этом маршруте свои силы и здоровье!

16 октября 2015г. в 18:00 в Харьковском альпклубе состоится встреча с участником и высотным оператором этой экспедиции Геннадием Копейка. Именно по результатам этой экспедиции он был награжден орденом Трудового Красного знамени.
Приглашаются все желающие! В программе демонстрация уникальных видеокадров экспедиции и рассказ из первых уст.

Рейнхольд Меснер, который несколько раз пытался пройти Южную стену Лхоцзе, назвал этот путь «Маршрутом ХХI века». Первопрохождение Южной стены Лхоцзе совершила экспедиция Профспорта СССР «Лхотце-90»!

Спортивный состав «Лхотце-90» составлял 17 альпинистов, из них пятеро - харьковчане. К сожаленью, кроме Геннадия никто не сможет принять участие в вечере: Сергей Бершов в Гималаях, Алексей Макаров живет в Киеве, а Виктор Пастух и Игорь Свергун погибли в горах.

Справка:
Южная стена Лходзе нечасто становится объектом восхождений. Первыми к этой стороне Лходзе присмотрелись югославы, но смогли дойти только до 8100 метров. В 1985, 1987 и 1989 три польские экспедиции пытались пройти южную стену. Максимум чего им удалось достичь – 8300 метров. Попытка 1989 года стоила жизни Ежи Кукучке, второму в истории покорителю всех 14-и восьмитысячников. В том же году команда с Рейнхольдом Месснером отступилась от южной стены из-за разногласий между участниками.
 В 1990 году Томо Чесен объявил, что прошел "Югославский маршрут". Это «восхождение» стало одной из самых больших загадок и привело к скандалу. Никто не мог поверить, что одиночка смог пройти там, где не смогли пройти команды из сильных альпинистов. Фотографии, представленные Чесеном, были признаны мало убедительными. Об этой истории можно прочитать в журнале "Экстрем"
Проблема восхождения по южной стене Лходзе была решена в том же 1990-м году, когда 16 октября Сергей Бершов и Владимир Каратаев достигли вершины по потрясающей «советской диретиссиме». Многие тогда вспомнили слова Кукучки в 1989м, которые он сказал перед своим смертельным восхождением - “Если я не пройду ее сейчас, то через год это сделают русские”.

Третья советская Гималайская экспедиция, в которую попали лучшие альпинисты СССР в результате жесточайшего отбора, наметила своей целью прохождение сверхсложного маршрута по центру Южной стены Лходзе – четвертой по высоте вершины Мира. На маршруте было установлено 7-8 промежуточных лагерей, провешено более 5000м веревок. Ключевое место маршрута – отвесная стена на 8000-метровой высоте. Благодаря слаженной работе высококлассных альпинистов, экспедиция завершилась успехом!
Какова была цена этого успеха? Несколько десятков отмороженных ампутированных пальцев, пневмонии, острые болезни печени и почек, геморрой – далеко не полный перечень того, что получила команда от Горы…

Дополнительные материалы:

Видеоклип об экспедиции (единственный смонтированный материал).
Пресс-конференция 2010 года с участием С.Бершова, Г.Копейки и И.Свергуна.
Статья Геннадия Копейка об экспедиции.
А здесь эта же статья хорошо проиллюстрирована фото,
а здесь переведена на английский язык.
Фотоальбом экспедиции.

ОСТАННІ НОВИНИ

08/09/2024
Лілії Миколаєвні Самсоновій - 85!!!

Вітаємо з 85-м днем народження Заслуженого працівника фізичної культури та спорту України Заслуженого тренера України Лілію Миколаївну Самсонову! Бажаємо Вам міцного здоров’я! 

Зараз не кращі часи для спортивної роботи, але ми сподіваємося найскорішого повернення до мирного життя! Пишаємося співпрацею з Вами! Ви надихаєте, вражаєте своєю силою, добротою, професіоналізмом! Дякуємо за Вашу нелегку працю, за позитивну енергію, за розумний й правильний погляд на роботу та життя, якими Ви щиро ділитись з учениками та всіма, хто Вас оточує!

01/09/2024
Бомбордування Палацу спорту

У Харкові за ці 2 дні спекотно - масові бомбардування, багато поранених, є загиблі. Шість влучань біля Палацу спорту, поруч з яким розташований наш скеледром.

Вчора там проводили дитячий фестиваль у відновленому болдеринговому залі та на великому стенді, впоралися за один день, тому сьогодні на щастя на скеледромі нікого не було.

Але на скеледромі пошкоджені поверхні, у болдеринговому залі вибиті вікна, поведена криша, заклинило замки. Це одна з найкращіх скелелазних споруд в Україні, де починаючи з 2013 року було проведено більше 100 всеукраїнських та місцевих змагань.

08/08/2024
100-річна історія прапору Швейцарії, який знайшли харків'яни

Сьогодні, в Міжнародний день альпінізму, в приміщенні посольства України в Швейцарії відкрита експозиція швейцарського прапору, який знайшли харківські альпіністи в горах Кавказу з майже 100-річною історією. 

Якщо коротко, історія цього прапору така:

30 липня 1931 року в горах Кавказу (район Безенгі) зникла четвірка альпіністів, серед яких були два швейцарці з Базеля Max Mаglin та Joseph Hegglin. Вони разом із радянськими альпіністами Yurii Goldovski та Saul Lewin піднімалися на вершину Міссес-Тау (4421м) по західному гребеню. Було організовано пошуково-рятувальні роботи, але знайти альпіністів не вдалося.

23/06/2024
Українські скелелази вперше приймуть участь в Олімпійських іграх!

На Олімпійських Іграх 2024 у Парижі вперше приймуть участь українські спортсмени. 

21 по 22 червня у місті Будапешт  проходили змагання олімпійських кваліфікацій. Ярослав Ткач (Кропивницький, тренер - Микола Побережець) отримав олімпійську ліцензію на змагання зі швидкості, а Євгенія Казбекова (Дніпро, тренер - Серік Казбеков) отримала олімпійську ліцензію у дисципліні двоборство.

Вітаємо українських скелелазів з високим результатом та бажаємо успіху на Одімпійських Іграх 2024 у Парижі!

 

22/05/2024
Помер ветеран харьківского альпінізму Ігор Рудерман

21 травня 2024 року помер ветеран харківського альпінізму Рудерман Ігор Львович (1937–2024).

КМС з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, володар жетону «Рятувальний загін» (№ 1258). З 1995 р. проживав у Бохумі (Німеччина).

Ігор Львович закінчив ХПІ, інженер-конструктор, кандидат технічних наук. Був членом бюро альпсекції Харківської облради ДСТ «Авангард», членом бюро Федерації альпінізму Харкова, тренером міської школи інструкторів з 1968 до 1971 року. Майже щосезонно з 1965 по 1990 рік брав участь у рятувальних роботах.