Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Зимняя экспедиция Харьковского клуба альпинистов на Казбек – Эльбрус.

автор: 
Заколодний А.В.

Идея поехать на Казбек пришла еще прошлой зимой, после того как мы успешно сходили на Эльбрус. Логичной целью наших зимних приключений стал Казбек, и по умолчанию Эльбрус.

 

 

Идея летала в воздухе весь летний сезон. Активная фаза подготовки к восхождению началась с октября, а именно определился основной состав участников. Все усиленно начали тренироваться. С учетом специфики предстоящего мероприятия, можно сказать, что ребята начали целиком жить тренировочным циклом. В конце января прошли, тренировочный поход по области, притерли ноги к ботинкам, подогнали снаряжение. И наконец-то была назначена дата отъезда на 15 февраля.

Наш трансфер был похож на отъезд настоящей экспедиции в  далёкие края. Два «буса», рюкзаки на крыше, куча друзей и знакомых, расстроенные жены, орущие дети - вообще, наше отбытие напоминало отъезд англичан на Эверест. Сама дорога до села Казбеги заняла 16 часов без особых приключений. За это время мы пересекли четыре границы, кучу постов милиции и полиции, самое удивительное, что  нигде не были уличены в нарушении закона.

Рассвело – и вот Казбек, выглядит сурово, ребята аж приникли, кто-то робко сказал - как мы туда залезем? Но с началом движения подобных фраз я больше не слышал. Подход к метеостанции занял два дня, ночевали недалеко от штатных летних ночевок где-то на 2900.

Метеостанция находится на высоте 3600 – вид у нее убогий, выломана дверь везде кучи мусора - но это ничего. Только вот нас обилетили возле местного МЧС, сначала просили по 15 баксов с человека за ночь. На это согласиться мы не могли и сошлись на 8 баксах. Конечно, и эта цена необоснованно велика. Тем не менее, метеостанция это отличный базовый лагерь в зимних условиях, который мы обжили и даже привыкли к быту.

Акклиматизировались мы на классической тропе, заодно и промаркировали ее флажками. Дошли до 4150, почти до перевала. Состояние маршрута хорошее, ледник хорошо закрыт мосты крепкие, бутылочного льда на маршруте нет. Некоторые товарищи все равно всячески пытались проваливаться в трещины, но все это было штатно. Также в этот день мы провели снежно ледовые занятия.  Можно сказать, подготовились к восхождению. Следующий день был днем отдыха и праздника живота.

Восхождение – встали в два ночи, и тут на… Два самострела! Есть у нас такой – студент медицинского факультета уважаемого вуза, соответственно имеющий доступ к общественной аптеке. Явился как приведение в полумраке метеостанции. Говорит - я типа хотел выпить фталазол (от поноса), а в темноте выпил фуросемид (мочегонный), ну и как следствие заливал желтый каток на выходе, говорит, 9 раз успел. Второй, тоже хорош - пол дня проспал, а вечером одел два теплых носка и залез в спальник на -1000. Как следствие - «траншейная стопа». Надо сказать, что оба в прошлом году зимой сходили на Эльбрус и не только. Вышли через 100 метров еще один начал жаловаться на отсутствие сил,  через 150 метров вернулся обратно. Думаю: ладно, ничего.

Так вот, восхождение: Вышли в три часа ночи, к рассвету начали траверсировать ложную вершину, к 11 пришли на перемычку около 12 были на вершине. С перемычки спустились прямо вниз на плато и к 16 часам были на метеостанции. Все парни молодцы терпели, шли, на вершину ползли - борясь со шквальным ветром. Вниз тоже ползли от усталости. Перила не вешали, необходимости не было, везде ходили одновременно. Только вот некоторые товарищи умудрились потерять рукавицы, термоса, маску… но это не самые страшные потери.

На базу пришли уставшие, но довольные победой. И тут на… - еще новость, Андрюха, который вернулся уже в полнейшем бреду, по всем признакам отек легких. Динамика развития болезни молниеносна. Первое что пришло в голову - спускать, потом - как? Все устали, дело к ночи, потом – вертолет. В Грузинском МЧС сказали: «если что, звони 112 и все будет хорошо». Какой там, минут 40 звонил! Параллельно дозвонился нашему другу Бидзине - вот кто МЧС и национальная гвардия. Короче, через час прилетел вертолет хелиски из Гудаури. Погрузили уже бессознательного Андрюху и проводили ревущую машину взглядом. Через два часа узнали, что все обошлось, Андрей в норме, - отлегло. На следующий день спустились к машинам и поехали в Тбилиси, а вечером к нам присоединился Андрей. Говорит, помню только сирену скорой помощи. На самом деле нам всем очень повезло, что в Грузии есть Бидзина, а в Гудаури - вертолетная компания. И все сложилось именно так, а не по другому. 

Тбилиси - трудно описать словами - гостеприимство местного альпклуба в лице дяди Гиви. Накормил, напоил… Потом были сероводородные бани, о это – «кайф»! Потом еще напоили, накормили… и так по кругу.

Конечно, после такого отдыха стало маловато приключений, и поехали мы на Эльбрус. Там все было стандартно: заехали на канатке, жили в приюте, сходили на скалы Пастухова. В 4 утра вышли, в 11 были на вершине и пошли вниз. Пока шли вниз наблюдали кампанию из трех человек, которые поднимались наверх с недостаточной акклиматизацией. На спуске начали чудить, в итоге спасли их спасатели МЧС. Вот только моя маска досталась ослепшему парню, который не утруждался возвратом.

Дорога домой, как и туда, прошла гладко и быстро. Мужья были возращены своим женам и детям, сыновья матерям… И, лишь на некоторых лицах, был лёгкий поцелуй Эльбруса.

Огромное спасибо: Бидзине Гуджабидзе и дяде Гиви.

Проект поддерживала кампания THE NORTH FACE. 

Опубликовано: 
16 March, 2014

ОСТАННІ НОВИНИ

01/03/2022
Відкритий лист до Федерації альпінізму Росії

Відкритий лист Федерації альпінізму та скелелазіння України президентові Федерації альпінізму Росії:

Президенту Федерації альпінізму Росії Слотюку О.А.
Олексію Анатолійовичу!

24 лютого 2022 року о 4:00 ранку за наказом президента Російської Федерації бомбардували Київ, Харків та інші міста України, Ваша країна розпочала повномасштабну війну проти незалежної України.

Вже шостий день ракетні бомбардування в наших містах, російська армія вторглася на територію України з півночі, сходу та півдня. Обстріляють житлові квартали міст, гинуть мирні люди і наші діти.

08/02/2022
65 років від дня народження ЗМС Віктора Пастуха

Сьогодні виповнюється 65 років від дня народження видатного харківського альпініста Віктора Івановича Пастуха.
У "зірковій українській команді" разом із Сергієм Бершовим, Михайлом Туркевичем, Олексієм Москальцовим, Геннадієм Копійкою пройшов маршрути вищої категорії складності на пік Шуровського, Чатин, Шхельду, Асан, став Чемпіоном СРСР на Ушбі, зійшов на Канченджангу (1989) ), брав участь в інших гімалайських експедиціях.
Заслуженому майстру спорту, лікаря-травматолога, кандидата медичних наук Віктора Пастуха не виповнилося 40-ка, коли він, у розквіті своїх сил і кар'єри, 5 жовтня 1996 року пішов від нас назавжди на схилах Шиша-Пангми.
Світла пам'ять!

02/02/2022
Клубний вечір - Підсумки альпіністського сезону 2021

09 лютого 2022 року о 18:00 у приміщенні Харківського обласного клубу альпіністів (вул. Данилевського, 38) відбудеться Клубний вечір.
В програмі:
1. Підсумки альпіністського сезону 2021 року, нагородження переможців заочного Чемпіонату Харківської області.
2. Відеофільм про сходження харків'ян у 2021 році на К2 (8611м) та інші відео-фото звіти.
3. 65-річчя від дня народження ЗМС, МСМК Віктора Пастуха (1957-1996).

10/01/2022
Членські внески за 2022 рік. Клубні вечори.

Розмір членських внесків за 2022 рік до Федерацій альпінізму та скелелазіння України та Харківської області:
(Оплата до 01.04.2022р.)
200 грн. у ФАС Харківської області, пільги:
150 грн. - студенти ВНЗ та школярі;
100 грн. – ветерани 1957 р.н. та старші, а також спортсмени 2008 р.н. та молодше.
250 грн. у ФАіС України, пільги:
100 грн. ветерани 1957 р.н. та старші та спортсмени 2008 р.н. - 2006 р.н.
Найближчі клубні вечори у Харківському клубі альпіністів:

20/12/2021
Результати заочного Чемпіонату Харківської області з альпінізму.

Відбулося суддівство Чемпіонату Харківської області з альпінізму (заочний клас, індивідуальний залік), Головний суддя – Полтавець Є.І. (МСУ, суддя 2 кат). У чемпіонаті взяло участь понад 30 спортсменів різної кваліфікації.

Переможці визначалися у трьох номінаціях: сходження 1-2 категорії складності; 3-4 категорії складності та 5-6 категорії складності.
Місця розподілилися таким чином: