Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Старый «Новый год»

автор: 
Полтавец Евгений

В крутом снежном склоне под прикрытием скал удалось выкопать небольшую полку. И вот мы сидим на рюкзаках, укутавшись палаткой. Мы – это четверо счастливчиков: я и Женя Тимко, а так же Александр Лавриненко и Сергей Максименко. Есть и те, кому повезло гораздо меньше. Это Максим Перевалов и Тарас Цушко. Они не поместились в пространство нашего жилища и вынуждены ночевать под открытым небом. Нужно сказать, что парни мужественно приняли известие о нехватке жилплощади и стойко переносили тяготы. Лишь пылевые лавины нарушали их молчание и тогда мы слышали крепкий мат. 

Мы кипятили воду, грызли колбасу и сало. Около 23.00 кто-то из нас подметил, что сегодня 13-е января и совсем скоро старый новый год. Конечно, это обстоятельство ничего не меняло. На появление шампанского, икры и бенгальских огней рассчитывать не приходилось. Но на душе, все же стало веселее. В 0 часов мы поздравили друг друга, пожелали благополучного спуска и выпили кипятка.

Утро этого дня начиналось стандартно и не предвещало больших неприятностей. Комфортно переночевав на полке под столбом, мы поели и собрали баулы. Оставалось лишь собрать палатку для того, чтобы начать движение по столбу. Погода была плохая, но сидеть в бездействии нам не хотелось. По стене шли нисходящие потоки ветра с зарядами снега. Сегодня моя очередь лезть, и я утешал себя мыслью, что буду постоянно в движении. Так же добавляли оптимизма провешенные в предыдущий день веревки.  Они давали возможность разогреться жумарингом на старте. 

Но! Что-то не пускало. Я предложил посидеть в палатке еще час-другой в надежде на улучшение метеообстановки.

 

А дальше было так: в 10 утра появилась необходимость держать палатку. В 12 часов мы держали изо всех сил. На гребне не было ни снега, ни камней для ветрозащитной стенки. Мы затащили внутрь баулы и укрепили палатку изнутри. Около 14.00 начало появляться желание завалить палатку. Примерно в 14.30 я услышал решительные слова своего напарника – «выдергивай стойки». Оборачиваюсь и вижу – по центру потолка расходится шов. Наша любимая однослойка BD TEMPEST, наша постоянная спутница на протяжении последних 3 лет терпит крушение. Через минуту лежим в мешке, зажав разрыв руками. В реве ветра угадываются крики одесситов, они стоят на 30 метров ниже. Высовываю голову наружу и вижу следующую картину: на полке стоит половина палатки, вторая половина развивается бахромой лоскутков по ветру. Кричу ребятам, что можем спрятать 1-2 человек у себя. Но одесситы готовятся централизованно отступать. В этот момент мы с Женей еще не уверены, что нужно прекращать восхождение. Рассуждаем о том, что можно переждать ветер, а утром восстановить палатки. Но очередной порыв ветра нежно двигает меня вместе с баулом по полке. Ощутив силу стихии и динамику ухудшения, признаем, что одесситы правы. 

Мы готовим дюльфер, Женя приспустился к ребятам скоординировать действия. Оказывается, у них сдуло одну пару ботинок. Но обморожений нет, ребята почти готовы начинать спуск. С грустью смотрю на наши, уходящие вверх, веревки и несколько килограммов железа, закрепленного на верхней станции. С мыслью о том, что наверное так нужно, начинаю спуск. 

Все происходит медленно. После нескольких дюльферов нас настигает ночь. К счастью здесь ветер не имеет такой силы, как на гребне. Работаем лопатой, получается сносная яма для сидячей ночевки…

Потом еще день спуска и топтания по свежему снегу вниз и вот мы в хижине пограничников. Отсюда 2-3 часа ходу до поселка Мазери, в котором нас ждет теплый дом, мандарины и хачапури.

Такая вот околоновогодняя история приключилась с нами на Ушбе. Пока утешаю себя мыслями вроде «так иногда бывает, и ничего с этим не поделаешь»…

Кратко о районе. Несмотря на форс-мажор, Сванетия нам всем очень понравилась. Красивые и суровые горы с маршрутами любой сложности. Скальные, комбинированные и ледово-снежные – на любой вкус. Картину дополняют доброжелательные и гостеприимные местные жители. Люди в форме, независимо от того милиция это или пограничники, действительно настроены помочь приезжим.   Если говорить о недостатках района, то к ним можно отнести продолжительные подходы.

 

Спасибо всем тем, кто поддержал нас в этой экспедиции:

Экипировочный центр «EXTREME»

 BEAL    GRIVEL    KONG    MILLET    MOUNTAIN HARDWEAR    PRIMUS

Компания RED POINT


Фармацевтическая компания «Аптека 95»

Компания «АЛЬПСЕРВИС»


Федерация Альпинизма и Скалолазания Харьковской Области

Опубликовано: 
20 January, 2014

ОСТАННІ НОВИНИ

01/01/2024
Вітаємо з Новим 2024 роком!

Альпіністів та скелелазів, мандрівників та тих, хто мріє подорожувати, вітаємо з Новим роком!
Нехай Новий рік принесе нам Перемогу та повернення до мирного життя! Нехай у нас знову буде багато цікавих подій, змагань, заходів, мандрівок! Нових яскравих вражень!
За два роки війни ми втратили багато наших друзів, котрі загинули на фронті, захищаючи Батьківщину! Багато друзів залишили нас внаслідок бомбардувань та обстрілів, від хвороб та стресу. Ми їх пам'ятатимемо завжди!

Зараз, як і рагіше, ми працюємо для спортсменів: скелелазів, альпіністів класичних, скі-альпіністів, скайрайнерів і льодолазів. Ми відряджаємо на змагання, оформлюємо спортивні розряди, за необхідністю надаємо інші послуги. Хто бажає брати участь в змаганнях, повинен оплатити членські внески за 2024 рік в ФАіС України та ФАіС Харківської області. Хто зараз не змагається, може це зробити за бажанням. Більше про внески тут- alpclub.com.ua/card

30/11/2023
Помер ветеран альпінізму Володимир Рибченко.

Повідомляємо про чергову втрату в лавах нашої спільноти альпіністів. 5 жовтня 2023 року  пішов із життя наш товариш, людина надзвичайної скромності, доброти та турботи – Рибченко Володимир Дмитрович (1954-2023). Майстер спорту, призер чемпіонатів СРСР з альпінізму.
Ми з ним пройшли багато вершин, але особливо запам'яталося першопроходження на пік Одеса (4810м) на Памірі – стіна з перепадом 1300м, середньою крутістю 83 градуси, де 4 ночі ми ночували в гамаках. Також у нього призовий маршрут на Хан-Тенгрі. Він приймав участь в рятувальних роботах під час землетрусу в Спітаку.

10/11/2023
Любов Сухарєва - 75!

З 75-річчям вітаємо нашу Вельмишановну Сухарєву Любов Миколаєвну! 

Бажаємо здоров'я, достатку, миру і добра!!!

Віремо, що доживемо до Перемоги, зберемося всі Харківському клубі альпіністів, як і раніше, будемо спілкуватися, згадувати буремні часи та обговорювати плани на майбутнє!

05/11/2023
Інтерв'ю Геннадія Копейки для Montagna.tv

Геннадій Копейка надав Інтерв'ю для найпопулярнішого серед італійських альпіністів інтернет-ресурсу Montagna.tv - про війну в Україні, про українських альпіністів до війни та загибелі на фронті, про Федерацію, про альпінізм...

Віч-на-віч з Геннадієм Копейка, легендою українського альпінізму

Великі сходження в Гімалаї, експедиції в радянський час. І, перш за все, те, що сьогодні роблять альпіністи охопленої війною України.

Дебора Біоназ, 25 жовтня 2023р.

29/10/2023
Нас покинула легенда харківського альпінізму Галина Свентицька.

25 жовтня 2023 року на 92-му році життя пішла від нас легендарна харківська альпіністка Галина Костянтинівна Свентицька.

Галина Свентицька володар унікальних звань «Почесний майстер спорту» та «Почесний рятівник». Лікар за фахом та єдина жінка – володар жетону «Рятувальний загін». Вона пройшла серйозні маршрути 5-6 категорії трудності!

Видатна спортсменка, досвідчений інструктор, незмінний лікар альпзаходів, яка надала кваліфіковану допомогу і врятувала життя багатьох альпіністів. Довгий час очолювала Раду ветеранів Харківського клубу альпіністів.