Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Старый «Новый год»

автор: 
Полтавец Евгений

В крутом снежном склоне под прикрытием скал удалось выкопать небольшую полку. И вот мы сидим на рюкзаках, укутавшись палаткой. Мы – это четверо счастливчиков: я и Женя Тимко, а так же Александр Лавриненко и Сергей Максименко. Есть и те, кому повезло гораздо меньше. Это Максим Перевалов и Тарас Цушко. Они не поместились в пространство нашего жилища и вынуждены ночевать под открытым небом. Нужно сказать, что парни мужественно приняли известие о нехватке жилплощади и стойко переносили тяготы. Лишь пылевые лавины нарушали их молчание и тогда мы слышали крепкий мат. 

Мы кипятили воду, грызли колбасу и сало. Около 23.00 кто-то из нас подметил, что сегодня 13-е января и совсем скоро старый новый год. Конечно, это обстоятельство ничего не меняло. На появление шампанского, икры и бенгальских огней рассчитывать не приходилось. Но на душе, все же стало веселее. В 0 часов мы поздравили друг друга, пожелали благополучного спуска и выпили кипятка.

Утро этого дня начиналось стандартно и не предвещало больших неприятностей. Комфортно переночевав на полке под столбом, мы поели и собрали баулы. Оставалось лишь собрать палатку для того, чтобы начать движение по столбу. Погода была плохая, но сидеть в бездействии нам не хотелось. По стене шли нисходящие потоки ветра с зарядами снега. Сегодня моя очередь лезть, и я утешал себя мыслью, что буду постоянно в движении. Так же добавляли оптимизма провешенные в предыдущий день веревки.  Они давали возможность разогреться жумарингом на старте. 

Но! Что-то не пускало. Я предложил посидеть в палатке еще час-другой в надежде на улучшение метеообстановки.

 

А дальше было так: в 10 утра появилась необходимость держать палатку. В 12 часов мы держали изо всех сил. На гребне не было ни снега, ни камней для ветрозащитной стенки. Мы затащили внутрь баулы и укрепили палатку изнутри. Около 14.00 начало появляться желание завалить палатку. Примерно в 14.30 я услышал решительные слова своего напарника – «выдергивай стойки». Оборачиваюсь и вижу – по центру потолка расходится шов. Наша любимая однослойка BD TEMPEST, наша постоянная спутница на протяжении последних 3 лет терпит крушение. Через минуту лежим в мешке, зажав разрыв руками. В реве ветра угадываются крики одесситов, они стоят на 30 метров ниже. Высовываю голову наружу и вижу следующую картину: на полке стоит половина палатки, вторая половина развивается бахромой лоскутков по ветру. Кричу ребятам, что можем спрятать 1-2 человек у себя. Но одесситы готовятся централизованно отступать. В этот момент мы с Женей еще не уверены, что нужно прекращать восхождение. Рассуждаем о том, что можно переждать ветер, а утром восстановить палатки. Но очередной порыв ветра нежно двигает меня вместе с баулом по полке. Ощутив силу стихии и динамику ухудшения, признаем, что одесситы правы. 

Мы готовим дюльфер, Женя приспустился к ребятам скоординировать действия. Оказывается, у них сдуло одну пару ботинок. Но обморожений нет, ребята почти готовы начинать спуск. С грустью смотрю на наши, уходящие вверх, веревки и несколько килограммов железа, закрепленного на верхней станции. С мыслью о том, что наверное так нужно, начинаю спуск. 

Все происходит медленно. После нескольких дюльферов нас настигает ночь. К счастью здесь ветер не имеет такой силы, как на гребне. Работаем лопатой, получается сносная яма для сидячей ночевки…

Потом еще день спуска и топтания по свежему снегу вниз и вот мы в хижине пограничников. Отсюда 2-3 часа ходу до поселка Мазери, в котором нас ждет теплый дом, мандарины и хачапури.

Такая вот околоновогодняя история приключилась с нами на Ушбе. Пока утешаю себя мыслями вроде «так иногда бывает, и ничего с этим не поделаешь»…

Кратко о районе. Несмотря на форс-мажор, Сванетия нам всем очень понравилась. Красивые и суровые горы с маршрутами любой сложности. Скальные, комбинированные и ледово-снежные – на любой вкус. Картину дополняют доброжелательные и гостеприимные местные жители. Люди в форме, независимо от того милиция это или пограничники, действительно настроены помочь приезжим.   Если говорить о недостатках района, то к ним можно отнести продолжительные подходы.

 

Спасибо всем тем, кто поддержал нас в этой экспедиции:

Экипировочный центр «EXTREME»

 BEAL    GRIVEL    KONG    MILLET    MOUNTAIN HARDWEAR    PRIMUS

Компания RED POINT


Фармацевтическая компания «Аптека 95»

Компания «АЛЬПСЕРВИС»


Федерация Альпинизма и Скалолазания Харьковской Области

Опубликовано: 
20 January, 2014

ОСТАННІ НОВИНИ

22/05/2024
Помер ветеран харьківского альпінізму Ігор Рудерман

21 травня 2024 року помер ветеран харківського альпінізму Рудерман Ігор Львович (1937–2024).

КМС з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, володар жетону «Рятувальний загін» (№ 1258). З 1995 р. проживав у Бохумі (Німеччина).

Ігор Львович закінчив ХПІ, інженер-конструктор, кандидат технічних наук. Був членом бюро альпсекції Харківської облради ДСТ «Авангард», членом бюро Федерації альпінізму Харкова, тренером міської школи інструкторів з 1968 до 1971 року. Майже щосезонно з 1965 по 1990 рік брав участь у рятувальних роботах.

15/05/2024
Харків'яни на молодіжному чемпіонаті Украйни зі скелелазіння

З 9 по 14 травня в м. Київ відбувся молодіжний чемпіонат Украйни зі скелелазіння (швидкість, болдеринг, трудність, двоборство). Збірна команда Харківської області прийняля участь в цих змаганнях.

Харкiвськi спортсмени попри все показали гідні результати та зайняли 15 призових місць в цих змаганнях: 

23/04/2024
Харківські альпіністи змагалися на Кубку України

18-21 квітня у місті Одеса відбулися змагання Кубку України з техніки альпінізму! 

Раніше цей етап Кубку в квітні ми традиційно проводили на скеледромі «Вертикаль» та він був присвячений пам’яті Ігоря Свєргуна, але з 2022 року з причини військових дій проведення змагань в Харкові було заборонено.

В цьому році Харківський облспорткомітет зміг відрядити збірну команду Харківської області під керівництвом Євгена Тимко в складі 3-х зв’язок, які зайняли в змаганнях 3,5 і 6 місця. Та за сумою балів Харківська область набрала найвищу кількість балів.

24/02/2024
90-річний Ювілей Юрія Михайловича Мацевитого!!!

90 років виповнюється 24 лютого 2024 року Мацевитому Юрію Михайловичу – Майстру спорту з альпінізму, Заслуженому тренеру України, інструктору-методисту 1-ї категорії, Чемпіону України.
Вітаємо Юрія Михайловича! Бажаємо здоров'я та очікуємо дуже цінних для нашого клубу спогадів у майбутній книзі про харківських альпіністів.!
На початку 1960-х років Юрій Михайлович очолював секцію альпінізму ХПІ, з 1958 по 1973 рік – обласну секцію ДЗГ «Буревісник», з 2003 по 2007 рік – Президент Харківської обласної Федерації альпінізму та скелелазіння.

16/01/2024
Запрошуємо сплатити членські внески на 2024 рік!

Відкривається сплата поточних членських внесків на 2024 у ГО «ФAiC України» та Відокремлений підрозділ у «ФAiC України» у Харківській області (умовно - ФАСХО).

Згідно Положення про членські внески, оплату треба зробити до кінця лютого. Якщо це не буде зроблено, після 10 березня можуть бути обмеження до участі у всеукраїнських змаганнях.

Внесок у ГО «ФAiC України» складає 250 грн дорослі, 100 грн - діти, для нових людей - разовий вступний внесок у ГО «ФAiC України» (200 грн); внесок в ФАСХО (ХОКА) – базова ставка – 200 грн.