Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Ушел из жизни Григорий Владимирович Полевой

16 July, 2008

Легенда отечественного альпинизма, Человек, посвятивший любимому спорту всю свою жизнь и отдавший много труда становлению и развитию нового вида спорта – скалолазания. Неоценимый вклад Григория Владимировича Полевого в развитие спорта был отмечен Грамотой и Почетной грамотой Президиума Верховного Совета УССР, специальными почетными званиями – почетный мастер спорта СССР, заслуженный тренер СССР, заслуженный тренер Украины, почетный спасатель СССР, почетный судья СССР по спорту, кавалер знака ЦК ВЛКСМ «Спортивная доблесть» и знака «Первовосходитель», ордена спортивной славы ЦК Комсомола Украины, он был действительным членом географического общества Украины. Его любили и глубоко уважали нескольких поколений альпинистов и скалолазов.

Совершив в 1950 году первые шаги в альпинизме Григорий Владимирович остался предан ему всей душой. Г.В. Полевому в спорте и в жизни всегда были свойственны соблюдение основных законов альпинизма: почтение к горам, взаимовыручка и самоотдача в команде, безопасность на маршруте как первооснова восхождения.

В 1951 году Г.В. Полевой выполнил 2-ой разряд и окончил школу инструкторов М.Т. Погребецкого. Кизель, Леонов, Абалаков, Филимонов – такие славные имена формировали и воспитывали альпиниста Полевого. Уже в 1952 году Гарик проходит первую пятерку – пик Вольной Испании под руководством Кизеля, в 1955 году выполняет норму Мастера спорта СССР, а к 1958 году он известный инструктор и восходитель, на счету которого более 10 пятерок

В 1950 году Полевой знакомится с А.А. Кустовским, тогда тоже начинающим альпинистом и, когда в 1961 году Анатолий Кустовский организует команду ДСО “Спартак” Украины, Полевой становится в ее ряды бессменным тренером. Это была его команда, и ей он не изменил ни разу.

В составе команды “Спартака” он был в Памирских экспедициях, в Фанских горах и всегда неизменно рядом с Кустовским. С этой командой в 1971 году он сделал первопрохождение маршрута своей мечты на Кавказе – на Центральную башню Шхельды по центру стены, посвятив этот маршрут памяти М. Хергиани – именно с ним он впервые просмотрел его в 1959 году во время прохождения этой стены слева от “зеркала”.

В 1968 году Полевой уже почетный Мастер спорта, в 1970 году – заслуженный тренер Украины, в 1981 году ему присваивают звание “Заслуженный тренер СССР”, а двумя годами ранее Полевой награжден знаком “Спортивная доблесть”. (Кавалеров этого знака всего два – Абалаков и Полевой).

Во всех рекордных восхождениях команды “Спартак” была большая доля его участия – он участвует в зимних “мозговых” штурмах экспедиции, он – один из непосредственных организаторов, он, единственный, кто отвечал за описание маршрутов и “проводку” этого описания в квалификационной комиссии Федерации альпинизма в Москве.

Григорий Владимирович обладал феноменальной способностью удерживать в голове все факты развития отечественного альпинизма. Он мог выдать ответ на любой вопрос – кто, когда, с кем, по какому маршруту, какое место или почему без места, подкрепляя все документами, которые он старательно сберегал.

В переломный для команды “Спартак” момент – год гибели А.А. Кустовского (1973) Гарик Полевой остался с командой, помогая В.Л. Черевко, принявшего на себя руководство командой, в работе по омоложению состава, разработке новых планов. Команда встала на ноги, пройдя в 1977 году пик Москва по северной стене и в следующем году пик Революции.

В последние годы, несмотря на болезнь, Г.В. Полевой работал над Историей украинского альпинизма, достижения которого и в прошлом и настоящем составляют гордость и славу нашего народа.
Чувство глубокой признательности и вечная память о нем навсегда останутся в наших сердцах.

ФАиС Украины
ФАиС Харьковской области

ОСТАННІ НОВИНИ

16/01/2023
Інформація про членські внески 2023

Шановні друзі!

Розпочався Новий рік, хоча ситуація в Харкові дуже складна, але життя продовжується, ми маємо нові спортивні плани та маємо надію, що вони здійсняться.

Ми запрошуємо всіх, хто має можливість, прийняти участь в спортивних змаганнях міжнародного, всеукраїнського та обласного (якщо буде змога їх провести) рівня, згідно Календарних планів. Харківський відокремлений підрозділ ФАіС України працює як дистанційно, так і в Клубі альпіністів (при потребі, за скороченим графіком). За інформацією на сьогодні, в поточному році планується фінансування спортивних заходів.

10/01/2023
Миколаю Міщенко - 85!

Сьогодні, 10 січня, своє 85-річчя відзначає харківський альпініст Микола Акимович Міщенко.

Кандидат у Майстри спорту з альпінізму, «Сніговий барс», інструктор з гірських лиж, член Спілки художників.
Вітаємо вельмишановного Ювіляра від спільноти українських альпіністів! Бажаємо миру, добра, здоров'я, душевного тепла та творчої наснаги! 

Ми обов'язково ще зустрінимося в нашому Клубі альпіністів!!!

01/01/2023
З Новим 2023-м роком!

Цей рік був важким та страшним для нашої країни! Підступний ворог прийшов на нашу землю. Багато хто з нас змушений був покинути свої домівки, і нас розкидало по всьому світу.

Багато хто з альпіністів пішов на передню лінію фронту захищати нас та нашу країну! Молимося за них!

Знаю, що є втрати у наших лавах. Нас покинули найкращі… Світла пам'ять і дяка їм! Належно всіх вшануємо, коли повернемо мир на нашу землю!

22/12/2022
Перший чемпіонат України зі скі-альпінізму

Шановні спортсмени, Федерація альпінізму і скелелазіння України  сповіщає, що строки проведення першого Чемпіонату України зі скі-альпінізму змінюються на 27-29 січня 2023 року (замість раніше запланованого 13-15 січня). Це пов’язано з аномально теплою погодою і відсутністю достатнього снігового покрова, необхідного для обладнання траси змагань на місці проведення заходу (гірськолижний комплекс «Буковель»).

13/12/2022
Помер харківський альпініст-ветеран Ігор Нечипоренко

Вчора, 13 грудня, на 89 році життя, пішов від нас наш друг та активний член Харківського клубу альпіністів – Нечипоренко Ігор Олександрович (08.04.1934 – 13.12.2022). У червні цього року він втратив свою вірну супутницю Емілію Іванівну Нечипоренко (Богдан) (1935-2022), яка багато років очолювала Раду ветеранів нашого Клубу. У цей нелегкий час для України іноді здається, що життя і смерть ходять поряд...

Ігор Олександрович був досвідченим альпіністом, хорошим товаришем, душею компанії, завжди нерозлучний з гітарою.