Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Ушел из жизни Григорий Владимирович Полевой

16 July, 2008

Легенда отечественного альпинизма, Человек, посвятивший любимому спорту всю свою жизнь и отдавший много труда становлению и развитию нового вида спорта – скалолазания. Неоценимый вклад Григория Владимировича Полевого в развитие спорта был отмечен Грамотой и Почетной грамотой Президиума Верховного Совета УССР, специальными почетными званиями – почетный мастер спорта СССР, заслуженный тренер СССР, заслуженный тренер Украины, почетный спасатель СССР, почетный судья СССР по спорту, кавалер знака ЦК ВЛКСМ «Спортивная доблесть» и знака «Первовосходитель», ордена спортивной славы ЦК Комсомола Украины, он был действительным членом географического общества Украины. Его любили и глубоко уважали нескольких поколений альпинистов и скалолазов.

Совершив в 1950 году первые шаги в альпинизме Григорий Владимирович остался предан ему всей душой. Г.В. Полевому в спорте и в жизни всегда были свойственны соблюдение основных законов альпинизма: почтение к горам, взаимовыручка и самоотдача в команде, безопасность на маршруте как первооснова восхождения.

В 1951 году Г.В. Полевой выполнил 2-ой разряд и окончил школу инструкторов М.Т. Погребецкого. Кизель, Леонов, Абалаков, Филимонов – такие славные имена формировали и воспитывали альпиниста Полевого. Уже в 1952 году Гарик проходит первую пятерку – пик Вольной Испании под руководством Кизеля, в 1955 году выполняет норму Мастера спорта СССР, а к 1958 году он известный инструктор и восходитель, на счету которого более 10 пятерок

В 1950 году Полевой знакомится с А.А. Кустовским, тогда тоже начинающим альпинистом и, когда в 1961 году Анатолий Кустовский организует команду ДСО “Спартак” Украины, Полевой становится в ее ряды бессменным тренером. Это была его команда, и ей он не изменил ни разу.

В составе команды “Спартака” он был в Памирских экспедициях, в Фанских горах и всегда неизменно рядом с Кустовским. С этой командой в 1971 году он сделал первопрохождение маршрута своей мечты на Кавказе – на Центральную башню Шхельды по центру стены, посвятив этот маршрут памяти М. Хергиани – именно с ним он впервые просмотрел его в 1959 году во время прохождения этой стены слева от “зеркала”.

В 1968 году Полевой уже почетный Мастер спорта, в 1970 году – заслуженный тренер Украины, в 1981 году ему присваивают звание “Заслуженный тренер СССР”, а двумя годами ранее Полевой награжден знаком “Спортивная доблесть”. (Кавалеров этого знака всего два – Абалаков и Полевой).

Во всех рекордных восхождениях команды “Спартак” была большая доля его участия – он участвует в зимних “мозговых” штурмах экспедиции, он – один из непосредственных организаторов, он, единственный, кто отвечал за описание маршрутов и “проводку” этого описания в квалификационной комиссии Федерации альпинизма в Москве.

Григорий Владимирович обладал феноменальной способностью удерживать в голове все факты развития отечественного альпинизма. Он мог выдать ответ на любой вопрос – кто, когда, с кем, по какому маршруту, какое место или почему без места, подкрепляя все документами, которые он старательно сберегал.

В переломный для команды “Спартак” момент – год гибели А.А. Кустовского (1973) Гарик Полевой остался с командой, помогая В.Л. Черевко, принявшего на себя руководство командой, в работе по омоложению состава, разработке новых планов. Команда встала на ноги, пройдя в 1977 году пик Москва по северной стене и в следующем году пик Революции.

В последние годы, несмотря на болезнь, Г.В. Полевой работал над Историей украинского альпинизма, достижения которого и в прошлом и настоящем составляют гордость и славу нашего народа.
Чувство глубокой признательности и вечная память о нем навсегда останутся в наших сердцах.

ФАиС Украины
ФАиС Харьковской области

ОСТАННІ НОВИНИ

19/12/2021
Книга "КУКУЧКА" - у нашому Клубі альпіністів

Майже містична пригода трапилася зі мною (Геннадій Копейка) сьогодні, у День Святого Миколая. Вже три дні на пошті лежала посилка з партією книг «КУКУЧКА» від київського видавництва TravelBooks, але видався час забрати книжки лише зараз. З нетерпінням відкриваю пачку і беру книгу. На першій сторінці бачу фото Південної стіни Лхоцзе з позначеним червоною лінією останнім маршрутом Єжи Кукучки, червоний хрестик в верхній частині маршруту показує місце загибелі видатного альпініста сучасності…

23/11/2021
Заочний чемпіонат Харківської області з альпінізму.

Добігає кінця альпіністський сезон горосходжень. Навіть за умов карантинних обмежень, харківські альпіністи змогли зробити сходження в горах Грузії, Туреччини, Альпах, Південної Америки, на Тянь-Шані і звичайно в Гімалаях!

Час підбивати підсумки! Федерація альпінізму та скелелазіння Харківської області приймає заявки на участь у заочному Чемпіонаті Харківської області з альпінізму 2021 року.

18/11/2021
Рада ветеранів альпінізму і скелелазіння Києва видала чергову книгу

Рада ветеранів альпінізму і скелелазіння Києва видала чергову книгу «С горами не расставайтесь». В збірку ввійшло два оповідання Юрія Михайловича Мацевітого – майстра спорту з альпінізму, заслуженого тренера України «УШБА в моей жизни» та «Рождённый для гор». В оповіданні Володимира Леонідовича Черевко «Пик Коммунизма.

15/11/2021
Померла Капустник Лілія Андріївна (1948 – 2021)

9 листопада 2021 року пішла з життя багаторічний незмінний капітан, організатор та натхненник ветеранського руху серед скелелазів Харкова - Капустник (Синдецька) Лілія Андріївна (09.01.1948 − 09.11.2021) − КМС зі скелелазіння, 2 розряд з альпінізму.
Лілія Андріївна почала займатися альпінізмом та скелелазінням в альпсекції Харківської філії ДСТ "Авангард" (тренер В.Поберезовський) у 1965 році. Перше знайомство з горами відбулося 1966 року в а/т "Ельбрус". І далі протягом багатьох років вона виїжджала в гори за путівками до альплагерів і у складі зборів секції ДСТ "Авангард". В альпсекції харківської облради товариства "Авангард" вела громадську роботу – була членом бюро.

11/09/2021
Сьогодні Харківському клубу альпіністів – 90 років!

11 вересня 1931 року можна вважати Днем народження Харківського клубу альпіністів! Цього дня харківські альпіністи здійснили своє перше офіційне сходження на вершину Хан-Тенгрі (7010м) у складі: Михайло Погребецький (1892-1956), Борис Тюрін (1911-1936) і Франц Зауберер (1904-1944).
На відміну від попередніх науково-дослідних експедицій М. Погребецького на Тянь-Шані (1927-1930рр), експедиція 1931 мала спортивну альпіністську мету - підкорення вищої точки Тянь-Шаню. Тоді ще не знали, що за Хан-Тенгрі знаходиться вища вершина, яка тепер називається – пік Перемоги (7439м).