Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

МАЛЫЕ ГОРЫ 2010 Очный чемпионат Украины

автор: 
Полтавец Евгений

Позади очередной Крымский чемпионат. Он по-прежнему остаётся единственным очным чемпионатом в календаре Украинской федерации и, судя по всему, будет удерживать монополию ещё не один год.
 
 

Признаюсь честно: весь год я только и думал о том, как было бы хорошо выиграть третий чемпионат подряд. Одержимый этой амбициозной идеей, сразу же после Кавказа, я начал готовиться к стартам. Мой напарник – Толик Оченаш, в перерывах между высоткой, так же во всю напирал на скалолазную подготовку.
 

Соревнования прошли по стандартной формуле: квалификация в два этапа плюс 3 горы за 4 дня. К сожалению, в списке «приглашённых» снова отсутствовала самая спортивная участница - Шаан-Кая. А жаль, ведь именно её маршруты являются наиболее сложными на полуострове. Небольшое разнообразие и интригу внесло условие, согласно которого, на Морчеке каждая команда могла пройти лишь один маршрут.
 

Квалификация, подготовленная Михаилом Ситником, оставила положительное впечатление. Трудность проводилась на новой длинной трассе 6С с нарастающей сложностью. Трасса для связок так же оказалась достаточно интересной: два маршрута 6В «соединённых» длинным маятником. Использование судейских точек допускалось, но штрафовалось 5-процентным штрафом за каждую.

Соревнования сопровождала не по-Крымски холодная, дождливая погода. Мы постоянно следили за прогнозом (большое спасибо Александру Лавриненко), пытаясь оптимально выбрать маршруты и дни для восхождений.

Вечером перед первым восхождением начался дождь. Он продолжался часов до двух ночи и я, закутавшись в спальник, романтично фантазировал о том, как буду, под воздействием осадков, ИТО-шить по Морчеке. Вот, что значит привезти шорты вместо гортексовых штанов, думал я. Перезаявлять маршрут на следующий день не имело смысла, так как согласно прогнозу, первые три дня ожидалась терпимая погода, а в четвёртый совсем скверная. Смирившись с неизбежным, я заснул.

Очевидно, небеса проявили симпатию к моей решимости и, на удивление, весь следующий день прошёл без осадков.

Во второй и третий дни погода так же благоприятствовала восхождениям (незначительные осадки не в счёт).

В соответствии с прогнозом, около 16.00 третьего дня погода испортилась окончательно. В связи с этим, в четвёртый день соревнований, попыток восхождений не было.

Так получается, что последние три чемпионата я выступаю с разными напарниками. Все они ходят в абсолютно противоположных стилях, реализуя свои сильные стороны. К примеру, Толик - фанат свободного лазания. Я не переставал удивляться, как он лез откровенно ИТО-шные участки, иронически комментируя: «страхуй аккуратно, здесь заявлено А3», или «слева от меня идут дырки под хуки».  
 

Буду ли я продолжать участвовать в Крымских чемпионатах или начну ходить для души коллекционные маршруты, пока ещё не решил. С одной стороны я здесь уже всё сделал. С другой стороны ограничиваться лишь заочными чемпионатами как-то не интересно. В общем, будет о чём подумать долгими зимними вечерами.
 

 

 

P. S. На разминку мы сходили маршрут «Серые карнизы» на Форосском Канте. Хороший маршрут: монолит, минимум ИТО (по 2-3 метра на ключевых верёвках), куча свежих шлямбуров. Даже не понятно, почему он так отстаёт в популярности от «Ромбов», «Рыжего Угла» и прочих дежурных линий Канта. Короче говоря, рекомендую любителям лазательных пятёрок.

Протоколы соревнований в прикрепленном файле.

Благодарю экипировочный центр «EXTREME» за предоставленное снаряжение: «LA SPORTIVA», «BEAL», «GRIVEL», «KONG», «MILLET», «BLACK DIAMOND». 

Опубликовано: 
27 October, 2010
ВложениеРазмер
chemp_ukr_malie_goru_2010.doc40.5 кб

ОСТАННІ НОВИНИ

02/04/2026
Помер Микола Рубінський

На 87 році життя нас покинув Рубінський Микола Данилович - КМС з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, жетон "Рятувальний загін" № 441.
Доцент Харківського медінституту, кандидат медичних наук.
У студентській секції інституту захопився альпінізмом. У 1959 в а/таборі "Цей" підкорив першу вершину п. "3700". В а/таборах "Білалакаю", "Ельбрус", "Цей", "Безенгі", "Туюксу" підвищував альпіністську кваліфікацію. У 1966 закінчив Всесоюзну школу інструкторів в а/л "Ельбрус".

23/03/2026
1-ше місце команди харківських скелелазів на Чемпіонаті України

Вітаємо харківських скелелазів з перемогою!!!
20-22 березня в Києві на скеледромі Гіперіон пройшов чемпіонат України зі скелелазіння, вид- болдеринг. Харківську обл. представляли 16 спортсменів. У командному заліку Харківська область зайняла 1 командне місце.
Чоловіки:
1 місце - Внуков Максим, МСУ, ДЮСШ ХФТІ, тренер Маренич В.
2 місце - Мироненко Микита, м.Київ
3 місце - Беспалий Дмитро, ДЮСШ ХФТІ, тренери Маренич В. Самсонова Л.
Вітання Дімі Беспалому, який виконав норматив МСУ)))

03/03/2026
Збори харківського підрозділу ФАіС України

3 березня 2026 року відбулися збори Відокремленого підрозділу Федерації альпінізму і скелелазіння України у Харківській області. На порядку денному було три питання: звіт про роботу у 2025 році, вибори Голови харківського підрозділу, обрання делегатів на Звітну Конференцію ФАіС України за підсумками роботи Федерації за 2024-2025 роки, що відбудеться 14.03.2026р. 
По первому питанню були обговорені успіхи та проблеми підрозділу за минулий рік. По другому - Головою Харківського ВП обрано Геннадія Копейку. По третьому - обрані делегати на Конференцію ФАіС України:

03/03/2026
На 85-му році нас покинув Микола Кокодій

У нас знову втрата… 2 березня на 85-му році життя покинув нас активний член нашої спільноти Харківського клубу альпіністів, альпініст, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Микола Григорович Кокодій.
Микола Григорович у молодості займався альпінізмом, не досяг високих вершин, але він скорив багато вершин у науковій діяльності. Він полюбляв клубні збори альпіністів, майже завжди був присутній - інтелігентний, освічений, скромний, ввічливий - дуже приємний співрозмовник. 
Світла пам’ять нашому другу!

06/02/2026
Сумна новина, помер Володимир Сухарєв!

Сумна новина, вчора 5 лютого помер Сухарєв Володимир Миколайович.
Перед його 85-річним Ювілеєм (тиждень тому) йому робили чергову операцію, після якої він знаходився в реанімації...
Володимир Миколайович все своє життя присвятив справі альпінізму. Він був неординарною людиною зі своїм баченням, зі своїм характером, але дуже багато зробив для розвитку харківського та українського альпінізму. Його вихованці щиро його шанували та поважали, бо там де керував Сухарєв завжди була тепла атмосфера та родинні відносини.