Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Скалистый хребет Кавказа - новый маршрут.

автор: 
Полтавец Евгений

 

в.Кара-Кая 3646 м. по центральному контрфорсу Юго-Западной стены VI-А к. сл. (1010 м. 6а, А3+).

В средине июля сборная команда города Харькова в составе:
Полтавец Евгений, МС,
Заколодний Александр, КМС,
Дегтярёв Игорь I сп. р.
отправилась в горы Кабардино-Балкарии с целью превопрохождения
центрального бастиона Юго-Западной стены вершины Кара-Кая 3646м.

 

Частый гость я здесь в последнее время, даже местные начали узнавать. Но что тут поделаешь, очень уж по душе пришлись мне неосвоенные известняковые бастионы, бесконечные травянистые склоны с валунами, непроглядные туманы и огненные закаты этого дикого края.
 

 


 

В этот раз наша цель - центральный контрфорс юго-западной стены. Линия логичная, красивая и сложная. Но есть определённые опасения. Очень уж разрушенным выглядит вершинный бастион. Осенью, на маршруте «Страна туманов», я уже имел дело с подобным рельефом. Впечатлений была масса, но тогда пояс вертикальной сыпухи был не более 40 метров, а теперь нам предстоит пройти более 100 метров. Провожу долгие часы за монитором, изучаю десятки фотографий. Пытаюсь понять, сможем ли мы безаварийно пройти такой рельеф.

 Заезжаем на перевал Думала, два дня таскаем грузы под стену. Лазим в свободное время. Рассматриваем предстоящую линию с разных ракурсов. Контрфорс смотрится грозно.
 В глазах лёгкая тревога. Боевой дух укрепил Саша Заколодний: «Не напрягайся, мы же своё дело знаем…», сказал он, и я ему поверил.
Закипела работа: день обрабатываем, берём по 10 литров воды на лицо и отрываемся. Лезем аккуратно, не спеша.
 

 

0

 За второй день проходим 6 верёвок и выходим на площадку под вторым бастионом.

Поставили палатку, выпили водички и, не взирая на начавшийся дождь, начали обрабатывать «Утюг» - так мы обозвали второй бастион, наиболее сложный участок маршрута. Профилем и рельефом «Утюг» напоминает Шаан-Каю в миниатюре: 100 метров отвесов и нависаний без ярковыраженного рельефа. Здесь практически всё на ИТО, некоторые участки которого Саша оценил больше, чем А3, а он вообще парень смелый.

УТЮГ

 На третий день добиваем утюг и выходим под третий бастион. Успеваем обработать 45 метров. Стена отвесная и очень разрушенная, однако, к нашей радости возможности для страховки имеются. Наконец пошли в ход закладные элементы (до этого лезли в основном на якорях). Здесь хорошо идёт всё крупное: гексы, камалоты, большие закладки.

Третий бастион

 На пятый день заканчиваем бастион и, пройдя несколько несложных верёвок выходим в тумане на гребень. Начинается гроза. Пару часов сидим под вершиной, не решаясь завершить восхождение.

 К 18.00 гроза стихает, мы дружно выбегаем на вершину и складываем тур. Записка, фотки, сникеры и бысро в спусковой кулуар. В 20.30 мы уже в своём базовом лагере под стеной.

Нужно сказать, что это супер-место: ровная земляная площадка у основания стены под пятиметровым карнизом. Рядом, в 10 метрах водопад.


 

 По вечерам здесь транслируют закаты,

а утром пятитысячники Безенги.


 

 

Для повышения своей универсальности, мы отправились в а/л Безенги. Там мы хотели пройти что-нибудь очень комбинированное. Изначально думали про маршрут Симоника на Коштан, но Саратов сразу покачал головой: «Тепло сейчас, не надо туда ходить». Юрий Сергеевич посоветовал прогуляться на пик Селлы и в процессе выбрать маршрут Бланковского или Разумова на Шхару. Так мы и поступили, но увидав эти линии, и то, что с ними происходит в жаркие дни, единогласно решили, что нам они не подходят. В итоге мы выбрали маршрут Томашека на Шхару (5Б) с траверсом Безенгийской стены (6А), который и прошли в двойке с Сашей Заколодним, получив массу удовольствия, но это уже совсем другая история…

 

Описание маршрута  в прокрепленном файле.

Сборная команда г.Харькова благодарит Экипировочный Центр «EXTREME» за качественное снаряжение: «LA SPORTIVA», «BEAL», «GRIVEL», «KONG», «MILLET», «BLACK DIAMOND», «PRIMUS». 

Опубликовано: 
15 August, 2010
ВложениеРазмер
kara-kaya_opisanie.doc278.5 кб

ОСТАННІ НОВИНИ

08/10/2026
Раптово померла Ірина Єрмакова

6 жовтня у Словаччині раптово померла наш друг та активний член Харківського клубу альпіністів Ірина Єрмакова – українська художниця, дизайнер та дослідник мистецтва, яка народилася у Харкові 11 червня 1968 року. 
Ірина у молодості займалася альпінізмом, мала 1 й розряд й кваліфікацію інструктора 3-ї категорії, ходила у горах Кавказу та Тянь-Шаню. Приймала активну участь у становленні Харківського альпклубу.
Закінчила Харківську Інженерно-педагогічну академію. Пізніше знайшла своє призначення у художній творчості, приймала участь у міжнародних та регіональних художніх виставках, арт-проектах та пленерах.

06/10/2026
30 років тому на Шиша Пангма загинув Віктор Пастух

30 років тому на схилах вершини Шиша Пангма (8027м) зникли відомі українські альпіністи Заслужений майстер спорту Віктор Пастух (Харків) та Майстер спорту Геннадій Василенко (Ялта). Під час негоди вони ввечері спробували спуститися з третього до другого табору, але ні ввечері, ні вранці у другий табір вони не прийшли. Пошуки результату не дали, на шляху спуску виявили винос великої лавини.
Віктор Пастух - лікар-травматолог, кандидат медичних наук. Працював у Харківській міській лікарні швидкої допомоги, потім - асистент кафедри ортопедії, травматології та військово-польової хірургії Харківського медичного інституту.

01/10/2026
Помер видатний альпініст Віктор Козявкін.

Знову сумна новина – нас залишають ветерани харківського альпінізму, ситуація в Україні цьому сприяє. 27 вересня на 97-му році життя помер Козявкін Віктор Васильович (07.01.1930-27.09.2026).
Майстер спорту з альпінізму та скелелазіння, Інструктор альпінізму 1-ї категорії, чемпіон України та СРСР. Учасник перших всеукраїнських змагань зі скелелазіння у 1952 – 1953 роках. В змаганнях зі скелелазіння різного рівня виступав понад 20 років. За 40 років занять альпінізмом здійснив понад 200 сходжень. Був активним членом Харківського клубу.

26/09/2026
Харків'яни - чемпіони України!

19-20 вересня на скельному масиві в с. Буки Уманського району Черкаської області проходив чемпіонату України з техніки альпінізму. З огляду на теперішні часи до змагань долучилося багато альпіністів - 20 спортсменів. Вперше в історії українського альпінізму серед учасників змагань у більшості були жінки - 11. Гендерна ситуація в Україні суттєво погіршується...
Харків - чемпіони!!!

Призерами стали зв’язки:
1. Панков Дмитро - Рєпко Олена (Харків)
2. Медик Святослав - Пирогов Артем (Київ)
3. Риженко Дар'я (Харків) - Чернявська Євгенія (Одеса)
Вітаємо переможців та учасників змагань!

24/09/2026
Сьогодні пішов з життя Юрій Михайлович МАЦЕВИТИЙ

Сьогодні 24 вересня на 93 році пішов з життя видатний вчений і альпініст, почесний громадянин м. Харкова Юрій Михайлович МАЦЕВИТИЙ.
Його титули та почесні звання важко перерахувати: 
Юрій Михайлович  тривалий час очолював Інститут енергетичних машин і систем ім. А. М. Підгорного НАН України (1996-2016рр), вчений в галузі теорії обернених задач теплопровідності, академік НАН України, професор, лауреат Державних премій СРСР і України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат іменних премій видатних вчених НАН України, премій академій наук Білорусі і Молдови, кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V ст., останній час - радник при дирекції Інституту енергетичних машин і систем.
Юрій Михайлович (у середовищі альпіністів його звали ЮМ) – Майстер спорту з альпінізму (1960), Заслужений тренер України, інструктор–методист 1-й категорії. Чемпіон України. Президент Харківської обласної Федераціі альпінізму і скелелазіння та член Президії Федераціі альпінізму і скелелазіння України (2003 – 2007).