Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Скалистый хребет Кавказа - новый маршрут.

автор: 
Полтавец Евгений

 

в.Кара-Кая 3646 м. по центральному контрфорсу Юго-Западной стены VI-А к. сл. (1010 м. 6а, А3+).

В средине июля сборная команда города Харькова в составе:
Полтавец Евгений, МС,
Заколодний Александр, КМС,
Дегтярёв Игорь I сп. р.
отправилась в горы Кабардино-Балкарии с целью превопрохождения
центрального бастиона Юго-Западной стены вершины Кара-Кая 3646м.

 

Частый гость я здесь в последнее время, даже местные начали узнавать. Но что тут поделаешь, очень уж по душе пришлись мне неосвоенные известняковые бастионы, бесконечные травянистые склоны с валунами, непроглядные туманы и огненные закаты этого дикого края.
 

 


 

В этот раз наша цель - центральный контрфорс юго-западной стены. Линия логичная, красивая и сложная. Но есть определённые опасения. Очень уж разрушенным выглядит вершинный бастион. Осенью, на маршруте «Страна туманов», я уже имел дело с подобным рельефом. Впечатлений была масса, но тогда пояс вертикальной сыпухи был не более 40 метров, а теперь нам предстоит пройти более 100 метров. Провожу долгие часы за монитором, изучаю десятки фотографий. Пытаюсь понять, сможем ли мы безаварийно пройти такой рельеф.

 Заезжаем на перевал Думала, два дня таскаем грузы под стену. Лазим в свободное время. Рассматриваем предстоящую линию с разных ракурсов. Контрфорс смотрится грозно.
 В глазах лёгкая тревога. Боевой дух укрепил Саша Заколодний: «Не напрягайся, мы же своё дело знаем…», сказал он, и я ему поверил.
Закипела работа: день обрабатываем, берём по 10 литров воды на лицо и отрываемся. Лезем аккуратно, не спеша.
 

 

0

 За второй день проходим 6 верёвок и выходим на площадку под вторым бастионом.

Поставили палатку, выпили водички и, не взирая на начавшийся дождь, начали обрабатывать «Утюг» - так мы обозвали второй бастион, наиболее сложный участок маршрута. Профилем и рельефом «Утюг» напоминает Шаан-Каю в миниатюре: 100 метров отвесов и нависаний без ярковыраженного рельефа. Здесь практически всё на ИТО, некоторые участки которого Саша оценил больше, чем А3, а он вообще парень смелый.

УТЮГ

 На третий день добиваем утюг и выходим под третий бастион. Успеваем обработать 45 метров. Стена отвесная и очень разрушенная, однако, к нашей радости возможности для страховки имеются. Наконец пошли в ход закладные элементы (до этого лезли в основном на якорях). Здесь хорошо идёт всё крупное: гексы, камалоты, большие закладки.

Третий бастион

 На пятый день заканчиваем бастион и, пройдя несколько несложных верёвок выходим в тумане на гребень. Начинается гроза. Пару часов сидим под вершиной, не решаясь завершить восхождение.

 К 18.00 гроза стихает, мы дружно выбегаем на вершину и складываем тур. Записка, фотки, сникеры и бысро в спусковой кулуар. В 20.30 мы уже в своём базовом лагере под стеной.

Нужно сказать, что это супер-место: ровная земляная площадка у основания стены под пятиметровым карнизом. Рядом, в 10 метрах водопад.


 

 По вечерам здесь транслируют закаты,

а утром пятитысячники Безенги.


 

 

Для повышения своей универсальности, мы отправились в а/л Безенги. Там мы хотели пройти что-нибудь очень комбинированное. Изначально думали про маршрут Симоника на Коштан, но Саратов сразу покачал головой: «Тепло сейчас, не надо туда ходить». Юрий Сергеевич посоветовал прогуляться на пик Селлы и в процессе выбрать маршрут Бланковского или Разумова на Шхару. Так мы и поступили, но увидав эти линии, и то, что с ними происходит в жаркие дни, единогласно решили, что нам они не подходят. В итоге мы выбрали маршрут Томашека на Шхару (5Б) с траверсом Безенгийской стены (6А), который и прошли в двойке с Сашей Заколодним, получив массу удовольствия, но это уже совсем другая история…

 

Описание маршрута  в прокрепленном файле.

Сборная команда г.Харькова благодарит Экипировочный Центр «EXTREME» за качественное снаряжение: «LA SPORTIVA», «BEAL», «GRIVEL», «KONG», «MILLET», «BLACK DIAMOND», «PRIMUS». 

Опубликовано: 
15 August, 2010
ВложениеРазмер
kara-kaya_opisanie.doc278.5 кб

ОСТАННІ НОВИНИ

02/04/2026
Помер Микола Рубінський

На 87 році життя нас покинув Рубінський Микола Данилович - КМС з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, жетон "Рятувальний загін" № 441.
Доцент Харківського медінституту, кандидат медичних наук.
У студентській секції інституту захопився альпінізмом. У 1959 в а/таборі "Цей" підкорив першу вершину п. "3700". В а/таборах "Білалакаю", "Ельбрус", "Цей", "Безенгі", "Туюксу" підвищував альпіністську кваліфікацію. У 1966 закінчив Всесоюзну школу інструкторів в а/л "Ельбрус".

23/03/2026
1-ше місце команди харківських скелелазів на Чемпіонаті України

Вітаємо харківських скелелазів з перемогою!!!
20-22 березня в Києві на скеледромі Гіперіон пройшов чемпіонат України зі скелелазіння, вид- болдеринг. Харківську обл. представляли 16 спортсменів. У командному заліку Харківська область зайняла 1 командне місце.
Чоловіки:
1 місце - Внуков Максим, МСУ, ДЮСШ ХФТІ, тренер Маренич В.
2 місце - Мироненко Микита, м.Київ
3 місце - Беспалий Дмитро, ДЮСШ ХФТІ, тренери Маренич В. Самсонова Л.
Вітання Дімі Беспалому, який виконав норматив МСУ)))

03/03/2026
Збори харківського підрозділу ФАіС України

3 березня 2026 року відбулися збори Відокремленого підрозділу Федерації альпінізму і скелелазіння України у Харківській області. На порядку денному було три питання: звіт про роботу у 2025 році, вибори Голови харківського підрозділу, обрання делегатів на Звітну Конференцію ФАіС України за підсумками роботи Федерації за 2024-2025 роки, що відбудеться 14.03.2026р. 
По первому питанню були обговорені успіхи та проблеми підрозділу за минулий рік. По другому - Головою Харківського ВП обрано Геннадія Копейку. По третьому - обрані делегати на Конференцію ФАіС України:

03/03/2026
На 85-му році нас покинув Микола Кокодій

У нас знову втрата… 2 березня на 85-му році життя покинув нас активний член нашої спільноти Харківського клубу альпіністів, альпініст, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Микола Григорович Кокодій.
Микола Григорович у молодості займався альпінізмом, не досяг високих вершин, але він скорив багато вершин у науковій діяльності. Він полюбляв клубні збори альпіністів, майже завжди був присутній - інтелігентний, освічений, скромний, ввічливий - дуже приємний співрозмовник. 
Світла пам’ять нашому другу!

06/02/2026
Сумна новина, помер Володимир Сухарєв!

Сумна новина, вчора 5 лютого помер Сухарєв Володимир Миколайович.
Перед його 85-річним Ювілеєм (тиждень тому) йому робили чергову операцію, після якої він знаходився в реанімації...
Володимир Миколайович все своє життя присвятив справі альпінізму. Він був неординарною людиною зі своїм баченням, зі своїм характером, але дуже багато зробив для розвитку харківського та українського альпінізму. Його вихованці щиро його шанували та поважали, бо там де керував Сухарєв завжди була тепла атмосфера та родинні відносини.