Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Скалистый хребет Кавказа - новый маршрут.

автор: 
Полтавец Евгений

 

в.Кара-Кая 3646 м. по центральному контрфорсу Юго-Западной стены VI-А к. сл. (1010 м. 6а, А3+).

В средине июля сборная команда города Харькова в составе:
Полтавец Евгений, МС,
Заколодний Александр, КМС,
Дегтярёв Игорь I сп. р.
отправилась в горы Кабардино-Балкарии с целью превопрохождения
центрального бастиона Юго-Западной стены вершины Кара-Кая 3646м.

 

Частый гость я здесь в последнее время, даже местные начали узнавать. Но что тут поделаешь, очень уж по душе пришлись мне неосвоенные известняковые бастионы, бесконечные травянистые склоны с валунами, непроглядные туманы и огненные закаты этого дикого края.
 

 


 

В этот раз наша цель - центральный контрфорс юго-западной стены. Линия логичная, красивая и сложная. Но есть определённые опасения. Очень уж разрушенным выглядит вершинный бастион. Осенью, на маршруте «Страна туманов», я уже имел дело с подобным рельефом. Впечатлений была масса, но тогда пояс вертикальной сыпухи был не более 40 метров, а теперь нам предстоит пройти более 100 метров. Провожу долгие часы за монитором, изучаю десятки фотографий. Пытаюсь понять, сможем ли мы безаварийно пройти такой рельеф.

 Заезжаем на перевал Думала, два дня таскаем грузы под стену. Лазим в свободное время. Рассматриваем предстоящую линию с разных ракурсов. Контрфорс смотрится грозно.
 В глазах лёгкая тревога. Боевой дух укрепил Саша Заколодний: «Не напрягайся, мы же своё дело знаем…», сказал он, и я ему поверил.
Закипела работа: день обрабатываем, берём по 10 литров воды на лицо и отрываемся. Лезем аккуратно, не спеша.
 

 

0

 За второй день проходим 6 верёвок и выходим на площадку под вторым бастионом.

Поставили палатку, выпили водички и, не взирая на начавшийся дождь, начали обрабатывать «Утюг» - так мы обозвали второй бастион, наиболее сложный участок маршрута. Профилем и рельефом «Утюг» напоминает Шаан-Каю в миниатюре: 100 метров отвесов и нависаний без ярковыраженного рельефа. Здесь практически всё на ИТО, некоторые участки которого Саша оценил больше, чем А3, а он вообще парень смелый.

УТЮГ

 На третий день добиваем утюг и выходим под третий бастион. Успеваем обработать 45 метров. Стена отвесная и очень разрушенная, однако, к нашей радости возможности для страховки имеются. Наконец пошли в ход закладные элементы (до этого лезли в основном на якорях). Здесь хорошо идёт всё крупное: гексы, камалоты, большие закладки.

Третий бастион

 На пятый день заканчиваем бастион и, пройдя несколько несложных верёвок выходим в тумане на гребень. Начинается гроза. Пару часов сидим под вершиной, не решаясь завершить восхождение.

 К 18.00 гроза стихает, мы дружно выбегаем на вершину и складываем тур. Записка, фотки, сникеры и бысро в спусковой кулуар. В 20.30 мы уже в своём базовом лагере под стеной.

Нужно сказать, что это супер-место: ровная земляная площадка у основания стены под пятиметровым карнизом. Рядом, в 10 метрах водопад.


 

 По вечерам здесь транслируют закаты,

а утром пятитысячники Безенги.


 

 

Для повышения своей универсальности, мы отправились в а/л Безенги. Там мы хотели пройти что-нибудь очень комбинированное. Изначально думали про маршрут Симоника на Коштан, но Саратов сразу покачал головой: «Тепло сейчас, не надо туда ходить». Юрий Сергеевич посоветовал прогуляться на пик Селлы и в процессе выбрать маршрут Бланковского или Разумова на Шхару. Так мы и поступили, но увидав эти линии, и то, что с ними происходит в жаркие дни, единогласно решили, что нам они не подходят. В итоге мы выбрали маршрут Томашека на Шхару (5Б) с траверсом Безенгийской стены (6А), который и прошли в двойке с Сашей Заколодним, получив массу удовольствия, но это уже совсем другая история…

 

Описание маршрута  в прокрепленном файле.

Сборная команда г.Харькова благодарит Экипировочный Центр «EXTREME» за качественное снаряжение: «LA SPORTIVA», «BEAL», «GRIVEL», «KONG», «MILLET», «BLACK DIAMOND», «PRIMUS». 

Опубликовано: 
15 August, 2010
ВложениеРазмер
kara-kaya_opisanie.doc278.5 кб

ОСТАННІ НОВИНИ

08/09/2024
Лілії Миколаєвні Самсоновій - 85!!!

Вітаємо з 85-м днем народження Заслуженого працівника фізичної культури та спорту України Заслуженого тренера України Лілію Миколаївну Самсонову! Бажаємо Вам міцного здоров’я! 

Зараз не кращі часи для спортивної роботи, але ми сподіваємося найскорішого повернення до мирного життя! Пишаємося співпрацею з Вами! Ви надихаєте, вражаєте своєю силою, добротою, професіоналізмом! Дякуємо за Вашу нелегку працю, за позитивну енергію, за розумний й правильний погляд на роботу та життя, якими Ви щиро ділитись з учениками та всіма, хто Вас оточує!

01/09/2024
Бомбордування Палацу спорту

У Харкові за ці 2 дні спекотно - масові бомбардування, багато поранених, є загиблі. Шість влучань біля Палацу спорту, поруч з яким розташований наш скеледром.

Вчора там проводили дитячий фестиваль у відновленому болдеринговому залі та на великому стенді, впоралися за один день, тому сьогодні на щастя на скеледромі нікого не було.

Але на скеледромі пошкоджені поверхні, у болдеринговому залі вибиті вікна, поведена криша, заклинило замки. Це одна з найкращіх скелелазних споруд в Україні, де починаючи з 2013 року було проведено більше 100 всеукраїнських та місцевих змагань.

08/08/2024
100-річна історія прапору Швейцарії, який знайшли харків'яни

Сьогодні, в Міжнародний день альпінізму, в приміщенні посольства України в Швейцарії відкрита експозиція швейцарського прапору, який знайшли харківські альпіністи в горах Кавказу з майже 100-річною історією. 

Якщо коротко, історія цього прапору така:

30 липня 1931 року в горах Кавказу (район Безенгі) зникла четвірка альпіністів, серед яких були два швейцарці з Базеля Max Mаglin та Joseph Hegglin. Вони разом із радянськими альпіністами Yurii Goldovski та Saul Lewin піднімалися на вершину Міссес-Тау (4421м) по західному гребеню. Було організовано пошуково-рятувальні роботи, але знайти альпіністів не вдалося.

23/06/2024
Українські скелелази вперше приймуть участь в Олімпійських іграх!

На Олімпійських Іграх 2024 у Парижі вперше приймуть участь українські спортсмени. 

21 по 22 червня у місті Будапешт  проходили змагання олімпійських кваліфікацій. Ярослав Ткач (Кропивницький, тренер - Микола Побережець) отримав олімпійську ліцензію на змагання зі швидкості, а Євгенія Казбекова (Дніпро, тренер - Серік Казбеков) отримала олімпійську ліцензію у дисципліні двоборство.

Вітаємо українських скелелазів з високим результатом та бажаємо успіху на Одімпійських Іграх 2024 у Парижі!

 

22/05/2024
Помер ветеран харьківского альпінізму Ігор Рудерман

21 травня 2024 року помер ветеран харківського альпінізму Рудерман Ігор Львович (1937–2024).

КМС з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, володар жетону «Рятувальний загін» (№ 1258). З 1995 р. проживав у Бохумі (Німеччина).

Ігор Львович закінчив ХПІ, інженер-конструктор, кандидат технічних наук. Був членом бюро альпсекції Харківської облради ДСТ «Авангард», членом бюро Федерації альпінізму Харкова, тренером міської школи інструкторів з 1968 до 1971 року. Майже щосезонно з 1965 по 1990 рік брав участь у рятувальних роботах.