Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Харьковчанин Валентин Сипавин - 13-й в мировом рейтинге!

18 February, 2010

Харьковчанин Валентин Сипавин недавно прокатился по этапам Кубка мира по ледолазанью. Участвуя всего первый год на таком серьезном уровне, Валентин уже занимает 13-е место в мировом рейтинге и это не смотря на то, что в Украине всего два ледолаза.

Валентин, скажите – где и когда лазили?

- Сезон 2009-2010 года по ледолазанью начался для меня чемпионатом Москвы, который проходил в ноябре. Продолжился учебно-тренировочными сборами в столице российского ледолазанья городе Кирове. И потом я принимал участие в 4-х кубках мира.

 

 

Первый кубок мира проходил там же – в Кирове. Надо сказать, что после длительного перерыва тут установили новую стену. Приехало много иностранцев. Следующий кубок проходил в Италии, Даон. Считаю, что это выступление было очень удачным для меня. С Евгением Кривошейцем мы попали в финал. Выступили весьма хорошо. На этом этапе поразила конструкция: своей высотой и разнообразностью рельефа.

Третьим этапом кубком Мира стала Швейцария, Саас-Фи. Тут установлен специфический тренажер: зацепы вырезаны из гранитного камня. Опыта восхождения у меня по такому рельефу, скажем так, немного. Поэтому отсутствие его, - опыта, - и повлияло на неудовлетворительный результат.

После этого я с российской командой участвовал в открытом чемпионате Италии. Тут я занял 13-место. И после этого был финальный кубок мира в Румынии. Который, традиционно, проходил в поселке Буштыни. Здесь тоже была обновленная конструкция, можно сказать – космическая. Все плоскости поднимаются, меняют свое направление. Тут я попал в полуфинал, и, в итоге, занял 15-место. Что, по сумме всех кубков мира, дало мне 13-место в мировом рейтинге по ледолазанию. Для первого года выступления на таком уровне – это, считаю, достаточный успех.

- А как относятся к украинским спортсменам на западе?

- Так как я выступаю на таком уровне первый сезон – еще нет большого кругозора в этом плане. Но я очень хорошо знаю российских спортсменов. Они ко мне отлично относятся. Мы с ними провели месяц в Европе. Я с ними жил в самых различных условиях – от спальных мешков до пристойных апартаментов. Ездил с ними в машине по всей Италии, Швейцарии. Словом, братские отношения. Даже в Украине так бывает, если честно, редко.

- Помимо соревнований, чем еще занимались в Европе?

- Так как провел там месяц, а соревнования, обычно, проходили по выходным – то было свободное время. Вот между стартами мы ездили по Европе и лазили по замерзшим водопадам. В экскурсионных целях были в Шамани, Франция. Проезжали в туннеле под Монбланом. Вот такая была насыщенная программа.

- Куда собираетесь дальше?

- Через две недели планирую поехать на чемпионат России, и финал кубка России, которые будут проходить в Кирове, и Архангельске, соответственно. На этом, как правило, старты не заканчиваются. Будет еще старт в Санкт-Петербурге, и открытый кубок в Москве. Думаю, что приму в них участие.

- И кто составит вашу команду?

- Состав команды еще не определился. Есть желающие участвовать в соревнованиях по ледолазанию. Эти ребята из Днепропетровска. Но они еще сами точно не знают. Тренироваться – тренируются, но точных деталей поездки мы с ними еще не обсудили.


Пресс-служба ЭЦ Вертикаль
http://vertikal.biz

 

ОСТАННІ НОВИНИ

02/04/2026
Помер Микола Рубінський

На 87 році життя нас покинув Рубінський Микола Данилович - КМС з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, жетон "Рятувальний загін" № 441.
Доцент Харківського медінституту, кандидат медичних наук.
У студентській секції інституту захопився альпінізмом. У 1959 в а/таборі "Цей" підкорив першу вершину п. "3700". В а/таборах "Білалакаю", "Ельбрус", "Цей", "Безенгі", "Туюксу" підвищував альпіністську кваліфікацію. У 1966 закінчив Всесоюзну школу інструкторів в а/л "Ельбрус".

23/03/2026
1-ше місце команди харківських скелелазів на Чемпіонаті України

Вітаємо харківських скелелазів з перемогою!!!
20-22 березня в Києві на скеледромі Гіперіон пройшов чемпіонат України зі скелелазіння, вид- болдеринг. Харківську обл. представляли 16 спортсменів. У командному заліку Харківська область зайняла 1 командне місце.
Чоловіки:
1 місце - Внуков Максим, МСУ, ДЮСШ ХФТІ, тренер Маренич В.
2 місце - Мироненко Микита, м.Київ
3 місце - Беспалий Дмитро, ДЮСШ ХФТІ, тренери Маренич В. Самсонова Л.
Вітання Дімі Беспалому, який виконав норматив МСУ)))

03/03/2026
Збори харківського підрозділу ФАіС України

3 березня 2026 року відбулися збори Відокремленого підрозділу Федерації альпінізму і скелелазіння України у Харківській області. На порядку денному було три питання: звіт про роботу у 2025 році, вибори Голови харківського підрозділу, обрання делегатів на Звітну Конференцію ФАіС України за підсумками роботи Федерації за 2024-2025 роки, що відбудеться 14.03.2026р. 
По первому питанню були обговорені успіхи та проблеми підрозділу за минулий рік. По другому - Головою Харківського ВП обрано Геннадія Копейку. По третьому - обрані делегати на Конференцію ФАіС України:

03/03/2026
На 85-му році нас покинув Микола Кокодій

У нас знову втрата… 2 березня на 85-му році життя покинув нас активний член нашої спільноти Харківського клубу альпіністів, альпініст, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Микола Григорович Кокодій.
Микола Григорович у молодості займався альпінізмом, не досяг високих вершин, але він скорив багато вершин у науковій діяльності. Він полюбляв клубні збори альпіністів, майже завжди був присутній - інтелігентний, освічений, скромний, ввічливий - дуже приємний співрозмовник. 
Світла пам’ять нашому другу!

06/02/2026
Сумна новина, помер Володимир Сухарєв!

Сумна новина, вчора 5 лютого помер Сухарєв Володимир Миколайович.
Перед його 85-річним Ювілеєм (тиждень тому) йому робили чергову операцію, після якої він знаходився в реанімації...
Володимир Миколайович все своє життя присвятив справі альпінізму. Він був неординарною людиною зі своїм баченням, зі своїм характером, але дуже багато зробив для розвитку харківського та українського альпінізму. Його вихованці щиро його шанували та поважали, бо там де керував Сухарєв завжди була тепла атмосфера та родинні відносини.