Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Пастух Віктор Іванович

дата народження: 
08.02.1957
дата загибелі (смерті): 
15.10.1996

МС з альпінізму (1986), ЗМС та МСМК (1989). Лікар-травматолог, кандидат медичних наук. Працював у Харківській міській лікарні швидкої допомоги, потім — асистент кафедри ортопедії, травматології та військово-польової хірургії Харківського медичного інституту. Має друковану роботу за спеціальністю.

Альпінізмом почав займатися в секції Харківського медичного інституту. Основні сходження: 1980 — в. Рудаки (4400 м) на стіні; 1981 — Вілпата по Пд. гребеню; в. Байчечек (4515 м); 1982 — Еридаг, п/п на 1-ю Зах. в. (3925 м); Вілпата по 2-му кф; 1983 — п. Пасіонарії (4000 м) за бастіоном, п. Скальна стіна, п/п; Зіндон (4800 м) по Пн. стіні; Чим-тарга (5489 м), п/п Пн. стіни; 1984 — п. М. Іскандер та Іскандер по Пд. стіні; п. «ТГУ», 6 к. с.; 1985 — Саришах (Алайський хр.); Замін-Карор; п. Марія; Чапдар по Зх. стіні, 6 к. с.; 1986 — п. Щуровського за бастіоном; Чатин, 6 к. с.; Ушба Пд. по Пд.-Зх. стіні; 1987 — п. Є. Корженєвської (м-т Цетліна); п. Комунізму (двічі); 1988 — п. Асан (м-т Погорєлова); тр. масиву п. Перемоги із Зах. — п. Військових топографів, п/п, 6Б к. с., із С. Бершовим та М. Туркевичем.

У 1989 р. у складі 2-ї Гімалайської експедиції піднявся на три восьмитисячні вершини масиву Канченджанги — Південну, Середню та Головну. Нагороджений медаллю «За трудову доблесть». 1990 — учасник команди та лікар експедиції «Лхоцзе-90». Піднявся по Пд. стіні вище 8000 м. 1991 — пройшов в альпійському стилі новим шляхом траверс ст. Манасла з І. Свергуном та А. Макаровим. 1992 — Еверест до висоти 8400 м-код; 1994 — лікар та перекладач Української експедиції на ст. Дхаулагірі. Разом із С. Бершовим та Г. Василенком піднявся до табору, поблизу якого було знесено з гребеня Галину Чеканову, яка спускалася з вершини.

Член Харківської оперативно-рятувальної служби брав безпосередню участь у 20 рятувальних роботах у горах. 1988 р. працював після землетрусу в м. Спітак (Вірменія).

Загинув, ймовірно, в лавині, 3 жовтня 1996 р. при спуску з в.Шиша-Пангма (Гімалаї) на висоті 6500 м.

ОСТАННІ НОВИНИ

08/09/2024
Лілії Миколаєвні Самсоновій - 85!!!

Вітаємо з 85-м днем народження Заслуженого працівника фізичної культури та спорту України Заслуженого тренера України Лілію Миколаївну Самсонову! Бажаємо Вам міцного здоров’я! 

Зараз не кращі часи для спортивної роботи, але ми сподіваємося найскорішого повернення до мирного життя! Пишаємося співпрацею з Вами! Ви надихаєте, вражаєте своєю силою, добротою, професіоналізмом! Дякуємо за Вашу нелегку працю, за позитивну енергію, за розумний й правильний погляд на роботу та життя, якими Ви щиро ділитись з учениками та всіма, хто Вас оточує!

01/09/2024
Бомбордування Палацу спорту

У Харкові за ці 2 дні спекотно - масові бомбардування, багато поранених, є загиблі. Шість влучань біля Палацу спорту, поруч з яким розташований наш скеледром.

Вчора там проводили дитячий фестиваль у відновленому болдеринговому залі та на великому стенді, впоралися за один день, тому сьогодні на щастя на скеледромі нікого не було.

Але на скеледромі пошкоджені поверхні, у болдеринговому залі вибиті вікна, поведена криша, заклинило замки. Це одна з найкращіх скелелазних споруд в Україні, де починаючи з 2013 року було проведено більше 100 всеукраїнських та місцевих змагань.

08/08/2024
100-річна історія прапору Швейцарії, який знайшли харків'яни

Сьогодні, в Міжнародний день альпінізму, в приміщенні посольства України в Швейцарії відкрита експозиція швейцарського прапору, який знайшли харківські альпіністи в горах Кавказу з майже 100-річною історією. 

Якщо коротко, історія цього прапору така:

30 липня 1931 року в горах Кавказу (район Безенгі) зникла четвірка альпіністів, серед яких були два швейцарці з Базеля Max Mаglin та Joseph Hegglin. Вони разом із радянськими альпіністами Yurii Goldovski та Saul Lewin піднімалися на вершину Міссес-Тау (4421м) по західному гребеню. Було організовано пошуково-рятувальні роботи, але знайти альпіністів не вдалося.

23/06/2024
Українські скелелази вперше приймуть участь в Олімпійських іграх!

На Олімпійських Іграх 2024 у Парижі вперше приймуть участь українські спортсмени. 

21 по 22 червня у місті Будапешт  проходили змагання олімпійських кваліфікацій. Ярослав Ткач (Кропивницький, тренер - Микола Побережець) отримав олімпійську ліцензію на змагання зі швидкості, а Євгенія Казбекова (Дніпро, тренер - Серік Казбеков) отримала олімпійську ліцензію у дисципліні двоборство.

Вітаємо українських скелелазів з високим результатом та бажаємо успіху на Одімпійських Іграх 2024 у Парижі!

 

22/05/2024
Помер ветеран харьківского альпінізму Ігор Рудерман

21 травня 2024 року помер ветеран харківського альпінізму Рудерман Ігор Львович (1937–2024).

КМС з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, володар жетону «Рятувальний загін» (№ 1258). З 1995 р. проживав у Бохумі (Німеччина).

Ігор Львович закінчив ХПІ, інженер-конструктор, кандидат технічних наук. Був членом бюро альпсекції Харківської облради ДСТ «Авангард», членом бюро Федерації альпінізму Харкова, тренером міської школи інструкторів з 1968 до 1971 року. Майже щосезонно з 1965 по 1990 рік брав участь у рятувальних роботах.