Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Неборак Валентин Степанович

дата народження: 
04.02.1930
дата загибелі (смерті): 
23.11.2020

В 90-х годах возглавлял дисциплинарную комиссию городской Федерации альпинизма г. Харькова.

Неборак Валентин Степанович (1930)МС з альпінізму (1966), інструктор-методист 1-ї категорії. Власник жетону «Рятувальний загін» (1967). Чемпіон України Архітектор, провідний спеціаліст Харківського проектного інституту «Промбудпроект».

Перші кроки в альпінізмі зробив у Домбаї в 1956 році, значок «Альпініст СРСР» отримав за сходження на ст. Сулахат. Через 2 роки з 2-м спортивним розрядом закінчив Всесоюзну школу інструкторів з альпінізму в а/т "Джан-туган". Надалі підвищував спортивну майстерність та інструкторську кваліфікацію в альптаборах «Червона Зірка», «Домбай», «Цей», «Торпедо», «Баксан», «Алібека», «Алібек» арча».

З 1959 по 1990 рік працював командиром відділення всіх етапів навчання, начальником рятувальної служби у таборах та на зборах, начальником навчальної частини — лише 86 змін, на посаді старшого інструктора КСП пропрацював 355 днів.

Здійснив 233 сходження, з яких 21 — найвищої категорії складності. Найкращими сходженнями вважає: Домбай-Ульген, Зах. вершина, 4Б у двійці з Ю. Григоренко-Пригодою; Дих-тау, 5Б (1961); Шхельда-Тау Центр., 5Б (1962); Шхельда-тау 3-я Зах., 5Б (1964); Чанчахі-хох, правий баст, 6 к. с., п/п (1965); п. Щуровського, Зах. стіна, 5Б; Мамісон-хох, по «трикутнику», 6 к. с., п/п — 1-е місце у чемпіонаті України (1967); Джайлик, 5Б (1969); Домбай-Ульген, Зах. стіна, 6 к. с., п/п (1973).

Доводилося неодноразово брати участь у спасроботах, транспортуванні постраждалих: ст. Башкара, Долра (1958), Аманауз (1960), Голдор (1966), п. Вільної Кореї, п. Пасіонарії (1976).

клуб/секція: 
ФАС ХО
розряд з альпінізму: 
МС
інструктор з альпінізму (категорія): 
1 категория

ОСТАННІ НОВИНИ

06/04/2022
Помер Віктор Назаренко.

Сумна новина... Немає більше нашого друга, альпініста, ентузіаста, який 22 роки очолював Харківський клуб альпіністів - Віктора Григоровича Назаренка!

КМС з альпінізму, інструктор-методист 2-ї категорії, «Сніговий барс».

Сердечній приступ його застиг в Дрогобичі. Знайомі, які там проживають або перебувають, відгукніться, потрібна допомога та порада в похованні.

Світла пам'ять!!!

31/03/2022
Сергію Бершову – 75 !!!

Сергію Ігоревичу Бершову – легенді українського та світового альпінізму сьогодні виповнилося 75!!!

Заслужений майстер спорту та майстер спорту міжнародного класу з альпінізму, майстер спорту зі скелелазіння, Заслужений тренер України, «Сніговий барс», кавалер ордена Трудового Червоного Прапора (1982), Дружби народів (1989), «За заслуги» III ст. (1996), «За мужність» II ст.(1999), Почесний громадянин міста Харкова!

Вітаємо Юбіляра! Бажаємо миру і добра!!!

29/03/2022
Нове видання книги Е.Моргана «Лхоцзе. Південа стіна»

<>

Книга Едварда Моргана «Лхоцзе. Південа стіна» вийшла в новій редакції на італійській мові. В 2021 році ця книга українською мовою вийшла в видавництві «TravelBook».

Інтрига автора:

Чи був українець першим, хто піднявся на південну стіну Лхоцзе?

«Це найскладніша стіна з усіх восьми тисяч. Стіна, від якої перехоплює подих, яка змінює велич людини та альпініста. Обличчя, яке змушує мріяти...» Так Ерве Бармас пише про «темну сторону» Лхоцзе, яка роками відкидала найкращих італійських, югославських, французьких альпіністів, двічі перемагала Рейнгольда Месснера, вбивала поляка Кукучку...

28/03/2022
Пошкоджено спортивний манеж ХАІ

Геннадій Копейка: "Сьогодні "прилетіло" до моєї Альма-матер - Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут".

У 1980-х ми з друзями зробили в ХАІ скеледром – один із перших у Харкові. Пізніше альпіністи зробили скелелазний стенд у спортивному манежі ХАІ.

Хайовці і альпіністи-висотники відгукніться, потрібна допомога у відновленні! Пишіть на особисту сторінку ФБ."

05/03/2022
Десятий день війни...

Десятий день війни... Ми живі!

Але вже на Харківщині загинуло 188 осіб, серед яких 122 цивільних, у тому числі 5 дітей.

Як швидко, за кілька днів, стерлася межа між життям і смертю!
Прокинувшись вдосвіта о 4:50 ранку 24 лютого, я за 2 секунди зрозумів, що життя змінилося. Змінилося кардинально та надовго. Зрозумів, що це вже сталося, і тепер нормальне життя закінчилося, почалося виживання: рятувати сім'ю, рятувати сина, рятувати Батьківщину!