Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Мацкевич Андрій Данилович

дата народження: 
1918
дата загибелі (смерті): 
1953

Учасник ВВВ. МС з альпінізму (1941), старший інструктор. Архітектор. Альпінізмом почав займатися ще студентом. У 1937 році — один із керівників зимової Харківської альпініади на Казбеку. 1938 рік — керує походом на лижах через перевал Бечо. 1939 рік — першосходження та тр. вершини Адир-су з пер. Голубєва. У 1940 році здійснює перший траверс Шхельдінського гребеня із заходу на схід, 5Б+1. А. Малєїнов писав: «Траверс Шхельди — це сходження світового класу... в умовах надзвичайно нестійкої погоди. У 1941 р. став одним із перших майстрів спорту у Харкові. Щоліта працював інструктором в альптаборах. Повернувшись після закінчення війни до Харкова 1946 р., починає активно займатися альпінізмом, бере участь у відновленні та будівництві Української школи інструкторів в ущ. Адил-су, працює у ній ст. інструктором із 1947 по 1951 рік. Найбільші сходження: тр. Ворожіння — Башкари (1947); тр. Андирчі — МНР Пд. — МНР Вузл.; тр. Вільної Іспанії; Уллу-кари; Цалгмила (1949); тр. Ірік-чат — Радянський воїн — Кзгем-баші, 4А; Накра-тау по Пн. стіні, 4Б; тр. Уллу-тау-чани, 4Б (1951); Донгуз-Орун по Пн.-Зх. ребру (1952). 1952 року Андрій Мацкевич став переможцем конкурсу на найкращий проект залізничного мосту, що веде з вулиці Свердлова (нині вулиця Полтавський Шлях) на Холодну гору. Проект ухвалили, але потрібні були доопрацювання. Влітку 1953 р. на піку Щуровського він отримав травму хребта і, лежачи в лікарні у Харкові, повністю впорався з усіма зауваженнями і, накресливши останню лінію у проекті, помер від отриманої травми у жовтні 1953 року. Міст на основній магістралі міста був побудований і досі успішно слугує харків'янам. Молодший брат А.Д. Мацкевича — Данило Данилович — почав займатись альпінізмом ще до війни. Під час війни потрапив у полон, утік через Францію, Норвегію, а потім був заарештований та відбув термін у таборі. Повернувшись із заточення, багато років пропрацював інструктором з новачками та значкістами в альптаборах «Накра» та «Шахтар» («Ельбрус»). Мав 1-й розряд з альпінізму.

ОСТАННІ НОВИНИ

08/09/2024
Лілії Миколаєвні Самсоновій - 85!!!

Вітаємо з 85-м днем народження Заслуженого працівника фізичної культури та спорту України Заслуженого тренера України Лілію Миколаївну Самсонову! Бажаємо Вам міцного здоров’я! 

Зараз не кращі часи для спортивної роботи, але ми сподіваємося найскорішого повернення до мирного життя! Пишаємося співпрацею з Вами! Ви надихаєте, вражаєте своєю силою, добротою, професіоналізмом! Дякуємо за Вашу нелегку працю, за позитивну енергію, за розумний й правильний погляд на роботу та життя, якими Ви щиро ділитись з учениками та всіма, хто Вас оточує!

01/09/2024
Бомбордування Палацу спорту

У Харкові за ці 2 дні спекотно - масові бомбардування, багато поранених, є загиблі. Шість влучань біля Палацу спорту, поруч з яким розташований наш скеледром.

Вчора там проводили дитячий фестиваль у відновленому болдеринговому залі та на великому стенді, впоралися за один день, тому сьогодні на щастя на скеледромі нікого не було.

Але на скеледромі пошкоджені поверхні, у болдеринговому залі вибиті вікна, поведена криша, заклинило замки. Це одна з найкращіх скелелазних споруд в Україні, де починаючи з 2013 року було проведено більше 100 всеукраїнських та місцевих змагань.

08/08/2024
100-річна історія прапору Швейцарії, який знайшли харків'яни

Сьогодні, в Міжнародний день альпінізму, в приміщенні посольства України в Швейцарії відкрита експозиція швейцарського прапору, який знайшли харківські альпіністи в горах Кавказу з майже 100-річною історією. 

Якщо коротко, історія цього прапору така:

30 липня 1931 року в горах Кавказу (район Безенгі) зникла четвірка альпіністів, серед яких були два швейцарці з Базеля Max Mаglin та Joseph Hegglin. Вони разом із радянськими альпіністами Yurii Goldovski та Saul Lewin піднімалися на вершину Міссес-Тау (4421м) по західному гребеню. Було організовано пошуково-рятувальні роботи, але знайти альпіністів не вдалося.

23/06/2024
Українські скелелази вперше приймуть участь в Олімпійських іграх!

На Олімпійських Іграх 2024 у Парижі вперше приймуть участь українські спортсмени. 

21 по 22 червня у місті Будапешт  проходили змагання олімпійських кваліфікацій. Ярослав Ткач (Кропивницький, тренер - Микола Побережець) отримав олімпійську ліцензію на змагання зі швидкості, а Євгенія Казбекова (Дніпро, тренер - Серік Казбеков) отримала олімпійську ліцензію у дисципліні двоборство.

Вітаємо українських скелелазів з високим результатом та бажаємо успіху на Одімпійських Іграх 2024 у Парижі!

 

22/05/2024
Помер ветеран харьківского альпінізму Ігор Рудерман

21 травня 2024 року помер ветеран харківського альпінізму Рудерман Ігор Львович (1937–2024).

КМС з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, володар жетону «Рятувальний загін» (№ 1258). З 1995 р. проживав у Бохумі (Німеччина).

Ігор Львович закінчив ХПІ, інженер-конструктор, кандидат технічних наук. Був членом бюро альпсекції Харківської облради ДСТ «Авангард», членом бюро Федерації альпінізму Харкова, тренером міської школи інструкторів з 1968 до 1971 року. Майже щосезонно з 1965 по 1990 рік брав участь у рятувальних роботах.