Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Карась Владислав Тихонович

дата народження: 
1931
дата загибелі (смерті): 
1958

Карась Владислав Тихонович (1931 – 1958)КМС з альпінізму, КМС зі скелелазіння. Закінчив ХПІ з відзнакою, працював інженером на заводі "Комунар". Любов до гір прищепив йому старший брат, на той час уже досвідчений горосходник Юрій Карась.

Значок «Альпініст СРСР» Владислав (Вадим) отримав ще школярем в альплагері «Локомотив» в ущ. Аділ-су, перша вершина — Гумачі. Третій розряд виконав на Тянь-Шані після 10 класу. Вступивши до ХПІ, почав займатися в альпсекції і влітку приїхав до альпіністського табору "Накра". У цьому районі він підкорив усі вершини та пройшов десятки маршрутів. Звідси ходив на підкорення вершин Безенги і траверс Ушби. Найбільш значні сходження: п. Щуровського (1954); Цалгмил, тр. з Сх. (1954); Донгуз-Орун по Пн.-Сх. гребеню (1955); Шхара Пд. (1955); Долра з пн. (1955); Цалгмил з півдня (1955); тр. Дих-тау — Міжирги (1956); Накра по Пн.-Зах. стіні (1956); Ушба, тр. (1957).

У 1952-1958 pp. — голова Харківської обласної секції «Буревісник» — найпотужнішою у місті, що об'єднала всі вузівські колективи. Владислав (серед альпіністів його називали Вадимом) Карась очолював збірну студентську альпіністську команду області, був її лідером та керівником на сходженнях, завжди першим проходив проблемні ділянки маршрутів. Закінчив Харківську школу інструкторів під кер. К.А. Барова, працював інструктором в а/т «Накра».

Чудовий скелелаз, талановитий, цілеспрямований, він організував команду, яка неодноразово вигравала першість Харкова та чемпіонати студентських змагань Укрради та ЦС ДЗГ «Буревісник» зі скелелазіння.

З коханої «Накри» Вадим пішов на своє останнє сходження — першопроходження вершини Долра по Пн. стіні. Зрадницький гак, який не витримав навантаження, обірвав життя видатного альпініста. Але його чарівна усмішка завжди з харківськими спортсменами, які щороку проводять 9 травня естафету, присвячену пам'яті Вадима Карася.

ОСТАННІ НОВИНИ

30/10/2022
Загинув гірський турист, волонтер Дмитро Константинов.

На Харківщині загинув на ворожій міні наш друг, гірський турист, волонтер, чудова людина - Дмитро Константинов.

Вражаюча новина... Нестерпний біль!

Вічна пам'ять! Слава героям!!!

06/09/2022
90-річний Ювілей відзначає Кожемяка Анатолій Іванович!

Сьогодні, 6 вересня, свій 90-річний Ювілей відзначає відомий харківський альпініст Кожемяка Анатолій Іванович! 
Федерація альпінізму та скелелазіння Харківської області від імені всіх спортсменів Харківщини вітає Ювіляра! 
Кандидат у Майстри спорту з альпінізму, інструктор альпінізму, доктор медичних наук, який написав багато наукових статей.  
Ми високо цінуємо внесок Анатолія Івановича у розвиток харківського альпінізму як кваліфікованого альпініста, досвідченого інструктора, рятувальника. Він брав участь у багатьох заходах Харківського клубу альпінізму як лікар і член рятувального загону.

14/08/2022
50 років тому - масове висотне сходження харків’ян

Це було 50 років тому - одне з масових харківських сходжень на Памирський семитисячник - пік Леніна, 7134м (колишній пік Кауфмана; з 2006 року в Таджикистані називається пік Абу алі ібн Сини).

14 серпня 1972 року група альпіністів Харківського Добровільного спортивного товариства «Буревісник» (об'єднання вищих навчальних закладів) здійснила сходження на пік Леніна (7134 м) через скелю Ліпкіна.

31/07/2022
Леоніду Волкову – 75 !

Сьогодні 75-річний Ювілей видатного харківського альпініста Волкова Леоніда Борисовича!

Майстер спорту з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, володар унікального почесного знаку «Першосходжувач», чемпіон України, автор статей про історію альпінізму, досвідчений лікар, який спас багатьох альпіністів.

Вітаємо Леоніда Борисовича з Ювілеєм, бажаємо здоров'я та мирного неба!

26/07/2022
35 років тому на Памірі загинули Харківські альпіністи

26 липня 1987 року збірна команда міста Харкова здійснювала тренувальне сходження перед Чемпіонатом СРСР на пік Клари Цеткін (6641м) по маршруту 6 категорії складності. Ця вершина розташована поряд з вищою точкою Паміру – піком Комунізму, зараз – пік Самоні (7495м). На перед вершинному гребені лавина зірвала зі скель чотирьох альпіністів - Олексія Москальцова, Бориса Поляковського, Василя Халіка та Сергія Бондаренка. Живим залишився лише Олександр Коваль, який знаходився вище, на сніговому схилі.