Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

ГДЕ В ХАРЬКОВЕ ГОРЫ?

автор: 
Волков Леонид

Наш родной город достоин всяческих высот, и многих в прошлом он достиг – высот науки и культуры, высоких показателей промышленного производства. И сегодня Харьков задает тон в Украине во всем, что касается культурной, интеллектуальной сферы – наши ученые, медики, художники, музыканты занимают ведущие позиции. Но хочется вспомнить и о том, что город наш в недавнем прошлом был вне конкуренции и на других высотах – высотах в прямом смысле слова. Ведь равнинный Харьков – колыбель украинского (и не только украинского!) альпинизма. Все ли знают, почему «Приют одиннадцати», высокогорная гостиница на Эльбрусе, носит это название? В 1909 г. группа студентов Санкт-Петербургского и Харьковского университетов, совершая восхождение на Эльбрус, заночевала у скальной гряды на высоте около 4200 м. Их было 11, и в память этого события получил название выстроенный в 30-х годах горный отель, равных которому в те годы не было в мире. Харьковчане были и зачинателями массового отечественного альпинизма. В 1932 г. возник первый альплагерь на Кавказе, московский. А в последующее трехлетие (1932 – 1934 г.г.) появилось сразу три базы харьковских альпинистов – в Азау (под Эльбрусом), на поляне Штулу (Балкария) и в Северной Осетии.

А история покорения знаменитого «Повелителя неба» – Тянь-Шанского гиганта Хан-Тенгри! Эта семитысячная вершина давно привлекала внимание исследователей. В 1900 г. ее пытались штурмовать итальянцы. Немецкий альпинист и географ Г.Мерцбахер дважды безуспешно искал подходы к Хан-Тенгри. Когда стало известно, что советские восходители собираются помериться силами с горой, в мировой альпинистской прессе появились скептические отклики: «На сегодняшний день Хан-Тенгри неприступен. Русская экспедиция не достигнет успеха!». Экспедиция 1931 года была не русской, а украинской. Харьковчане Михаил Погребецкий, Франц Зауберер, Борис Тюрин добились неслыханного успеха – им покорился «Повелитель Неба». Это был настоящий подвиг духа!

И позднее харьковчане прочно удерживали позиции сильнейших восходителей страны. Мощные секции альпинизма возникли в обществах «Спартак», «Авангард», «Буревестник». Студенческий альпинизм развивался в ряде ВУЗов города – ХПИ, ХГУ, ХМИ, ХИРЭ, ХАИ. Небывалого успеха добилась команда университета – борясь с лучшими сборными обществ и республик, она заняла второе место на Чемпионате страны по скалолазанию, а Вячеслав Антипов и Валерий Овчаренко (тренер) стали победителями в лазании связок.

Харьковские скалолазы всегда высоко удерживают флаг родного города – чемпионами мира были Елена Репко, супруги Владимир и Ольга Захаровы. Призерами первенств Европы и мира были Алена Остапенко, Ольга Лосинская, Елена Кривонос, Александр Салимов, Катя Бушева, Максим Осипов, Павел Оноприенко. А заслуженный мастер спорта Елена Репко – трижды завоевывала титул мирового чемпиона! Ее приглашали на одни из Олимпийских игр для демонстрации скалолазания представителям МОК, и она была названа среди 20 лучших спортсменов мира.

Достижения наших горовосходителей в отличие от скалолазов, гораздо скромнее – слишком много времени, сил и (чего скрывать!) материальных средств необходимо, чтобы новичок, пришедший в секцию альпинизма, стал мастером. Но и тут забрезжил свет в конце тоннеля – наконец-то Харьковский областной клуб альпинистов получил новое помещение, на базе которого планируется организовать секции горовосхождений для всех харьковчан – от школьников до пенсионеров – любителей путешествий, активного отдыха и здорового образа жизни.

Опубликовано: 
2 October, 2019

ОСТАННІ НОВИНИ

24/02/2023
ЯНГОЛИ СПОРТУ...

Сьогодні, в день річниці російської агресії, в харківському метрополітені відкрита фотовиставка «Янголи спорту». Виставку відкрив мер Харкова Ігор Терехов.

На виставці представлені фотографії спортсменів, життя яких обірвалося через повномасштабну війну. Серед них - чемпіони світу і Європи, багаторазові переможці національних першостей з олімпійських і неолімпійських видів спорту, ветерани спорту і діти, які тільки починали свій спортивний шлях і чиє життя жорстоко обірвалося.

05/02/2023
Відбувся перший Чемпіонат України зі скі-альпінізму

Україна - велика держава і як ніколи єдина! Незважаючі на страшні втрати на сході, на заході ми працюємо на перемогу і на продовження життя!
28-29 січня 2023 року Федерація альпінізму і скелелазіння України провела на базі гірськолижного комплексу «Буковель» перший офіційний Чемпіонат України зі скі-альпінізму (безпосередня організація змагань - ГО "Твоя пригода", керівник Олександр Олівсон, голова Комісії зі скі-альпінізму ФАіС України).

04/02/2023
Неймовірна втрата!

Неймовірна втрата для Харківського клубу альпіністів та для сучасного українського альпінізму! 21 січня між Соледаром і Бахмутом в одному бою, немов на одному сходженні, загинули двоє друзів альпіністів - Олександр Заколодний та Григорій Григор’єв.

Вічна пам'ять героям!

Олександр і Григорій тепер знову поруч. Назавжди...

Вони зараз пов'язані одною мотузкою, як раніше в горах. Ця мотузка зв'язує їхні хрести на могилах та об'єднує їхні душі!

02/02/2023
Поховання Григорія Григор'єва.

Поховання харківського спортсмена- альпініста Григорія Григор’єва, який загинув разом з Олександром Заколодним 21 січня 2023 року в боях під Соледаром,  відбудеться у четвер, 2 лютого, о 13:00 годині. Прощання на кладовищі №18 (пр. Гагаріна, виїзд на Безлюдовку).

Запрошуються всі, хто бажає вшанувати пам’ять загиблих героїв!

Григорій Григор'єв (35 років) - кандидат у Майстри спорту зі скелелазіння, 2 розряд з альпінізму. Полюбляв різні активності: туризм, марафон, велосипед, тріатлон. Виконував багато громадських справ, працюючи на скеледромі «Вертикаль», завжди допомагав на змаганнях в якості судді. Чесна, добра, порядна людина.

23/01/2023
Олександр Заколодний та Григорій Григор'єв загинули в бою.

21 січня під Соледаром загинули  харківські альпіністи Олександр Заколодний та Григорій Григор'єв.

Вони були друзями, обом було по 35, разом тренувалися, змагалися та їздили в гори. У перші дні військового вторгнення вони разом добровільно пішли захищати українську землю, воювали у спеціальному підрозділу та загинули поруч в одному бою.

Офіційно смерть не підтверджена. Бій був тяжкий і їх товариші не змогли забрати тіла загиблих.

Вічна пам'ять! Слава героям!!!