Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

НА МЕСТЕ «ИВУШКИ» СТОЯЛА БАТАРЕЯ

Баров К.А. – участник ВОВ
А вот как рассказывал о своей фронтовой судьбе один из популярнейших украинских альпинистов, любимый внук корифея украинской сцены, народного артиста УССР Н. Синельникова, мастер спорта Кирилл Александрович Баров.

― Кто знает, как сложилась бы моя судьба, если бы не война, ― вспоминал Кирилл Александрович. ― 1941 год стал для меня совершенно особенным годом. 11 февраля у меня родился сын, а 14 марта я защитил в ХИСИ дипломный проект. В горы рассчитывал отправиться чуть позже, в июле, но 23 июня был уже с однокурсниками в райвоенкомате. Не знаю, почему, но определили меня сразу же в артиллеристы. В 225-ом орденов Суворова и Кутузова отдельном полку ПВО Резерва Главного командования, вошедшем в 1944 году в состав легендарной казачьей конно-механизированной дивизии генерала Иссы Плиева, прослужил всю войну.

23 августа 1943 года мне посчастливилось участвовать в освобождении родного Харькова. Мы тогда, после тяжелых боев, входили в город с севера, все мосты через реки были взорваны, и наши саперы принялись наводить временные переправы. Нам приказали охранять их от воздушных налетов. Батарею мы разместили как раз на том месте, где позже выросло кафе «Ивушка», ― первый деревянный мост наводили именно там, остатки его свай бывают видны, когда вода уходит из реки. Пострелять нам в тот солнечный день, понятно, пришлось. И даже один «фоке-вульф» мы сбили. На память об этом у меня остался орден Красной Звезды, и мне он особенно дорог, потому, что скромная награда как бы отметила мой вклад в освобождение родного города. «Харьковским» с той поры начал называться наш полк.

До моей улицы Дарвина от наших позиций по прямой было несколько сот метров, но только на следующий день, когда напряжение спало, мне удалось на пару часов забежать к родным. Через всю Украину прошли потом с боями на Запад, форсировали Днепр, участвовали в вошедшей в историю битве за Яссы, освобождали Румынию, на венгерской земле совершили дерзкий рейд по вражеским тылам, бились за Прагу, а День Победы отпраздновали в Австрии. Никогда этого не забуду.

Кстати, там же, в Замеринге, в конце мая 1945 года гвардии сержант Баров не удержался и снова пошел в горы, совершил два восхождения, открывших мировую серию в его долгой альпинистской практике. Но не меньшим праздником для зенитчика был приказ о демобилизации, тем более, что его, имевшего специальность строителя, он коснулся одним из первых.

Н.А. Олейник, Ю.И.Грот «История физической культуры и спорта на Харьковщине», Харьков-2002.

Опубликовано: 
14 August, 2017

ОСТАННІ НОВИНИ

11/09/2025
Вітаємо з Днем народження харківського альпінізму!

11 вересня 1931 року харківські альпіністи Михайло Погребецький (1892-1956), Борис Тюрін (1911-1936) та Франц Зауберер (1904-1944) вперше піднялися на вершину Хан-Тенгрі (7010м). Організована експедиція була Михайлом Погребецьким із Харкова – на той час столиці України.
На відміну від попередніх науково-дослідних експедицій Михайла Погребецького на Тянь-Шані (1927-1930рр), експедиція 1931 мала спортивну альпіністську мету - підкорення вищої точки Тянь-Шаню. Тільки піднявшись на вершину Хан-Тенгрі, альпіністи побачили ще вищу вершину, яку пізніше назвали – пік Перемоги.

08/08/2025
Вітаємо команду харківських скайрайнерів!

Вітаємо команду харківських скайрайнерів з результативною участю в чемпіонаті України з альпінізму (дисципліна "скайранінг"), який проходив 2-3 серпня 2025 року на гірськолижній базі "Буковель".
Результати (вертикальний кілометр):
Антон Трофімов - 5 місце,
Яна Тимошенко - 5 місце, 
Оксана Андрощук - 11 місце.
Результати (висотні перегони):
Антон Трофімов - 8 місце,
Олена Бабич - 6 місце,
Наталя Пустовойтова - 7 місце.

23/06/2025
Річниця загибелі харківських альпіністів.

12 років тому, о 8:00 сонячної неділі, мені зателефонував друг і сказав, що у ЗМІ пишуть про загибель українських альпіністів у базовому таборі Нанга-Парбат. Там була експедиція альпіністів Харківського клубу альпіністів під керівництвом Ігоря Свергуна.

У мене зв'язок із ними був через супутниковий телефон, який не відповідав на дзвінки. За годину мені зателефонував з невідомого номеру телефону Олександр Заколодний, який був учасником цієї експедиції. Я не міг повірити його словам і кілька разів перепитував… У ніч з 22 на 23 червня 2013 року, у базовому таборі під вершиною Нанга-Парбат (Пакистан) було розстріляно терористами 10 альпіністів, серед яких загинули наші товариші – альпіністи Харківського обласного клубу – Ігор Свергун, Бадаві Кашаєв та Дмитро Коняєв.

28/05/2025
Альманах "Роки та стежки"

Вийшов друком 5-й випуск альманаху "Роки та стежки".
Це традиційне видання харківської туристичної спільноти. Велика дяка редактору збірки - Сергію Бикову, який у цей непростий час зібрав захоплюючі оповідання та вірші від 27 авторів, серед яких і голова Харківського альпклубу Геннадій Копейка.
Барвисте видання 29х18 см, 380 сторінок, вкладка із 40 кольорових сторінок.
Є кілька екземплярів у Харківському обласному клубі.
Замовити книгу можна на: https://travelbook.in.ua/shop/2374.html

16/05/2025
Троє харків'ян піднялися на Еверест!

14 травня, одразу шестеро українців та українок піднялися на Еверест, серед них троє харків'ян – Валентин Сипавін, В'ячеслав Калашников, Маргарита Дяченко.

Це стало найбільшим груповим сходженням на найвищу вершину світу в історії українського альпінізму. Також наймасовішим стало сходження українців наступного дня - четверо альпіністів зійшли на четверту вершину світу Лхоцзе (8516м), яка поруч. 

В'ячеслав Калашников з початком повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону і став на захист країни. Він провоював майже три роки, звільнився через поранення. І ось він зійшов на Еверест.