Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Немного о Ленине!

25 July, 2017

Предыдущий раз я встречался с Лениным 35 лет назад. Я был в группе товарищей - молодых амбициозных альпинистов, посягнувших на покорение высочайших вершин СССР! За восхождение на семитысячники Памира и Кавказа присваивалось почетное звание "Снежный барс". Начали выполнение программы с пика Ленина, 7134м.

Экипированы мы были отменно: валенки с наваренной на подошвы резиной, самодельные титановые кошки и ледобуры, самопошитые палатки и пуховки, рукавицы из овчины...
Базировалась экспедиция на Луковой поляне, где располагалось более 100 палаток. Работали мы сами и за поваров, и за носильщиков, и за лошадей...
Шли маршрут через скалы Липкина. Кульминацией восхождения стала ночевка на 6300! Ночью, из-за сильного ветра разорвало одну из двух палаток и вся группа втиснулась в уцелевшую. Утром продолжала буйствовать метель, но мы решительно вышли на восхождение и достигли вершины, несмотря на непогоду!
Год 2017. Пик Ленина, не смотря ни на что, стоит, хотя со стороны Таджикистана он переименован в пик Абу Али ибо Сино.
Желающих взойти на "самый простой семитысячник" стало в 10 раз больше, причём, большей частью это не граждане постсоветского пространства.
Комфорт базового и первого лагерей поражает (судя по сервису Central Asia Travel и Tour Asia): удобные палатки, всеобщая электрификация (о чем мечтал Ленин), бесподобная кухня, мобильная сеть и Wi-Fi (о чем не мог мечтать Ленин), услуги носильщиков и лошадей и прочие удобства - все на высоте! Прогресс цевилизаци распространяется повсеместно и уже проник высоко в горы. Человек привыкает к хорошему быстро, и мы уже жалуемся, почему не всегда есть мобильная сеть в первом и втором лагерях...
Неизменным остаётся одно - суровая большая Гора! Остаются, как и 35 лет назад, те же трудности преодоления высоты, те же лавины и непогода... Именно это заставляет с уважением относиться к Горе, ведь легкомыслие и ошибки она не прощает!
Сезон 2017 на пике Ленина нельзя назвать простым. Гора не слишком благосклонна в этом году к восходителям. По сведениям спасателей за месяц на вершину взошли аж 5 человек из пару тысяч пытавшихся... За неделю нашего пребывания здесь случилось немало происшествий:
1. 18 июля с вершинных склонов пика скатилась огромная лавина, которую сняли на видео швейцарские альпинисты. Она достигла тропы между первым и вторым лагерем. К счастью, глыбы мокрого снега зацепили лишь нескольких немецких альпинистов, сбив их с ног и окатив клубами снежной пыли. После такого случая они, как и многие другие, отказались от восхождения и уехали домой.
2. 20 июля утром на высоте 7000м перед вершиной была обнаружена поднимающимися альпинистами сидящая на склоне девушка. Позже выяснилось, что это полячка, которая в предыдущий день очень медленно поднималась в одиночку и не дошла до вершины. Она просидела ночь сама перед вершиной, рукавицы потеряла, руки белые, состояние критическое. Отказывается идти вниз, говорит, что хочет умереть... Ей оказали помощь и уговорили спускаться.
Мы повстречали во втором лагере бригаду спасателей, транспортировавших альпинистку-неудачницу вниз. Её вели под руки по снежному склону, а небольшие трещины она преодолевала, скатываясь на пятой точке. После этого её долго не могли поднять, и только фраза "ты хочешь жить?" заставляла её подняться и двигаться дальше, вытянув перед собой забинтованные обмороженные руки.
Легендарная личность района - скромный парень по прозвищу "Тополь", который ходит по крутому склону ледника, зияющего трещинами с первого во второй лагерь в резиновых шлепках на босу ногу и может занести груз 70 кг на любую высоту, посадил ослабевшую полячку себе на спину и спустился с нею на лыжах из лагеря 2 в лагерь 1!!!
3. 23 июля в лагере 3 на высоте 6100м ночью умер альпинист-ветеран из Красноярска "Снежный барс", Мастер спорта Юрий Курмачев...
Светлая память!
4. Не оминули неприятности и нашу группу. Когда мы поднялись в лагерь 2 на высоту 5300м (наши GPS альтиметры показывали 5400), все ощутили на себе признаки горной болезни в полной мере.
Более всего "горняшка" схватила Андрея, который во второй день пребывания на этой высоте при полном отсутствии аппетита почувствовал сильное переутомление и нарушение координации.
Таблетки аспирина и дексометазона позволили ему продержаться ещё одну ночь, а наутро начались спасательно-транспортировочные работы. Сначала мы с Александром пытались вести его сами, потом подключились спасатели Дима и Глеб. Стало понятно, что транспортировать его нужно только в лежачем положении. Поднимающийся на встречу с группой гид Григорий помог сделать необходимые инъекции и упаковать в кариматы пострадавшего для транспортировки.
Сначала нужно было тащить со "сковородки" по склону вверх. Это было очень тяжело. Нашей группе стали помогать проходящие мимо альпинисты. Из лагеря 1 вышли нам навстречу Александр, Орест и волонтеры-испанцы. В транспортировке участвовало 10-12 человек, и дело пошло быстрее.
Небольшую часть пути (крутой спуск и опасные трещины) Андрей, получивший достаточное количество инъекций, смог пройти сам, с нашей поддержкой и страховкой. В нижней части ледника его тащили в специальной пластиковой "акье". Под маршрутом его ждал конь, на котором он благополучно добрался до первого лагеря. А после осмотра врача "доскакал" до базового лагеря. Сейчас у него хорошее самочувствие и исчезли все симптомы горной болезни.
Огромное спасибо всем, кто нам помог: администрации и спасателями Central Asia Tevel, Александру, Глебу, Диме, Орэсту, французам, испанцам... Всем, с кем мне посчастливилось познакомиться, чьи имена и фамилии я не успел запомнить. Колоссальная по нагрузке работа была выполнена на отлично!
Я не пугаю этими историями альпинистов и не отговаривал их ходить в горы... Но предостерегаю, что к горам нужно относиться с уважением, учитывать все возможные опасности и обеспечивать максимальную степень безопасности!
Только тогда нас горы будут радовать, а не огорчать. 

ОСТАННІ НОВИНИ

19/12/2021
Книга "КУКУЧКА" - у нашому Клубі альпіністів

Майже містична пригода трапилася зі мною (Геннадій Копейка) сьогодні, у День Святого Миколая. Вже три дні на пошті лежала посилка з партією книг «КУКУЧКА» від київського видавництва TravelBooks, але видався час забрати книжки лише зараз. З нетерпінням відкриваю пачку і беру книгу. На першій сторінці бачу фото Південної стіни Лхоцзе з позначеним червоною лінією останнім маршрутом Єжи Кукучки, червоний хрестик в верхній частині маршруту показує місце загибелі видатного альпініста сучасності…

23/11/2021
Заочний чемпіонат Харківської області з альпінізму.

Добігає кінця альпіністський сезон горосходжень. Навіть за умов карантинних обмежень, харківські альпіністи змогли зробити сходження в горах Грузії, Туреччини, Альпах, Південної Америки, на Тянь-Шані і звичайно в Гімалаях!

Час підбивати підсумки! Федерація альпінізму та скелелазіння Харківської області приймає заявки на участь у заочному Чемпіонаті Харківської області з альпінізму 2021 року.

18/11/2021
Рада ветеранів альпінізму і скелелазіння Києва видала чергову книгу

Рада ветеранів альпінізму і скелелазіння Києва видала чергову книгу «С горами не расставайтесь». В збірку ввійшло два оповідання Юрія Михайловича Мацевітого – майстра спорту з альпінізму, заслуженого тренера України «УШБА в моей жизни» та «Рождённый для гор». В оповіданні Володимира Леонідовича Черевко «Пик Коммунизма.

15/11/2021
Померла Капустник Лілія Андріївна (1948 – 2021)

9 листопада 2021 року пішла з життя багаторічний незмінний капітан, організатор та натхненник ветеранського руху серед скелелазів Харкова - Капустник (Синдецька) Лілія Андріївна (09.01.1948 − 09.11.2021) − КМС зі скелелазіння, 2 розряд з альпінізму.
Лілія Андріївна почала займатися альпінізмом та скелелазінням в альпсекції Харківської філії ДСТ "Авангард" (тренер В.Поберезовський) у 1965 році. Перше знайомство з горами відбулося 1966 року в а/т "Ельбрус". І далі протягом багатьох років вона виїжджала в гори за путівками до альплагерів і у складі зборів секції ДСТ "Авангард". В альпсекції харківської облради товариства "Авангард" вела громадську роботу – була членом бюро.

11/09/2021
Сьогодні Харківському клубу альпіністів – 90 років!

11 вересня 1931 року можна вважати Днем народження Харківського клубу альпіністів! Цього дня харківські альпіністи здійснили своє перше офіційне сходження на вершину Хан-Тенгрі (7010м) у складі: Михайло Погребецький (1892-1956), Борис Тюрін (1911-1936) і Франц Зауберер (1904-1944).
На відміну від попередніх науково-дослідних експедицій М. Погребецького на Тянь-Шані (1927-1930рр), експедиція 1931 мала спортивну альпіністську мету - підкорення вищої точки Тянь-Шаню. Тоді ще не знали, що за Хан-Тенгрі знаходиться вища вершина, яка тепер називається – пік Перемоги (7439м).