Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Легендарному альпинисту Сергею Бершову - 70 !!!

31 March, 2017

Сергею Бершову – легенде украинского и мирового альпинизма – исполнилось 70 !!!

Заслуженный мастер спорта по альпинизму, мастер спорта по скалолазанию, Заслуженный тренер Украины, «Снежный барс», кавалер ордена Трудового Красного Знамени(1982), Дружбы народов (1989), «За заслуги» III ст.(1996), «За мужество» II ст.(1999), Почетный гражданин города Харькова… 

Сергей Игоревич – первый украинец, поднявшийся на Эверест (вместе с Михаилом Туркевичем), совершил 13 восхождений на 7 вершин выше 8000м, многократный чемпион СССР и Украины, действующий альпинист (в феврале 2017 в очередной раз взошел на высшую точку Америки - в.Аконкагуа).

Профессиональный лектор и прекрасный рассказчик, написал три книги, весельчак и душа компании, скромный и преданный в дружбе… ЧЕЛОВЕК с большой буквы, с которым многие мечтают «ходить в одной связке»!

Дорогой наш Сергей Игоревич, поздравляем с Юбилеем!
Здоровья, счастья, успеха в деятельности и новых вершин!!!

 

Биографическая справка:

Бершов Сергей Игоревич

МС по скалолазанию (1971), МС по альпинизму (1973), ЗМС и МСМК (1982), «Снежный барс» (1988), ЗТ Украины (1990), инструктор-методист 2-й категории. Чемпион СССР и Украины. 

Слесарь, электромонтер, маляр-высотник. После окончания Киевского института физкультуры работал инструктором облспорткомитета. Доцент Харьковского института физкультуры. Первое восхождение совершил в 1965 г. на в. Виа-тау (3820 м). Первый инструктор — Ж.Я. Катрич. 

В 1969 г. окончил Харьковскую городскую школу инструкторов по альпинизму. Многие годы работал инструктором в альплагерях Кавказа, тренером в экспедициях и при подготовке команд к чемпионатам Союза, Украины, ВЦСПС. 

В качестве ст. тренера готовил пять Гималайских экспедиций. Более 10 раз поднимался на семитысячники Советского Союза. В составе сборных команд совершил выдающиеся восхождения в горах Швейцарии, Италии, США, Франции, ФРГ, Непала, Японии. Чемпион Союза: 1973 — класс технически сложных восхождений; 1984 — технический класс; 1986 — технический класс. 4-кратный призер чемпионатов Союза, 5-кратный чемпион и 6-кратный призер первенства Украины. 

К 2000 г. на счету С. Бершова было около 100 маршрутов 5Б и 6Б к. с., из них 22 — п/в и п/п. 1982 — ночью 4 мая в связке с М. Туркевичем поднялся на Эверест. 1989 — Юж. Канченджанга по новому пути; затем рук. тр. от Зап. до Юж. Канченджанги. Этот траверс был пройден за один день (!). 1990 — в связке с В. Каратаевым в тяжелейших погодных условиях проходят Ю. стену Лхоцзе. Р. Месснер назвал это восхождение «восхождением XXI века». 1996 — Аннапурна (м-т Бонингтона); 1997 — Нанга-Парбат (м-т Кингстофера); 1998 — Шиша-Пангма с Сев.; 2000 — повторяет восхождение на Эверест с экспедицией краснодарских альпинистов. Гималайский опыт способствовал тому, что весь спортивный состав экспедиции — 12 человек достигли вершины. 2003 — Мак-Кинли; 2004 — Чо-Ойю (8201 м); Эверест (до высоты 8600 м); 2005 — Эверест (8848 м), по С.-В. гребню; 2007 — Хидден-пик (до высоты 7800 м). Многократно участвовал в спасательных работах: на Ушбе, Эльбрусе (5642 м), п. Вольной Испании (4200 м), Мижирги (5025 м), Чатын-тау (4368 м), п. Клары Цеткин (6641 м), п. Коммунизма (7495 м), Хан-Тенгри (6995 м), Нанга-Парбат (8125 м) и на Эвересте (8848 м). 

С. Бершов внес достойный вклад в спортивное скалолазание: 1969 — третий призер чемпионата Союза в многоборье; 1971 — чемпион Союза в связке с А. Москальцовым и чемпион Кавказа в индивидуальном лазании; 1974 — чемпион ВЦСПС в инд. лазании (80-метровая трасса), на 100-метровой трассе — третий, «Домбайские связки» — чемпион (с В. Антиповым); 1976 — чемпион ВЦСПС в связках (с В. Пилипенко); 1977 — 2-е место на чемпионате Союза в парной гонке. Международные соревнования в Польше: 1-е места в инд. лазании и в связках с Г. Василенко; 1979 — на чемпионате Союза: 2-е место в связке с М. Туркевичем, и в многоборье — 3-е. 1980 — первенство ВЦСПС — 1-е место в связке с М. Туркевичем; 1981 — чемпионат Союза — 2-е место в связке с М. Туркевичем; 1982 — Международные соревнования: 2-е место в связке и 3-е в многоборье; 1984 — Международные соревнования в Японии: 1-е место в лазании на скорость и 1-е место на сложность. За период активного занятия спортивным скалолазанием 28 раз становился чемпионом Украины (8 раз призером) и 26 раз чемпионом ЦС «Авангард» (9 раз призером). 

За достижения в альпинизме награжден орденами Трудового Красного Знамени (1982), Дружбы народов (1989), «За заслуги» III степени, «За мужество» II степени (1999). В 1989 г. удостоен Почетного знака ЦК ВЛКСМ «Спортивная доблесть». 12 лет участвовал в сложных высотных работах на ретрансляторах (промальп). 

С. Бершов — автор газетных и журнальных публикаций, им написаны в соавтор-стве с журналисткой А. Порохоней две кни-ги — «Шаги по вертикали» (1985) и «Да обойдут тебя лавины» (1992), «Южная стена Лхоцзе» (2012). 

В 2004 году удостоен звания «Почетный гражданин города Харькова».

В настоящее время доцент кафедры зимних видов спорта, велоспорта и туризма Харьковской государственной академии физической культуры, вице-президент Федерации альпинизма и скалолазания Харьковской области.

ОСТАННІ НОВИНИ

08/09/2024
Лілії Миколаєвні Самсоновій - 85!!!

Вітаємо з 85-м днем народження Заслуженого працівника фізичної культури та спорту України Заслуженого тренера України Лілію Миколаївну Самсонову! Бажаємо Вам міцного здоров’я! 

Зараз не кращі часи для спортивної роботи, але ми сподіваємося найскорішого повернення до мирного життя! Пишаємося співпрацею з Вами! Ви надихаєте, вражаєте своєю силою, добротою, професіоналізмом! Дякуємо за Вашу нелегку працю, за позитивну енергію, за розумний й правильний погляд на роботу та життя, якими Ви щиро ділитись з учениками та всіма, хто Вас оточує!

01/09/2024
Бомбордування Палацу спорту

У Харкові за ці 2 дні спекотно - масові бомбардування, багато поранених, є загиблі. Шість влучань біля Палацу спорту, поруч з яким розташований наш скеледром.

Вчора там проводили дитячий фестиваль у відновленому болдеринговому залі та на великому стенді, впоралися за один день, тому сьогодні на щастя на скеледромі нікого не було.

Але на скеледромі пошкоджені поверхні, у болдеринговому залі вибиті вікна, поведена криша, заклинило замки. Це одна з найкращіх скелелазних споруд в Україні, де починаючи з 2013 року було проведено більше 100 всеукраїнських та місцевих змагань.

08/08/2024
100-річна історія прапору Швейцарії, який знайшли харків'яни

Сьогодні, в Міжнародний день альпінізму, в приміщенні посольства України в Швейцарії відкрита експозиція швейцарського прапору, який знайшли харківські альпіністи в горах Кавказу з майже 100-річною історією. 

Якщо коротко, історія цього прапору така:

30 липня 1931 року в горах Кавказу (район Безенгі) зникла четвірка альпіністів, серед яких були два швейцарці з Базеля Max Mаglin та Joseph Hegglin. Вони разом із радянськими альпіністами Yurii Goldovski та Saul Lewin піднімалися на вершину Міссес-Тау (4421м) по західному гребеню. Було організовано пошуково-рятувальні роботи, але знайти альпіністів не вдалося.

23/06/2024
Українські скелелази вперше приймуть участь в Олімпійських іграх!

На Олімпійських Іграх 2024 у Парижі вперше приймуть участь українські спортсмени. 

21 по 22 червня у місті Будапешт  проходили змагання олімпійських кваліфікацій. Ярослав Ткач (Кропивницький, тренер - Микола Побережець) отримав олімпійську ліцензію на змагання зі швидкості, а Євгенія Казбекова (Дніпро, тренер - Серік Казбеков) отримала олімпійську ліцензію у дисципліні двоборство.

Вітаємо українських скелелазів з високим результатом та бажаємо успіху на Одімпійських Іграх 2024 у Парижі!

 

22/05/2024
Помер ветеран харьківского альпінізму Ігор Рудерман

21 травня 2024 року помер ветеран харківського альпінізму Рудерман Ігор Львович (1937–2024).

КМС з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, володар жетону «Рятувальний загін» (№ 1258). З 1995 р. проживав у Бохумі (Німеччина).

Ігор Львович закінчив ХПІ, інженер-конструктор, кандидат технічних наук. Був членом бюро альпсекції Харківської облради ДСТ «Авангард», членом бюро Федерації альпінізму Харкова, тренером міської школи інструкторів з 1968 до 1971 року. Майже щосезонно з 1965 по 1990 рік брав участь у рятувальних роботах.