Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Баров Кирило Олександрович

дата народження: 
11.08.1917
дата загибелі (смерті): 
24.12.2006

Баров Кирилл Александрович (1911 –2006).: Участник ВОВ.Учасник ВВВ. МС із альпінізму (1953), заслужений тренер України (1966), інструктор-методист 1-ї категорії. Чемпіон України та СРСР. Працював головним спеціалістом з архітектури Державного проектного інституту «Міськбудпроект» (До 2003). Початок занять альпінізмом — 1933 рік, відтоді перерва була лише на період ВВВ. Війну закінчив із трьома пораненнями та трьома орденами: Червоної Зірки, Вітчизняної війни І та ІІ ступеня. Одним із перших отримав рідкісний значок — «Альпініст СРСР — 5000 м» за сходження на Ельбрус та роботу інструктором на 1-й альпініаді Кабардіно-Балкарії у 1935 році. Того ж року отримав звання ст. інструктора з альпінізму. З 1947 протягом 12 років був нач. навчальної частини альпіністських таборів «Червона Зірка», «Медик», «Батьківщина», «Спартак». Починаючи з 1957 року понад 20 років працював нач. та ст. тренером Всесоюзної, Середньоазіатської та Харківської шкіл інструкторів з альпінізму. Чітко вивірені та відпрацьовані програми підготовки інструкторів та величезна кількість учнів дозволяють говорити про «Школу Барова» — стилі роботи, що поєднує не тільки високоякісну методичну підготовку, а й високі спортивні та етичні норми тренерів та інструкторів. Одним з принципів роботи К.А. Барова — «Інструктор повинен ходити» — керувалося не одне покоління викладачів школи інструкторів альпінізму. Найкращі сходження: Ушба — п/п «хрест»; п. Леніна; п. Комунізму та п. Є. Корженевської в одному сезоні; п/в на Мамісон (4358 м), Чанчахі-хох (4420 м), під/в Коштан-тау (5151 м), Дих-тау (5204 м), траверс Шхельди (4295 м). Один із засновників Харківської обласної федерації альпінізму та міського клубу альпіністів. 18 років був незмінним заступником голови обласної секції альпінізму.
24 грудня 2006 року у Санкт-Петербурзі на 89 році життя помер видатний Альпініст і Вчитель

Його сестри — Тетяна та Наталія Барови — також були альпіністками високого класу. У 1935 році вони — студентки Харківського художнього інституту — вперше приїхали до Українського альпіністського табору в Домбаї. Після закінчення 1936 р. школи інструкторів в Адил-су працювали мол. інструкторами, в сезоні 1937 ними вже були підкорені вершини 2-ї категорії складності. Життєрадісні, ініціативні у навчанні та суспільному житті табору, чуйні — саме цими якостями вони заслужили любов та повагу товаришів. Тетяна Барова загинула під час спуску з Ушби Півн. у серпні 1938 року. Наталія в 1940 р. здобула 1-й розряд, після війни — звання ст. інструктора. До 1950 за плечима у неї велика кількість вершин, включаючи 4-й к. с. На той час вона стала професійним художником, працювала у Російському драматичному театрі. Член Спілки художників, лауреат конкурсу на найкраще оформлення шекспірівських п'єс. У 1952 р. Н. Барова померла після тривалої хвороби через травму, отриману на одному зі сходжень.

ОСТАННІ НОВИНИ

03/10/2010
«Надежда умирает последней!» Восхождение на Чо-Ойю продолжается!

Радостную новость сегодня сообщил Александр Абрамов (Клуб 7 вершин). В телефонном разговоре Игорь Свергун ему сказал, что действительно «28 экспедиций свернулись, но они все-таки будут сидеть до конца, как и планировалось. Погода налаживается и возвращаться раньше 16 октября (на эту дату заказаны обратные билеты) экспедиция не собирается».

01/10/2010
В Гималаях непогода и лавины, экспедиции сворачиваются!

После бурного муссонного летнего периода, в Гималаях очень много снега и повышенная лавинная опасность. В сентябре, практически, тоже не было хорошей погоды, и продолжались осадки в виде снега. На вершину Чо-Ойю (8201м) в этом сезоне было заявлено более 30-ти экспедиций. Все они, после неудачных попыток восхождения и опасных сходов лавин на маршрут, сворачивают свои лагеря.

27/09/2010
Информация из лагеря 2 (7150м) на Чо-Ойю.

Игорь Свергун сообщил с 7150м по телефону:

27 сентября, 17:10. Сегодня вся группа, в полном составе, поднялась в Лагерь 2 на высоте 7150м.
Пришлось пробираться через шквальный ветер и в результате на путь ушло более 7-ми часов. По пути нам попалась ледовая стена и несколько крутых подъемов, что значительно задержало продвижение группы. Также много групп спускалось вниз по одной «нити» перил на маршруте, и приходилось ждать очереди.

27/09/2010
На Эльбрусе установлены мировые рекорды.

24 сентября на Эльбрусе прошли соревнования VI International Elbrus Race. В шестой раз (начиная с 2005 г) сильнейшие собрались, чтобы померяться силами в скорости подъема на высочайшую вершину Кавказа и Европы.

Соревнования проходят в двух классах: Это класс «Экстрим» - от самого подножия горы, поляны Азау (2400 м) до высшей точки Эльбруса – Западной вершины (5642 м). Длина трассы приблизительно 13 км, перепад высот более 3000 м. «Классика» начинается от Бочек (3700 м)

26/09/2010
Информация из лагеря 1 (6400м) на Чо-Ойю.

Игорь Свергун сообщил с 6400м по телефону:

25 сентября - первый день, когда можно сказать, что погода хорошая. До этого каждый день шел снег. До лагеря 3 так никто и не прорвался. Примерно такая же ситуация и на других высоких горах.

Китайский «кооператив», который должен был провешивать перила на маршруте давно свалил вниз и все еще не появлялся, напуганный снежной лавиной. Скорее всего придется расчитывать на свои силы на маршруте.