Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Баров Кирило Олександрович

дата народження: 
11.08.1917
дата загибелі (смерті): 
24.12.2006

Баров Кирилл Александрович (1911 –2006).: Участник ВОВ.Учасник ВВВ. МС із альпінізму (1953), заслужений тренер України (1966), інструктор-методист 1-ї категорії. Чемпіон України та СРСР. Працював головним спеціалістом з архітектури Державного проектного інституту «Міськбудпроект» (До 2003). Початок занять альпінізмом — 1933 рік, відтоді перерва була лише на період ВВВ. Війну закінчив із трьома пораненнями та трьома орденами: Червоної Зірки, Вітчизняної війни І та ІІ ступеня. Одним із перших отримав рідкісний значок — «Альпініст СРСР — 5000 м» за сходження на Ельбрус та роботу інструктором на 1-й альпініаді Кабардіно-Балкарії у 1935 році. Того ж року отримав звання ст. інструктора з альпінізму. З 1947 протягом 12 років був нач. навчальної частини альпіністських таборів «Червона Зірка», «Медик», «Батьківщина», «Спартак». Починаючи з 1957 року понад 20 років працював нач. та ст. тренером Всесоюзної, Середньоазіатської та Харківської шкіл інструкторів з альпінізму. Чітко вивірені та відпрацьовані програми підготовки інструкторів та величезна кількість учнів дозволяють говорити про «Школу Барова» — стилі роботи, що поєднує не тільки високоякісну методичну підготовку, а й високі спортивні та етичні норми тренерів та інструкторів. Одним з принципів роботи К.А. Барова — «Інструктор повинен ходити» — керувалося не одне покоління викладачів школи інструкторів альпінізму. Найкращі сходження: Ушба — п/п «хрест»; п. Леніна; п. Комунізму та п. Є. Корженевської в одному сезоні; п/в на Мамісон (4358 м), Чанчахі-хох (4420 м), під/в Коштан-тау (5151 м), Дих-тау (5204 м), траверс Шхельди (4295 м). Один із засновників Харківської обласної федерації альпінізму та міського клубу альпіністів. 18 років був незмінним заступником голови обласної секції альпінізму.
24 грудня 2006 року у Санкт-Петербурзі на 89 році життя помер видатний Альпініст і Вчитель

Його сестри — Тетяна та Наталія Барови — також були альпіністками високого класу. У 1935 році вони — студентки Харківського художнього інституту — вперше приїхали до Українського альпіністського табору в Домбаї. Після закінчення 1936 р. школи інструкторів в Адил-су працювали мол. інструкторами, в сезоні 1937 ними вже були підкорені вершини 2-ї категорії складності. Життєрадісні, ініціативні у навчанні та суспільному житті табору, чуйні — саме цими якостями вони заслужили любов та повагу товаришів. Тетяна Барова загинула під час спуску з Ушби Півн. у серпні 1938 року. Наталія в 1940 р. здобула 1-й розряд, після війни — звання ст. інструктора. До 1950 за плечима у неї велика кількість вершин, включаючи 4-й к. с. На той час вона стала професійним художником, працювала у Російському драматичному театрі. Член Спілки художників, лауреат конкурсу на найкраще оформлення шекспірівських п'єс. У 1952 р. Н. Барова померла після тривалої хвороби через травму, отриману на одному зі сходжень.

ОСТАННІ НОВИНИ

06/10/2010
Латвийским альпинистам не удалось покорить Шиша-Пангму.

Тибетская экспедиция латвийских альпинистов, намеревавшихся покорить гору Шиша Пангма (8027м), окончилась неудачей, сообщила координатор экспедиции Зане Реке.

Один из ее участников Валдис Пуриньш, объясняя причины неудачи, рассказал, что 1 октября латвийские альпинисты добрались до третьего лагеря и разбили палатку на высоте почти 7500 метров, намереваясь на следующий день достичь вершины. Их коллегам, вышедшим из базового лагеря раньше, удалось подняться на 7800 м, но затем пришлось вернуться. По их словам, вблизи вершины горы была велика опасность схода лавин.

05/10/2010
«Украина-Гималаи-2010». Восхождение продолжается!

В этом сезоне 30 экспедиций (более 400 альпинистов) пытались штурмовать Чо-Ойю, но из-за плохой погоды и повышенной лавинной опасности на маршруте, практически все разочаровались в успехе и, свернув базовые лагеря, ушли вниз.

6 октября ударная группа экспедиции «Украина-Гималаи-2010» в составе Игорь Свергун, Сергей Бублик, Александр Заколодный и Андрей Кийко выходит в Лагерь1. При удовлетворительном состоянии маршрута, будет предпринята попытка восхождения. Выход на вершину планируется 8-9 октября.

05/10/2010
Гималайский обзор за неделю от «Клуба 7 вершин».

На прошедшей неделе совершено более 20 восхождений на Манаслу, 2 чел поднялись на Чо-Ойю. В начале прошедшей появились сомнения по поводу того, что кому-то вообще удастся совершить восхождение на Чо-Ойю, значительная часть экспедиций свернула свою работу.

Руководитель нашей экспедиции (Украина Гималаи 2010 + Клуб 7 Вершин) Игорь Свергун и сирдар Мингма Гелу (7summits Adventure) также склонялись к идее завершения работы.

04/10/2010
Манаслу в семьдесят-один

Карлос Сория (Carlos Soria) достиг вершины Манаслу (8156 м) без дополнительного кислорода в возрасте 71-го года.

До этого были попытки такого восхождения в 1973-м и 1975-ом годах.

Восхождение проходило вместе с Карлосом Паунером (Carlos Pauner)

04/10/2010
Трагедия на Чо-Ойю. Погиб Вальтер Нонес.

Вальтер Нонес погиб при попытке прохождения нового маршрута на Чо-Ойу. О трагедии сообщила жена Вальтера (Мануэла) на своём блоге.

Пока нет ни какой точной информации, Мануэла обещает разместить подробности случившегося на блоге, как только сама их узнает.

В 2008 году Вальтер (Walter Nones) стал участником драматических событий на стене Rakhiot del Nanga Parbat.