Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Харьковская экспедиция "ПАМИР – 2014"

автор: 
Полтавец Евгений

Планируя экспедицию еще с прошлой осени, никто из нас и представить себе не мог, в сколь смутные времена ей суждено будет осуществиться. Говоря по правде, ехать мы решились лишь потому, что билеты были заранее куплены и все везде договорено.

При пересечении границ к украинцам особое внимание. Документы и вещи проверяют с особой тщательностью. При прохождении погранконтроля в аэропортах подходят офицеры спецотдела и ведут расспросы – куда, зачем, почему… Но в итоге пропускают.

У нашей экспедиции продолжительная транспортная часть и еще более внушительная пешеходная: поезд в Москву, самолет Москва-Челябинск-Душанбе, автобус в Джиргиталь (здесь оставляем вещи для отправки вертолетом) и далее на китайских джипах, с закипающими через каждые 3 км радиаторами, едем до кишлака Кондоу – последнего населенного пункта на нашем пути.

Чтобы сэкономить 400 евро, получить хорошую акклиматизацию и просто погулять по красивым памирским ущельям  мы отправились в пешеходный трек.

Нужно сказать, что трек - это полноценное самостоятельное мероприятие, протяженностью в 7 дней. Путь идет через 4 перевала и очень разнообразен. Если вначале мы изнывали от жары, обилия растительности и насекомых,  то в последние дни движение происходило преимущественно по ледникам с регулярным применением ледового снаряжения.

(Существует более короткий вариант, через троссовые переправы, занимающий около 4 дней. По нему отправились российские туристы. Два дня они потратили на поиски последней переправы, но так и не нашли. Им пришлось  возвращаться и идти через перевал. В итоге на трек они затратили 9 дней. )

Придя на поляну Москвина, мы выяснили, что наш груз не прилетел. Начальник аэропорта попросту забыл его отправить. Изобилие продуктов, газ и теплые вещи, о которых мы так мечтали последние дни похода, вновь были далеки от нас.

Руководство лагеря в лице Алишера поставило нас на бесплатное питание в столовой, и сказало, что ситуацию может спасти лишь санитарный рейс т. к. по расписанию следующий вертолет только через 5 дней. Для того чтобы случился санитарный рейс необходимы два условия: кто-то должен ослабеть здоровьем и при этом его страховая компания должна согласиться оплатить вертолет.

Мы узнали, что в лагере есть один потенциальный клиент, то ли швед, то ли швейцарец. Он уже пару дней лежал с высоким давлением, и мечтал спастись бегством на винтокрылой машине. Но к первым двум условиям появления вертолета, неожиданно добавилось третье – оказывается, еще нужна ясная погода. Ее в те дни как раз не было. Два дня прождали мы погоду, постоянно опасаясь, что «буржуй» успеет очухаться и перестанет хотеть вниз. На всякий случай, мы по 3 раза в день ходили жаловаться на жизнь руководству, формируя у них устойчивый комплекс вины. И вот на третий день, не смотря на облачность, на удивление всем прилетел-таки вертолет и привез наши баулы.

Для акклиматизации мы выбрали пик Четырех 6230 м.


Красивая вершина с логичным маршрутом восхождения. Неприятен лишь подход под склонами пика Воробьева. Приходится идти под внушительными ледовыми сбросами.

Отдохнув, мы пошли на Пик Е. Корженевской.


Интересный  маршрут. В сравнении с пиком Ленина, он значительно техничнее. Особенно понравился вершинный гребень.

Здесь постоянно хочется иметь в руке ледоруб. Погода во время восхождения сопутствовала и мы в полном составе совершили восхождение.

Собираясь на пик Коммунизма, мы узнали, что через 5 дней придет непогода. Решили попробовать успеть. Но прогноз сместился на день вперед и на пик Душанбе мы выходили уже по снегопаду и без видимости. Переночевав на 6950 м, устроили совещание и совместно с русскими, литовцами и турками решили спускаться вниз. 

Напоследок был незабываемый взлет перегруженного вертолета в условиях непогоды и долгая дорога домой.

Фото Антона Мезерного и Евгения Полтавца

Благодарим за поддержку в организации экспедиции:
Федерацию Альпинизма и Скалолазания Харьковской Области

Компанию СТЭК.КОМ за предоставленное спутниковое оборудование

Компанию СТАЛЬКОНСТРУКЦИЯ

Компанию RED POINT

Экипировочный центр EXTREME

 

Опубликовано: 
3 September, 2014

ОСТАННІ НОВИНИ

01/10/2026
Помер видатний альпініст Віктор Козявкін.

Знову сумна новина – нас залишають ветерани харківського альпінізму, ситуація в Україні цьому сприяє. 27 вересня на 97-му році життя помер Козявкін Віктор Васильович (07.01.1930-27.09.2026).
Майстер спорту з альпінізму та скелелазіння, Інструктор альпінізму 1-ї категорії, чемпіон України та СРСР. Учасник перших всеукраїнських змагань зі скелелазіння у 1952 – 1953 роках. В змаганнях зі скелелазіння різного рівня виступав понад 20 років. За 40 років занять альпінізмом здійснив понад 200 сходжень. Був активним членом Харківського клубу.

26/09/2026
Харків'яни - чемпіони України!

19-20 вересня на скельному масиві в с. Буки Уманського району Черкаської області проходив чемпіонату України з техніки альпінізму. З огляду на теперішні часи до змагань долучилося багато альпіністів - 20 спортсменів. Вперше в історії українського альпінізму серед учасників змагань у більшості були жінки - 11. Гендерна ситуація в Україні суттєво погіршується...
Харків - чемпіони!!!

Призерами стали зв’язки:
1. Панков Дмитро - Рєпко Олена (Харків)
2. Медик Святослав - Пирогов Артем (Київ)
3. Риженко Дар'я (Харків) - Чернявська Євгенія (Одеса)
Вітаємо переможців та учасників змагань!

24/09/2026
Сьогодні пішов з життя Юрій Михайлович МАЦЕВИТИЙ

Сьогодні 24 вересня на 93 році пішов з життя видатний вчений і альпініст, почесний громадянин м. Харкова Юрій Михайлович МАЦЕВИТИЙ.
Його титули та почесні звання важко перерахувати: 
Юрій Михайлович  тривалий час очолював Інститут енергетичних машин і систем ім. А. М. Підгорного НАН України (1996-2016рр), вчений в галузі теорії обернених задач теплопровідності, академік НАН України, професор, лауреат Державних премій СРСР і України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат іменних премій видатних вчених НАН України, премій академій наук Білорусі і Молдови, кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V ст., останній час - радник при дирекції Інституту енергетичних машин і систем.
Юрій Михайлович (у середовищі альпіністів його звали ЮМ) – Майстер спорту з альпінізму (1960), Заслужений тренер України, інструктор–методист 1-й категорії. Чемпіон України. Президент Харківської обласної Федераціі альпінізму і скелелазіння та член Президії Федераціі альпінізму і скелелазіння України (2003 – 2007).

08/08/2026
З Днем альпінізму! Зі сходженням на Монблан!!!

Напередодні Всесвітнього дня альпінізму, який святкуємо 8 серпня, Команда Харківського обласного клубу альпіністів під керівництвом Євгена Полтавця здійснила сходження на вершину Монблан 27-29 липня 2026 року.
Основні маршрути на Монблан були заборонені з причин безпеки, тому харківська команда, яка прибула в Шамоні, використовуючі тарифні відпустки учасників, знайшли вихід – звернутися до витоків альпінізму та пройти маршрут першосходжувачів з  деякими варіаціями. Це їм вдалося!

13/05/2026
Віталій Бахтігозін покинув нас...

Сумна новина. Сьогодні вранці нас покинув Видатний харківський альпініст Віталій Бахтігозін. Кремація відбудеться 19 травня (вівторок) об 11:00, також біля моргу 25 лікарні на ХТЗ о10:00. Також о 10:00 до метро Левада буде надано автобус (біля зупинки до аеропорту). Цей же автобус від крематорія перевезе всіх до кафе.
Майстер спорту з альпінізму (1968). Перший у Харкові був удостоєний Почесного звання «Сніговий барс» (№ 135, 1983 р.), володар жетону «Рятувальний загін» (№1259), інструктор-методист 1-ї категорії. Чемпіон СРСР та України. Доцент, кандидат технічних наук, ветеран праці.
Разом з дружиною Валентиною, Віталій Анатолійович ініціював та підготовив видання книги «80 років Харківському альпінізму» (видання 2008 року), у якій зібрано літопис досягнень харків’ян. Перевидання цієї книги планується у 2027 році під назвою «100 років Харківському альпінізму».