Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Федор Конюхов — на Эверест 20 лет спустя

17 May, 2012

Одновременно с  Донецкой гималайской экспедицией ЭВЕРЕСТ – 2012, сейчас на Эверест поднимается знаменитый путешественник Федор Конюхов. Федор планирует взойти на вершину в составе команды «7 вершин» под руководством Александра Абрамова.

Для Федора Филипповича это будет второе восхождение на высочайшую вершину планеты. Сергей Ковалев, руководитель Донецкой экспедиции, в Базовом лагере пообщался с Федором Конюховым — о том, что поместилось между двумя Эверестами и о пути от экстрима к духовности.

- После долгого перерыва вы снова на Эвересте?

- 14 мая исполняется ровно 20 лет с того дня, как я первый раз поднялся на Эверест. 14 мая... Я шел во второй четверке. Это была тольяттинская экспедиция 1992 года «Лада-Эверест». Впервые не СССР, а именно Россия поднималась на Эверест. Вот я примкнул к той экспедиции.

- Что вместилось в эти 20 лет между двумя вашими Эверестами?

- Вскоре, в 96 году я закрыл восхождением на пик Винсон в Антарктиде проект «7 вершин». Были и другие восхождения. Много занимался парусным спортом. Участвовал в международных парусных гонках, одиночные плаванья были. У меня 6 кругосветок. Путешествовал на верблюдах. По Великому Шелковому Пути прошли. В этом году осенью тоже намечается путешествие через пустыню Гоби на верблюдах.

Пересекал Гренландию на собачьих упряжках вдоль Полярного круга. Мы тогда вдвоем с эскимосом ставили рекорд по времени пересечения острова.

По Эфиопии через пустыню прошел. 40 дней, 1200 км. на верблюдах, 56-58°. Потом поднялись за 43 дня на высочайшие вершины Эфиопии, их 9. Да каждый год у меня экспедиции, на сегодня более 50, обо всех так сразу и не вспомнишь.

- В прошлом году вы официально приняли сан священника. Как состоялся переход от экстрима к церкви?

- Я с детства знал, что буду священником. У меня в роду пять канонизированных святых. Николай Конюхов — самый известный, брат моего деда. В 1918 году его расстреляли. И прадед мой канонизирован.

Я учился в Ленинградской духовной семинарии, это среднее образование. Потом в Ленинградской духовной академии, в то время там был ректором владыка Кирилл, который сейчас Патриарх всея Руси. Когда закончил, не стал сразу принимать сан.

Я и мореходку закончил одесскую. У нас в роду священники и моряки. Я сам родился на Азовском море и люблю его, и Украину люблю. Сейчас там, где я родился, школа названа в мою честь. Даст Бог, приеду. У меня папа там живет.

19 декабря прошлого года епископ Запорожский и Мелитопольский Иосиф рукополагал меня. Когда владыка Иосиф перешел в Конотопско-Глуховскую епархию, я с ним тоже туда пошел. И сейчас числюсь в этой епархии. Мне очень приятно, что как раз недалеко от Сумской области похоронен Александр Платович, мой любимый путешественник, он в конце 19 - начале 20 века исследовал Эфиопию.

Мне бы хотелось, чтобы сейчас ко мне обращались в первую очередь как к духовнику, а не как к путешественнику. На данном этапе мне это видится гораздо более важным.

- 20 лет спустя Эверест. Почему? Вы видите в этом какой-то особенный смысл?

- Вижу, да. Мне 61 год. Я уже не отвечаю — зачем это надо, кому это надо. Я просто делаю, и все. Не только не отвечаю, я даже не размышляю «кому это нужно». Точно могу сказать, что награды, рекорды — это мне уже не важно. Сейчас у меня такой возраст, что я просто делаю то, что мне делать надо. Видимо, с возрастом все лишнее исчезло. Осталось то, что действительно имеет значение.


С Федором Конюховым беседовал Сергей Ковалев
Информация
Пресс-службы ЭЦ Вертикаль

ОСТАННІ НОВИНИ

24/02/2023
ЯНГОЛИ СПОРТУ...

Сьогодні, в день річниці російської агресії, в харківському метрополітені відкрита фотовиставка «Янголи спорту». Виставку відкрив мер Харкова Ігор Терехов.

На виставці представлені фотографії спортсменів, життя яких обірвалося через повномасштабну війну. Серед них - чемпіони світу і Європи, багаторазові переможці національних першостей з олімпійських і неолімпійських видів спорту, ветерани спорту і діти, які тільки починали свій спортивний шлях і чиє життя жорстоко обірвалося.

05/02/2023
Відбувся перший Чемпіонат України зі скі-альпінізму

Україна - велика держава і як ніколи єдина! Незважаючі на страшні втрати на сході, на заході ми працюємо на перемогу і на продовження життя!
28-29 січня 2023 року Федерація альпінізму і скелелазіння України провела на базі гірськолижного комплексу «Буковель» перший офіційний Чемпіонат України зі скі-альпінізму (безпосередня організація змагань - ГО "Твоя пригода", керівник Олександр Олівсон, голова Комісії зі скі-альпінізму ФАіС України).

04/02/2023
Неймовірна втрата!

Неймовірна втрата для Харківського клубу альпіністів та для сучасного українського альпінізму! 21 січня між Соледаром і Бахмутом в одному бою, немов на одному сходженні, загинули двоє друзів альпіністів - Олександр Заколодний та Григорій Григор’єв.

Вічна пам'ять героям!

Олександр і Григорій тепер знову поруч. Назавжди...

Вони зараз пов'язані одною мотузкою, як раніше в горах. Ця мотузка зв'язує їхні хрести на могилах та об'єднує їхні душі!

02/02/2023
Поховання Григорія Григор'єва.

Поховання харківського спортсмена- альпініста Григорія Григор’єва, який загинув разом з Олександром Заколодним 21 січня 2023 року в боях під Соледаром,  відбудеться у четвер, 2 лютого, о 13:00 годині. Прощання на кладовищі №18 (пр. Гагаріна, виїзд на Безлюдовку).

Запрошуються всі, хто бажає вшанувати пам’ять загиблих героїв!

Григорій Григор'єв (35 років) - кандидат у Майстри спорту зі скелелазіння, 2 розряд з альпінізму. Полюбляв різні активності: туризм, марафон, велосипед, тріатлон. Виконував багато громадських справ, працюючи на скеледромі «Вертикаль», завжди допомагав на змаганнях в якості судді. Чесна, добра, порядна людина.

23/01/2023
Олександр Заколодний та Григорій Григор'єв загинули в бою.

21 січня під Соледаром загинули  харківські альпіністи Олександр Заколодний та Григорій Григор'єв.

Вони були друзями, обом було по 35, разом тренувалися, змагалися та їздили в гори. У перші дні військового вторгнення вони разом добровільно пішли захищати українську землю, воювали у спеціальному підрозділу та загинули поруч в одному бою.

Офіційно смерть не підтверджена. Бій був тяжкий і їх товариші не змогли забрати тіла загиблих.

Вічна пам'ять! Слава героям!!!