Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

МАЛЫЕ ГОРЫ 2010 Очный чемпионат Украины

автор: 
Полтавец Евгений

Позади очередной Крымский чемпионат. Он по-прежнему остаётся единственным очным чемпионатом в календаре Украинской федерации и, судя по всему, будет удерживать монополию ещё не один год.
 
 

Признаюсь честно: весь год я только и думал о том, как было бы хорошо выиграть третий чемпионат подряд. Одержимый этой амбициозной идеей, сразу же после Кавказа, я начал готовиться к стартам. Мой напарник – Толик Оченаш, в перерывах между высоткой, так же во всю напирал на скалолазную подготовку.
 

Соревнования прошли по стандартной формуле: квалификация в два этапа плюс 3 горы за 4 дня. К сожалению, в списке «приглашённых» снова отсутствовала самая спортивная участница - Шаан-Кая. А жаль, ведь именно её маршруты являются наиболее сложными на полуострове. Небольшое разнообразие и интригу внесло условие, согласно которого, на Морчеке каждая команда могла пройти лишь один маршрут.
 

Квалификация, подготовленная Михаилом Ситником, оставила положительное впечатление. Трудность проводилась на новой длинной трассе 6С с нарастающей сложностью. Трасса для связок так же оказалась достаточно интересной: два маршрута 6В «соединённых» длинным маятником. Использование судейских точек допускалось, но штрафовалось 5-процентным штрафом за каждую.

Соревнования сопровождала не по-Крымски холодная, дождливая погода. Мы постоянно следили за прогнозом (большое спасибо Александру Лавриненко), пытаясь оптимально выбрать маршруты и дни для восхождений.

Вечером перед первым восхождением начался дождь. Он продолжался часов до двух ночи и я, закутавшись в спальник, романтично фантазировал о том, как буду, под воздействием осадков, ИТО-шить по Морчеке. Вот, что значит привезти шорты вместо гортексовых штанов, думал я. Перезаявлять маршрут на следующий день не имело смысла, так как согласно прогнозу, первые три дня ожидалась терпимая погода, а в четвёртый совсем скверная. Смирившись с неизбежным, я заснул.

Очевидно, небеса проявили симпатию к моей решимости и, на удивление, весь следующий день прошёл без осадков.

Во второй и третий дни погода так же благоприятствовала восхождениям (незначительные осадки не в счёт).

В соответствии с прогнозом, около 16.00 третьего дня погода испортилась окончательно. В связи с этим, в четвёртый день соревнований, попыток восхождений не было.

Так получается, что последние три чемпионата я выступаю с разными напарниками. Все они ходят в абсолютно противоположных стилях, реализуя свои сильные стороны. К примеру, Толик - фанат свободного лазания. Я не переставал удивляться, как он лез откровенно ИТО-шные участки, иронически комментируя: «страхуй аккуратно, здесь заявлено А3», или «слева от меня идут дырки под хуки».  
 

Буду ли я продолжать участвовать в Крымских чемпионатах или начну ходить для души коллекционные маршруты, пока ещё не решил. С одной стороны я здесь уже всё сделал. С другой стороны ограничиваться лишь заочными чемпионатами как-то не интересно. В общем, будет о чём подумать долгими зимними вечерами.
 

 

 

P. S. На разминку мы сходили маршрут «Серые карнизы» на Форосском Канте. Хороший маршрут: монолит, минимум ИТО (по 2-3 метра на ключевых верёвках), куча свежих шлямбуров. Даже не понятно, почему он так отстаёт в популярности от «Ромбов», «Рыжего Угла» и прочих дежурных линий Канта. Короче говоря, рекомендую любителям лазательных пятёрок.

Протоколы соревнований в прикрепленном файле.

Благодарю экипировочный центр «EXTREME» за предоставленное снаряжение: «LA SPORTIVA», «BEAL», «GRIVEL», «KONG», «MILLET», «BLACK DIAMOND». 

Опубликовано: 
27 October, 2010
ВложениеРазмер
chemp_ukr_malie_goru_2010.doc40.5 кб

ОСТАННІ НОВИНИ

16/01/2023
Інформація про членські внески 2023

Шановні друзі!

Розпочався Новий рік, хоча ситуація в Харкові дуже складна, але життя продовжується, ми маємо нові спортивні плани та маємо надію, що вони здійсняться.

Ми запрошуємо всіх, хто має можливість, прийняти участь в спортивних змаганнях міжнародного, всеукраїнського та обласного (якщо буде змога їх провести) рівня, згідно Календарних планів. Харківський відокремлений підрозділ ФАіС України працює як дистанційно, так і в Клубі альпіністів (при потребі, за скороченим графіком). За інформацією на сьогодні, в поточному році планується фінансування спортивних заходів.

10/01/2023
Миколаю Міщенко - 85!

Сьогодні, 10 січня, своє 85-річчя відзначає харківський альпініст Микола Акимович Міщенко.

Кандидат у Майстри спорту з альпінізму, «Сніговий барс», інструктор з гірських лиж, член Спілки художників.
Вітаємо вельмишановного Ювіляра від спільноти українських альпіністів! Бажаємо миру, добра, здоров'я, душевного тепла та творчої наснаги! 

Ми обов'язково ще зустрінимося в нашому Клубі альпіністів!!!

01/01/2023
З Новим 2023-м роком!

Цей рік був важким та страшним для нашої країни! Підступний ворог прийшов на нашу землю. Багато хто з нас змушений був покинути свої домівки, і нас розкидало по всьому світу.

Багато хто з альпіністів пішов на передню лінію фронту захищати нас та нашу країну! Молимося за них!

Знаю, що є втрати у наших лавах. Нас покинули найкращі… Світла пам'ять і дяка їм! Належно всіх вшануємо, коли повернемо мир на нашу землю!

22/12/2022
Перший чемпіонат України зі скі-альпінізму

Шановні спортсмени, Федерація альпінізму і скелелазіння України  сповіщає, що строки проведення першого Чемпіонату України зі скі-альпінізму змінюються на 27-29 січня 2023 року (замість раніше запланованого 13-15 січня). Це пов’язано з аномально теплою погодою і відсутністю достатнього снігового покрова, необхідного для обладнання траси змагань на місці проведення заходу (гірськолижний комплекс «Буковель»).

13/12/2022
Помер харківський альпініст-ветеран Ігор Нечипоренко

Вчора, 13 грудня, на 89 році життя, пішов від нас наш друг та активний член Харківського клубу альпіністів – Нечипоренко Ігор Олександрович (08.04.1934 – 13.12.2022). У червні цього року він втратив свою вірну супутницю Емілію Іванівну Нечипоренко (Богдан) (1935-2022), яка багато років очолювала Раду ветеранів нашого Клубу. У цей нелегкий час для України іноді здається, що життя і смерть ходять поряд...

Ігор Олександрович був досвідченим альпіністом, хорошим товаришем, душею компанії, завжди нерозлучний з гітарою.