Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Скалистый хребет Кавказа - новый маршрут.

автор: 
Полтавец Евгений

 

в.Кара-Кая 3646 м. по центральному контрфорсу Юго-Западной стены VI-А к. сл. (1010 м. 6а, А3+).

В средине июля сборная команда города Харькова в составе:
Полтавец Евгений, МС,
Заколодний Александр, КМС,
Дегтярёв Игорь I сп. р.
отправилась в горы Кабардино-Балкарии с целью превопрохождения
центрального бастиона Юго-Западной стены вершины Кара-Кая 3646м.

 

Частый гость я здесь в последнее время, даже местные начали узнавать. Но что тут поделаешь, очень уж по душе пришлись мне неосвоенные известняковые бастионы, бесконечные травянистые склоны с валунами, непроглядные туманы и огненные закаты этого дикого края.
 

 


 

В этот раз наша цель - центральный контрфорс юго-западной стены. Линия логичная, красивая и сложная. Но есть определённые опасения. Очень уж разрушенным выглядит вершинный бастион. Осенью, на маршруте «Страна туманов», я уже имел дело с подобным рельефом. Впечатлений была масса, но тогда пояс вертикальной сыпухи был не более 40 метров, а теперь нам предстоит пройти более 100 метров. Провожу долгие часы за монитором, изучаю десятки фотографий. Пытаюсь понять, сможем ли мы безаварийно пройти такой рельеф.

 Заезжаем на перевал Думала, два дня таскаем грузы под стену. Лазим в свободное время. Рассматриваем предстоящую линию с разных ракурсов. Контрфорс смотрится грозно.
 В глазах лёгкая тревога. Боевой дух укрепил Саша Заколодний: «Не напрягайся, мы же своё дело знаем…», сказал он, и я ему поверил.
Закипела работа: день обрабатываем, берём по 10 литров воды на лицо и отрываемся. Лезем аккуратно, не спеша.
 

 

0

 За второй день проходим 6 верёвок и выходим на площадку под вторым бастионом.

Поставили палатку, выпили водички и, не взирая на начавшийся дождь, начали обрабатывать «Утюг» - так мы обозвали второй бастион, наиболее сложный участок маршрута. Профилем и рельефом «Утюг» напоминает Шаан-Каю в миниатюре: 100 метров отвесов и нависаний без ярковыраженного рельефа. Здесь практически всё на ИТО, некоторые участки которого Саша оценил больше, чем А3, а он вообще парень смелый.

УТЮГ

 На третий день добиваем утюг и выходим под третий бастион. Успеваем обработать 45 метров. Стена отвесная и очень разрушенная, однако, к нашей радости возможности для страховки имеются. Наконец пошли в ход закладные элементы (до этого лезли в основном на якорях). Здесь хорошо идёт всё крупное: гексы, камалоты, большие закладки.

Третий бастион

 На пятый день заканчиваем бастион и, пройдя несколько несложных верёвок выходим в тумане на гребень. Начинается гроза. Пару часов сидим под вершиной, не решаясь завершить восхождение.

 К 18.00 гроза стихает, мы дружно выбегаем на вершину и складываем тур. Записка, фотки, сникеры и бысро в спусковой кулуар. В 20.30 мы уже в своём базовом лагере под стеной.

Нужно сказать, что это супер-место: ровная земляная площадка у основания стены под пятиметровым карнизом. Рядом, в 10 метрах водопад.


 

 По вечерам здесь транслируют закаты,

а утром пятитысячники Безенги.


 

 

Для повышения своей универсальности, мы отправились в а/л Безенги. Там мы хотели пройти что-нибудь очень комбинированное. Изначально думали про маршрут Симоника на Коштан, но Саратов сразу покачал головой: «Тепло сейчас, не надо туда ходить». Юрий Сергеевич посоветовал прогуляться на пик Селлы и в процессе выбрать маршрут Бланковского или Разумова на Шхару. Так мы и поступили, но увидав эти линии, и то, что с ними происходит в жаркие дни, единогласно решили, что нам они не подходят. В итоге мы выбрали маршрут Томашека на Шхару (5Б) с траверсом Безенгийской стены (6А), который и прошли в двойке с Сашей Заколодним, получив массу удовольствия, но это уже совсем другая история…

 

Описание маршрута  в прокрепленном файле.

Сборная команда г.Харькова благодарит Экипировочный Центр «EXTREME» за качественное снаряжение: «LA SPORTIVA», «BEAL», «GRIVEL», «KONG», «MILLET», «BLACK DIAMOND», «PRIMUS». 

Опубликовано: 
15 August, 2010
ВложениеРазмер
kara-kaya_opisanie.doc278.5 кб

ОСТАННІ НОВИНИ

30/10/2022
Загинув гірський турист, волонтер Дмитро Константинов.

На Харківщині загинув на ворожій міні наш друг, гірський турист, волонтер, чудова людина - Дмитро Константинов.

Вражаюча новина... Нестерпний біль!

Вічна пам'ять! Слава героям!!!

06/09/2022
90-річний Ювілей відзначає Кожемяка Анатолій Іванович!

Сьогодні, 6 вересня, свій 90-річний Ювілей відзначає відомий харківський альпініст Кожемяка Анатолій Іванович! 
Федерація альпінізму та скелелазіння Харківської області від імені всіх спортсменів Харківщини вітає Ювіляра! 
Кандидат у Майстри спорту з альпінізму, інструктор альпінізму, доктор медичних наук, який написав багато наукових статей.  
Ми високо цінуємо внесок Анатолія Івановича у розвиток харківського альпінізму як кваліфікованого альпініста, досвідченого інструктора, рятувальника. Він брав участь у багатьох заходах Харківського клубу альпінізму як лікар і член рятувального загону.

14/08/2022
50 років тому - масове висотне сходження харків’ян

Це було 50 років тому - одне з масових харківських сходжень на Памирський семитисячник - пік Леніна, 7134м (колишній пік Кауфмана; з 2006 року в Таджикистані називається пік Абу алі ібн Сини).

14 серпня 1972 року група альпіністів Харківського Добровільного спортивного товариства «Буревісник» (об'єднання вищих навчальних закладів) здійснила сходження на пік Леніна (7134 м) через скелю Ліпкіна.

31/07/2022
Леоніду Волкову – 75 !

Сьогодні 75-річний Ювілей видатного харківського альпініста Волкова Леоніда Борисовича!

Майстер спорту з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, володар унікального почесного знаку «Першосходжувач», чемпіон України, автор статей про історію альпінізму, досвідчений лікар, який спас багатьох альпіністів.

Вітаємо Леоніда Борисовича з Ювілеєм, бажаємо здоров'я та мирного неба!

26/07/2022
35 років тому на Памірі загинули Харківські альпіністи

26 липня 1987 року збірна команда міста Харкова здійснювала тренувальне сходження перед Чемпіонатом СРСР на пік Клари Цеткін (6641м) по маршруту 6 категорії складності. Ця вершина розташована поряд з вищою точкою Паміру – піком Комунізму, зараз – пік Самоні (7495м). На перед вершинному гребені лавина зірвала зі скель чотирьох альпіністів - Олексія Москальцова, Бориса Поляковського, Василя Халіка та Сергія Бондаренка. Живим залишився лише Олександр Коваль, який знаходився вище, на сніговому схилі.