Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Скалистый хребет Кавказа - новый маршрут.

автор: 
Полтавец Евгений

 

в.Кара-Кая 3646 м. по центральному контрфорсу Юго-Западной стены VI-А к. сл. (1010 м. 6а, А3+).

В средине июля сборная команда города Харькова в составе:
Полтавец Евгений, МС,
Заколодний Александр, КМС,
Дегтярёв Игорь I сп. р.
отправилась в горы Кабардино-Балкарии с целью превопрохождения
центрального бастиона Юго-Западной стены вершины Кара-Кая 3646м.

 

Частый гость я здесь в последнее время, даже местные начали узнавать. Но что тут поделаешь, очень уж по душе пришлись мне неосвоенные известняковые бастионы, бесконечные травянистые склоны с валунами, непроглядные туманы и огненные закаты этого дикого края.
 

 


 

В этот раз наша цель - центральный контрфорс юго-западной стены. Линия логичная, красивая и сложная. Но есть определённые опасения. Очень уж разрушенным выглядит вершинный бастион. Осенью, на маршруте «Страна туманов», я уже имел дело с подобным рельефом. Впечатлений была масса, но тогда пояс вертикальной сыпухи был не более 40 метров, а теперь нам предстоит пройти более 100 метров. Провожу долгие часы за монитором, изучаю десятки фотографий. Пытаюсь понять, сможем ли мы безаварийно пройти такой рельеф.

 Заезжаем на перевал Думала, два дня таскаем грузы под стену. Лазим в свободное время. Рассматриваем предстоящую линию с разных ракурсов. Контрфорс смотрится грозно.
 В глазах лёгкая тревога. Боевой дух укрепил Саша Заколодний: «Не напрягайся, мы же своё дело знаем…», сказал он, и я ему поверил.
Закипела работа: день обрабатываем, берём по 10 литров воды на лицо и отрываемся. Лезем аккуратно, не спеша.
 

 

0

 За второй день проходим 6 верёвок и выходим на площадку под вторым бастионом.

Поставили палатку, выпили водички и, не взирая на начавшийся дождь, начали обрабатывать «Утюг» - так мы обозвали второй бастион, наиболее сложный участок маршрута. Профилем и рельефом «Утюг» напоминает Шаан-Каю в миниатюре: 100 метров отвесов и нависаний без ярковыраженного рельефа. Здесь практически всё на ИТО, некоторые участки которого Саша оценил больше, чем А3, а он вообще парень смелый.

УТЮГ

 На третий день добиваем утюг и выходим под третий бастион. Успеваем обработать 45 метров. Стена отвесная и очень разрушенная, однако, к нашей радости возможности для страховки имеются. Наконец пошли в ход закладные элементы (до этого лезли в основном на якорях). Здесь хорошо идёт всё крупное: гексы, камалоты, большие закладки.

Третий бастион

 На пятый день заканчиваем бастион и, пройдя несколько несложных верёвок выходим в тумане на гребень. Начинается гроза. Пару часов сидим под вершиной, не решаясь завершить восхождение.

 К 18.00 гроза стихает, мы дружно выбегаем на вершину и складываем тур. Записка, фотки, сникеры и бысро в спусковой кулуар. В 20.30 мы уже в своём базовом лагере под стеной.

Нужно сказать, что это супер-место: ровная земляная площадка у основания стены под пятиметровым карнизом. Рядом, в 10 метрах водопад.


 

 По вечерам здесь транслируют закаты,

а утром пятитысячники Безенги.


 

 

Для повышения своей универсальности, мы отправились в а/л Безенги. Там мы хотели пройти что-нибудь очень комбинированное. Изначально думали про маршрут Симоника на Коштан, но Саратов сразу покачал головой: «Тепло сейчас, не надо туда ходить». Юрий Сергеевич посоветовал прогуляться на пик Селлы и в процессе выбрать маршрут Бланковского или Разумова на Шхару. Так мы и поступили, но увидав эти линии, и то, что с ними происходит в жаркие дни, единогласно решили, что нам они не подходят. В итоге мы выбрали маршрут Томашека на Шхару (5Б) с траверсом Безенгийской стены (6А), который и прошли в двойке с Сашей Заколодним, получив массу удовольствия, но это уже совсем другая история…

 

Описание маршрута  в прокрепленном файле.

Сборная команда г.Харькова благодарит Экипировочный Центр «EXTREME» за качественное снаряжение: «LA SPORTIVA», «BEAL», «GRIVEL», «KONG», «MILLET», «BLACK DIAMOND», «PRIMUS». 

Опубликовано: 
15 August, 2010
ВложениеРазмер
kara-kaya_opisanie.doc278.5 кб

ОСТАННІ НОВИНИ

01/01/2023
З Новим 2023-м роком!

Цей рік був важким та страшним для нашої країни! Підступний ворог прийшов на нашу землю. Багато хто з нас змушений був покинути свої домівки, і нас розкидало по всьому світу.

Багато хто з альпіністів пішов на передню лінію фронту захищати нас та нашу країну! Молимося за них!

Знаю, що є втрати у наших лавах. Нас покинули найкращі… Світла пам'ять і дяка їм! Належно всіх вшануємо, коли повернемо мир на нашу землю!

22/12/2022
Перший чемпіонат України зі скі-альпінізму

Шановні спортсмени, Федерація альпінізму і скелелазіння України  сповіщає, що строки проведення першого Чемпіонату України зі скі-альпінізму змінюються на 27-29 січня 2023 року (замість раніше запланованого 13-15 січня). Це пов’язано з аномально теплою погодою і відсутністю достатнього снігового покрова, необхідного для обладнання траси змагань на місці проведення заходу (гірськолижний комплекс «Буковель»).

13/12/2022
Помер харківський альпініст-ветеран Ігор Нечипоренко

Вчора, 13 грудня, на 89 році життя, пішов від нас наш друг та активний член Харківського клубу альпіністів – Нечипоренко Ігор Олександрович (08.04.1934 – 13.12.2022). У червні цього року він втратив свою вірну супутницю Емілію Іванівну Нечипоренко (Богдан) (1935-2022), яка багато років очолювала Раду ветеранів нашого Клубу. У цей нелегкий час для України іноді здається, що життя і смерть ходять поряд...

Ігор Олександрович був досвідченим альпіністом, хорошим товаришем, душею компанії, завжди нерозлучний з гітарою.

11/12/2022
Міжнароодний день гір

11 грудня - Міжнароодний день гір (International Mountain Day)! 

Свято, проголошено у 2002 році на 57-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Вітаю зі святом усіх небайдужих до гір! 

Після перемоги ми повернемося в цей дивовижний світ!!!

18/11/2022
20 років тому трагічно загинув Юрій Іванович Григоренко-Пригода

В цей день, 20 років тому, загинув через трагічну випадковість під час виконання висотних робіт на промисловому об'єкті знаменитий Харківський альпініст Майстер спорту Григоренко-Пригода Юрій Іванович. Він завжди був оточений молоддю, з якою ділився своєю майстерністю та досвідом, теплом душі та надзвичайною цілеспрямованістю. Друзі-альпіністи пам'ятають його завжди усміхненим. 

Григоренко-Пригода Юрій Іванович 
28.09.1935 – 18.11.2002
Біографічна довідка.

МС з альпінізму, МС з туризму, "Сніговий барс", інструктор-методист 1-ї категорії. Чемпіон СРСР та України.