Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Чогори – надежды и действительность

13 August, 2010

Размышления вслух с блога Максуда Жумаева:

Год от года у подножья великой горы собираются альпинисты и те кто считает себя такими. У многих есть опыт восхождения на вершины выше 8000 метров и многие наверняка читали про восхождения на вершину Чогори. Но в настоящей жизни, всё по настоящему. Здесь на склонах самой трудной горы в мире, восходители встречаются лицом к лицу с настоящей действительностью.

На многих восьмитысячниках успешно работают международные экспедиции, которые призваны облегчать процесс восхождения. В Гималаях во благо клиентам трудятся «шерпы», в Каракоруме пакистанские высотные гиды. Но ни кто из них не может в достаточной мере гарантировать восхождение на вершину К2.

Чогори – безкомпромисная гора, на её вершину проложено, не меньше маршрутов, чем на другие гиганты. Но всего лишь один считается классическим, путь первопроходцев – маршрут Абруцокого. Каждый года маршрут обрабатывается, прокладываются тропы, меняются старые веревки на новые, устанавливаются вешки указывающие правельный путь. Но всё это лишь цветочки, плоды надежд ждут восходителей впереди.
 

С первым акклиматизационным выходом приходит понимание, что не всё так просто, как было запланировано. Темп продвижения по горе ниже, постоянная опасность камнепада и снежных лавин. Порой восходителям впервые приходится переносить весь экпедиционный груз на своих плечах, устанавливать палатки и готовить себе еду.

Умные восходители принимают решение использовать наемную силу пакистанских высотных гидов, очень умные привлекают в помощь непальских шерпов, которые специально приезжают из Непала. Но по факту вся эти бонусы лопаются как мыльные пузыри, до 3 высотного лагеря. А дальше? Следующим этапом становится грастмейтерская игра воображения. На кону – вершина, надо встать за сильнейшим и паравозом взойти. Но и здесь надежды разбиваются о ни чем не прикрытую действительность. Сильные тоже люди, которые имеют свой физиологический и морально-волевой ресурс.
 

Тогда восходители прибегают к опыту коллективизации. В базовом лагере проводятся сходки, собрания, встречи разных экспедиционных групп. Оговаривается тактика совместного восхождения, идет обмен радиочастотами, все делятся своим прогнозом погоды. На лицо сплаченная работа мозга. Но как дело касается работы выше 3 высотного лагеря, механизм успешного восхождения начинает ломаться на глазах. Очевидно, что уровень физической и профессиональной подготовки восходителей разный. Один, другой не смогли вытянуть до 4 лагеря, а это уменьшение рабочего ресурса. Следовательно меньше веревки, снаряжения и как результат начинается импровизация, которая может закончится очень и очень печально.

2010 год. Прибыв в середине сезона, мы попытались влиться в общий ритм восхождения. Наш второй акклиматизационный выход совпал с штурмовым выходом наших товарищей по восхождению. Мы спускались в базовый лагерь на отдых, а восходители со всего мира готовились совершить решающий штурм вершины. По мере продвижения вниз по лагерям, чувствовалась тревога. Дневная температура резко повысилась, с северо-запада уже несколько дней тянулись цируса. Ты понимаешь, это всего лишь природные явления. Но через шаг за спиной слышишь хлопок, и что то тяжелое начинает своё неминуемое движение. С чем это можно сравнить? Может с паровозом, что начинает свой путь с вокзала, ты стоишь в конце пирона и ждешь когда пройдет паровоз. Гул наростает, ты кожей чувствуешь вибрацию воздуха и вот! Мимо со скоростью экспресса проносятся глыбы льда, затем снежная пыль как пар заполняет всё вокруг и пошла ОНА – Лавина. А точнее громадный ледопад, как разъяренный зверь устремляется вниз не чувствуя преград к свободе. «Слава Богу, что я в безопастном месте» - и только потом приходит чувство действительности.
 

Горы не прощают ошибок, горы иногда показывают тех кто допустил ошибку. И мы это видели и в этом году гора показала. Сначало нашли один разорванный рюкзак, затем другой из российской экспедиции 2006 года. Всё это вещ-доки, наглядный пример и предостережение восходителям. И вот 6 августа – ошибка – срыв – и новая жертва.
Мы совершаем восходжения с надеждой взойти на вершину, так будем же относится с уважением к суровой действительности гор.

http://www.kazpatriot.kz/ 

ОСТАННІ НОВИНИ

23/06/2025
Річниця загибелі харківських альпіністів.

12 років тому, о 8:00 сонячної неділі, мені зателефонував друг і сказав, що у ЗМІ пишуть про загибель українських альпіністів у базовому таборі Нанга-Парбат. Там була експедиція альпіністів Харківського клубу альпіністів під керівництвом Ігоря Свергуна.

У мене зв'язок із ними був через супутниковий телефон, який не відповідав на дзвінки. За годину мені зателефонував з невідомого номеру телефону Олександр Заколодний, який був учасником цієї експедиції. Я не міг повірити його словам і кілька разів перепитував… У ніч з 22 на 23 червня 2013 року, у базовому таборі під вершиною Нанга-Парбат (Пакистан) було розстріляно терористами 10 альпіністів, серед яких загинули наші товариші – альпіністи Харківського обласного клубу – Ігор Свергун, Бадаві Кашаєв та Дмитро Коняєв.

28/05/2025
Альманах "Роки та стежки"

Вийшов друком 5-й випуск альманаху "Роки та стежки".
Це традиційне видання харківської туристичної спільноти. Велика дяка редактору збірки - Сергію Бикову, який у цей непростий час зібрав захоплюючі оповідання та вірші від 27 авторів, серед яких і голова Харківського альпклубу Геннадій Копейка.
Барвисте видання 29х18 см, 380 сторінок, вкладка із 40 кольорових сторінок.
Є кілька екземплярів у Харківському обласному клубі.
Замовити книгу можна на: https://travelbook.in.ua/shop/2374.html

16/05/2025
Троє харків'ян піднялися на Еверест!

14 травня, одразу шестеро українців та українок піднялися на Еверест, серед них троє харків'ян – Валентин Сипавін, В'ячеслав Калашников, Маргарита Дяченко.

Це стало найбільшим груповим сходженням на найвищу вершину світу в історії українського альпінізму. Також наймасовішим стало сходження українців наступного дня - четверо альпіністів зійшли на четверту вершину світу Лхоцзе (8516м), яка поруч. 

В'ячеслав Калашников з початком повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону і став на захист країни. Він провоював майже три роки, звільнився через поранення. І ось він зійшов на Еверест.

23/04/2025
Кубок України з техніки альпінізму в Одесі

19-20 квітня на скеледромі в Одесі пройшли змагання Кубку України з техніки альпінізму. В змаганнях прийняли участь 16 альпіністів з Києва, Одеси, Харкова та Дніпра.

Призерами змагань стали:
1. Павленко Олександр - Антипов Антон
2. Репко Олена - Тимко Євген
3. Гончаренко Надія - Чернявська  Евгенія
6 місце зайняла Харківська команда Панков Дмитро - Чеканов Павло

16/02/2025
Випущено посібник UIAA Alpine Summer Skills

Міжнародна спілка альпіністських асоціацій (UIAA) видала нову книгу – довідник технік альпінізуму.
Зміст книги:
1. Гори – природа, рельєф, погода та інші аспекти.
2. Лідер групи – правила, обов'язки, управління групою.
3. Рятування в горах – основи безпеки та перша допомога.
4. Хайкінг – техніки пересування та підготовка.
5. Скелелазіння – техніка на природному рельєфі.
6. Сходження – ключові принципи та підготовка.