Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

МАЛЫЕ ГОРЫ 2010

автор: 
Полтавец Евгений

В этом году «Малые Горы» собрали девять команд. В связи с тем, что многие сборники сейчас находятся в экспедиции, команды в основном состояли из молодых спортсменов. Нужно заметить, что молодёжь оказалась весьма амбициозной и действовала очень решительно как в квалификации, так и во время восхождений.

 Мы с Валиком Сипавиным приняли решение об участии, как только стало известно, что будет открыта Шаан-Кая. Дело в том, что легендарные маршруты этого массива - Гиперборея и Самурай, давно уже привлекали наше внимание. Этой весной мы сошлись во мнении, что дальше тянуть нельзя. В рамках соревнований или нет, но мы едем именно на Шаан-Каю. Мы сразу договорились, что если не будем успевать пройти маршруты за три дня, отведенные регламентом соревнований, то забьём на призовые места и будем лезть именно эти маршруты. (Вообще слово «Призовые» подразумевает наличие призов или хотя бы медалей, но ни того, ни другого традиционно нет.)
 

И вот, преодолев два этапа квалификации, заявляем Гиперборею, уговариваем судей отправить наблюдать за нами Л. Б. Волкова (огромное ему спасибо за те изысканные кушанья, которыми он встречал нас с восхождений и за моральную поддержку) и едем под гору.
 

Я не был здесь пять лет. Многое выглядит иначе. Печально смотрится мёртвый лес, следы пожара видны повсюду, от подножия до вершины. Людно. Кто-то лазит на камнях, кто-то прыгает BASE, а кто-то просто жарит в кустах сосиски. Но вот гора ни чуть не изменилась. Она сражает наповал своим нереальным профилем.
 

По традиции подходим под стену, кладём руки на скалу и поднимаем голову. Шея начинает хрустеть. Изучив статистику прохождений Гипербореи, берём бивачное снаряжение но, проанализировав описание и визуально оценив линию, не теряем надежду пройти маршрут за день. Стартуем в 5.00 и уже в 12.00 оказываемся на полке (R-5). Дальше лезем не спеша, т.к. надо вылезти не ранее 19.30, иначе получим штрафные баллы за нарушение тактического плана. Во время восхождения нам позвонили судьи и сообщили о том, что в связи с проходящим в эти же сроки чемпионатом Москвы, для украинских спортсменов 8-го числа Марчека будет закрыта. Эта информация звучала настолько нелепо, что сперва мы даже приняли её за шутку.  
 

 

На Самурая очереди желающих не было и мы без проблем заняли его второй горой. На этом маршруте решаем точно заночевать. Трамбуем полный баул барахла и в 5.30 начинаем лезть (по необъяснимой причине на втором маршруте можно стартовать не ранее 5.30). В 19.00 оказываемся на полке (R-7). Перед нами заключительные 50 метров и полтора часа светлого времени. Но полка так хороша, еды так много и пейзаж так красив, что мы единогласно решаем ночевать на горе. В 5.30 продолжаем движение. Последние участки изобилуют большими нависаниями. Не жалея времени фотографируемся и снимаем видео, передавая друг другу технику на второй верёвке. В 9.30 стоим на вершине, вкушая недолгое альпинистское счастье.
 
Немного о пройденных маршрутах:

Визуально гора и маршруты смотрелись меньше, чем оказались на самом деле. Оба маршрута действительно содержат по 250-260 метров шестёрочного рельефа при общей протяжённости около 300 метров.

Гиперборея.
Очень логичный, красивый и безопасный маршрут. Много нависаний и косых участков, что не позволяет скучать страхующему. В некоторых местах наблюдается избыток шлямбуров но, в общем, впечатление наилучшее.

Самурай.
Совершенно нелогичная, синтетическая линия по шлямбурам, дыркам и доработанному рельефу. Эстетического удовольствия мы не испытали. Маршрут проходит по гладким плитам в непосредственной близости от внутреннего угла, то заходя в него, то вновь уводя на плиты. Между шлямбурами «скайхучные» ходы по 5-7 метров. И всё бы ничего, но шлямбура на редкость паршивые: тело – 8 мм, ухо из мягкой нержавейки, толщиной 1,5 мм. На некоторых из них написано: « Крым 300 кг». Я убеждён, что цифра эта точно отображает их физические способности. Для успокоения души мы использовали амортизаторы, но всё равно чувствовали себя неуютно. Добавляют негатива шлямбура с «Атланта», то пересекающие маршрут, то идущие рядом (иногда в 50 см.). Думаю, авторам этого мультика стоило внимательнее читать Тирольскую декларацию, особенно пункт об уважении к «предшественникам» и традициям района.
Но при всём этом замечу, что Самурай, линия очень спортивная (значительно напряжённее Марчекийских ИТО-шных аналогов), и требует определённых навыков нежного ИТО. Если говорить о прохождении этого маршрута в чемпионатах, то, для контроля правильности прохождения, потребуется мегакомпетентный и зоркий судья-наблюдатель с огромным биноклем.


Благодарю своих постоянных спонсоров: «Экипировочный центр EXTREME» за качественное снаряжение: «LA SPORTIVA», «BEAL», «GRIVEL», «KONG», «MILLET», «BLACK DIAMOND». 

Опубликовано: 
20 May, 2010

ОСТАННІ НОВИНИ

16/05/2025
Троє харків'ян піднялися на Еверест!

14 травня, одразу шестеро українців та українок піднялися на Еверест, серед них троє харків'ян – Валентин Сипавін, В'ячеслав Калашников, Маргарита Дяченко.

Це стало найбільшим груповим сходженням на найвищу вершину світу в історії українського альпінізму. Також наймасовішим стало сходження українців наступного дня - четверо альпіністів зійшли на четверту вершину світу Лхоцзе (8516м), яка поруч. 

В'ячеслав Калашников з початком повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону і став на захист країни. Він провоював майже три роки, звільнився через поранення. І ось він зійшов на Еверест.

23/04/2025
Кубок України з техніки альпінізму в Одесі

19-20 квітня на скеледромі в Одесі пройшли змагання Кубку України з техніки альпінізму. В змаганнях прийняли участь 16 альпіністів з Києва, Одеси, Харкова та Дніпра.

Призерами змагань стали:
1. Павленко Олександр - Антипов Антон
2. Репко Олена - Тимко Євген
3. Гончаренко Надія - Чернявська  Евгенія
6 місце зайняла Харківська команда Панков Дмитро - Чеканов Павло

16/02/2025
Випущено посібник UIAA Alpine Summer Skills

Міжнародна спілка альпіністських асоціацій (UIAA) видала нову книгу – довідник технік альпінізуму.
Зміст книги:
1. Гори – природа, рельєф, погода та інші аспекти.
2. Лідер групи – правила, обов'язки, управління групою.
3. Рятування в горах – основи безпеки та перша допомога.
4. Хайкінг – техніки пересування та підготовка.
5. Скелелазіння – техніка на природному рельєфі.
6. Сходження – ключові принципи та підготовка.

07/01/2025
Козявкіну Віктору Васильовичу – 95 років!!!

Сьогодні, 7 січня 2025 року виповнюється 95 років легендарному харківському альпіністу Віктору Васильовичу Козявкіну. Майстер спорту з альпінізму та скелелазіння. Інструктор-методист 1-ї категорії, чемпіон України та СРСР. Учасник перших змагань зі скелелазіння на першість України в 1952 – 1953 роках. В змаганнях зі скелелазіння різного рівня виступав понад 20 років. За 40 років занять альпінізмом здійснив понад 200 сходжень.
У 1966 році отримав рідкісне звання «Почесний майстер спорту СРСР». Працював інструктором альпінізму до 1992 року. Тривалий термін займав різні посади в структурі рятувальної служби. У середині 1960-х очолював команду рятувальників альплагеря "Ельбрус", що стабільно займала верхні сходинки п'єдесталу на регіональних та Всесоюзних змаганнях рятувальників.

19/12/2024
Харківська федерація альпінізму і скелелазіння показала відмінний результат!

 

Минулого тижня Управління у справах молоді та спорту Харківської обласної військової адміністрації підвело підсумки спортивних досягнень Харківщини в 2024 році. Неймовірно, але при тому що в Харкові заборонено проводити змагання і щодня прилітають ракети та КАБи з «братської» русні, а в 20 кілометрах знаходиться лінія фронту, спортивний Харків живе!

За підсумками рейтингу серед більш ніж 30-ти діючих видів спорту в Харкові, спортсмени Федераціъ альпінізму і скелелазіння Харківської області продемонструвала відмінні результати у 2024 році:
- серед олімпійських видів спорту, вид спорту скелелазіння зайняв 2 місце (після тенісу) серед регіонів України,
- серед не олімпійських видів спорту, альпінізм зайняв 6 місце!