Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Сегодня умер Илья Александрович Мартынов.

12 February, 2010

Сегодня ночью на 92-м году жизни скончался всеми уважаемый заслуженный Харьковский альпинист Илья Александрович Мартынов.

 Илья Александрович начал заниматься альпинизмом в 1938 году. Выполнил норматив Мастера спорта в 1956 году, инструктор-методист 1-й категории, «Почётный спасатель». Внес огромный вклад в развитие отечественного альпинизма как спортсмен, тренер, методист. Автор фундаментальных разработок методик подготовки альпинистов и проведения спасательных работ в горах.

Похороны И.А.Мартынова состоятся 13 февраля 2010г.

 

 Федерация альпинизма и скалолазания Харьковской области выражает глубокое соболезнование родным и близким И.А.Мартынова.

Светлая память об Илье Александровиче навсегда останется в наших сердцах. Его методические разработки в области обучения альпинистов и организации спасательных работ в горах – бесценный вклад в развитие отечественного альпинизма. Материалы о жизни, деятельности и достижениях И.А.Мартынова займут достойное место в экспозиции Харьковского музея альпинизма, открытие которого планируется в ближайшее время.

Президент ФАС ХО Геннадий Копейка.

 

Мартынов Илья Александрович (23.03.1918г - 12/02/2010г).

МС по альпинизму (1956), инструктор-методист 1-й категории. Жетон «Почётный спасатель».

Инженер, преподаватель.

Начало занятий альпинизмом - 1938. Первые вершины - Тютюр-гу, 1Б и Бодорку, 2А к.с. Первый тренер - П.Ф. Захаров. Лучшие восхождения: (1940) Тихтенген (4611м); (1955) Аманауз (3760м); Бу-Ульген, 5А; (1956) Ушба (4710м); (1957) Каракая (3896м); (1961) Талгар (4973м); Металлург по С–З ребру, 5А; (1965) Караульчи-тау по Сев. ст., 5А; (1971) Мамисон-хох Вост., 5Б; (1973) Уилпата, 5Б; п. Рудаки по пр. кф. С–В ст., 5Б.

Инструкторскую работу начал в 1939. В начале финской войны 1939 и ВОВ явился в военкомат, чтобы идти добровольцем защищать Родину, но как «сыну врага народа» (отец А. Савченко–Бельский был расстрелян в 1938 в Харькове) ни ему, ни брату Владимиру этой чести не «доверили». В результате внезапного наступления немцев братья оказались на оккупированной территории и были вывезены в Германию остарбайтерами. Владимир работал на военных заводах, а Илья - в фермерском хозяйстве. После окончания ВОВ оба вернулись на Родину и были сосланы на север. При первой же возможности продолжили занятия альпинизмом. (1959-1969) - начуч альпинистских лагерей: «Красная Звезда», «Уллутау», «Ала-Арча», «Безенги». 1958, 1966, 1970, 1973-1975 - тренер и ст. тренер различных школ по подготовке инструкторов альпинизма, сборов по подготовке спасателей, методических сборов по переподготовке инструкторов альпинизма, рук. многочисленных спасательных операций в горах. Член методического совета Управления альпинизма ВС ДСО профсоюзов с 1980. Один из авторов «Единой системы подготовки альпинистов» и основной разработчик «Программы подготовки альпинистов СССР» (1985). Автор «Ситуационных задач», работ по организации и тактике спасательных работ, ряда методических разработок а также книг «Безопасность в альпинизме» и «Безопасность и надежность в альпинизме». Подготовил четырех МС по альпинизму, двух чемпионов СССР по скалолазанию и большое количество инструкторов, спасателей и альпинистов.

 

Статью И.А.Мартынова об истории альпинизма можно прочитать здесь>>>>

Соболезнования родным и близким, воспоминания и материалы для музея альпинизма принимаются здесь>>>>

ОСТАННІ НОВИНИ

19/12/2021
Книга "КУКУЧКА" - у нашому Клубі альпіністів

Майже містична пригода трапилася зі мною (Геннадій Копейка) сьогодні, у День Святого Миколая. Вже три дні на пошті лежала посилка з партією книг «КУКУЧКА» від київського видавництва TravelBooks, але видався час забрати книжки лише зараз. З нетерпінням відкриваю пачку і беру книгу. На першій сторінці бачу фото Південної стіни Лхоцзе з позначеним червоною лінією останнім маршрутом Єжи Кукучки, червоний хрестик в верхній частині маршруту показує місце загибелі видатного альпініста сучасності…

23/11/2021
Заочний чемпіонат Харківської області з альпінізму.

Добігає кінця альпіністський сезон горосходжень. Навіть за умов карантинних обмежень, харківські альпіністи змогли зробити сходження в горах Грузії, Туреччини, Альпах, Південної Америки, на Тянь-Шані і звичайно в Гімалаях!

Час підбивати підсумки! Федерація альпінізму та скелелазіння Харківської області приймає заявки на участь у заочному Чемпіонаті Харківської області з альпінізму 2021 року.

18/11/2021
Рада ветеранів альпінізму і скелелазіння Києва видала чергову книгу

Рада ветеранів альпінізму і скелелазіння Києва видала чергову книгу «С горами не расставайтесь». В збірку ввійшло два оповідання Юрія Михайловича Мацевітого – майстра спорту з альпінізму, заслуженого тренера України «УШБА в моей жизни» та «Рождённый для гор». В оповіданні Володимира Леонідовича Черевко «Пик Коммунизма.

15/11/2021
Померла Капустник Лілія Андріївна (1948 – 2021)

9 листопада 2021 року пішла з життя багаторічний незмінний капітан, організатор та натхненник ветеранського руху серед скелелазів Харкова - Капустник (Синдецька) Лілія Андріївна (09.01.1948 − 09.11.2021) − КМС зі скелелазіння, 2 розряд з альпінізму.
Лілія Андріївна почала займатися альпінізмом та скелелазінням в альпсекції Харківської філії ДСТ "Авангард" (тренер В.Поберезовський) у 1965 році. Перше знайомство з горами відбулося 1966 року в а/т "Ельбрус". І далі протягом багатьох років вона виїжджала в гори за путівками до альплагерів і у складі зборів секції ДСТ "Авангард". В альпсекції харківської облради товариства "Авангард" вела громадську роботу – була членом бюро.

11/09/2021
Сьогодні Харківському клубу альпіністів – 90 років!

11 вересня 1931 року можна вважати Днем народження Харківського клубу альпіністів! Цього дня харківські альпіністи здійснили своє перше офіційне сходження на вершину Хан-Тенгрі (7010м) у складі: Михайло Погребецький (1892-1956), Борис Тюрін (1911-1936) і Франц Зауберер (1904-1944).
На відміну від попередніх науково-дослідних експедицій М. Погребецького на Тянь-Шані (1927-1930рр), експедиція 1931 мала спортивну альпіністську мету - підкорення вищої точки Тянь-Шаню. Тоді ще не знали, що за Хан-Тенгрі знаходиться вища вершина, яка тепер називається – пік Перемоги (7439м).