Овчаренко Валерій Давидович

МС з альпінізму, КМС зі скелелазіння, інструктор-методист 2-ї категорії, володар жетону «Рятувальний загін» (№ 280, 1979). Чемпіон України Фізик, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Харківського фізико-технічного інституту. Альпінізмом почав займатися в університеті, в 1962 р. в а/т «Баксан» підкорив першу вершину — Когутай-баші. 1965 р. у Харківській міській школі інструкторів отримав звання мол. інструктора. Працював з новачками, значкістами і розрядниками в а/т «Баксан», «Алібек», «Домбай», «Ельбрус», «Айлама», «Артуч», на зборах Харківської облради та Укрради ДСО «Буревісник». Здійснив 87 сходжень, з них 18 — 5 к. с.: Гол. Аманауз, за ст. Двузубки, 5Б у двійці з В. Бондарєвим (1977); Зах. Домбай, 5Б у двійці з Багаєвим (1977); в. Ходжа-Локан, 5Б у двійці з Є. Калашниковим (1979); п. Московської Правди, 6А — маршрут В. Солонікова, друге проходження (1979); в. Саук-Джайляу, 5Б, в/п (1978). Неодноразово брав участь у рятівних роботах: Аксаут (1967), Джугутурлючат (1974), п. Північної Кореї (1976). Показував великі успіхи у скелелазінні: неодноразовий чемпіон та призер першостей УРСР, м. Харкова, ЦС "Труд-2", у 1967 році — чемпіон СРСР у лазіні «кримських зв'язок». У 1971 – 1975 роках. був тренером збірної команди скелелазів-альпіністів СДСО «Буревісник», з якої виросли такі відомі майстри, як О. Москальцов (МСМК), Л. Волков, В. Пилипенко, А. Бабицький, В. Бондарєв, С. Червонослободцев, В. Антіпов, Л. Мукомол, Н. Лотарєва, О. Мелещенко. У вільний від науки час займався промисловим альпінізмом — фарбуванням ферм мостів (м. Кременчук), опор ліній електропередач, ретрансляторів у Харківській, Полтавській та Сумській областях. Досі робить сходження у Кримських горах та бере участь у змаганнях ветеранів у скелелазінні.