МС з альпінізму, МС зі скелелазіння. Інструктор-методист 1-ї категорії. Власник жетону «Рятувальний загін». Чемпіон України та СРСР. Інженер-конструктор 1-ї категорії, кер. групи у Харківському фізико-технічному інституті. Першими інструкторами в альптаборі «Наука» були Л. Чернов та С. Фролов. Учасник перших змагань зі скелелазіння на першість України в 1952 – 1953 роках. У змаганнях зі скелелазіння різного рангу — від першості ДСО «Авангард» до першості ВЦРПС та чемпіонату Союзу — В. Козявкін виступав понад 20 років. За 40 років занять альпінізмом здійснив понад 200 сходжень, серед яких: Ц. Шхельда та м-т Мишляєва на п. Вільної Іспанії, Бодхона та Ягноб; п. Леніна та п. Комунізму; п/п тр. Коштан-тау — Дих-тау, чемпіон Спілки 1961; Чатин та п. Енгельса — двічі чемпіон України; п/п по «дзеркалу» Сх. стіни Ушби Півн. — другий призер чемпіонату Союзу; Дахштайн в Альпах. Власник рідкісного свого часу спортивного звання — «Почесний майстер спорту» (1966). 1954 р. закінчив Харківську школу інструкторів. Працював інструктором до 1992: командир відділення та загону, тренер розрядників та спортивних зборів, інструктор КСП та МЦ "Ельбрус", тренер та нач. рятувального загону в експедиціях на Памірі та у школі інструкторів на Кавказі. У середині 1960-х очолював команду рятувальників альплагера "Ельбрус", що стабільно займала верхні сходинки п'єдесталу на регіональних та Всесоюзних змаганнях рятувальників. На його рахунку не один десяток рятувальних робіт на маршрутах різної складності, здебільшого він був керівником або очолював головні групи. Член бюро та голова секції альпінізму ДСО «Авангард», член бюро Харківської міської секції альпінізму та скелелазіння, член правління міського клубу альпіністів та Ради ветеранів альпінізму ФА Харкова.