Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Віталій Бахтігозін покинув нас...

13 May, 2026

Сумна новина. Сьогодні вранці нас покинув Видатний харківський альпініст Віталій Бахтігозін. Кремація відбудеться 19 травня (вівторок) об 11:00, також біля моргу 25 лікарні на ХТЗ о10:00. Також о 10:00 до метро Левада буде надано автобус (біля зупинки до аеропорту). Цей же автобус від крематорія перевезе всіх до кафе.
Майстер спорту з альпінізму (1968). Перший у Харкові був удостоєний Почесного звання «Сніговий барс» (№ 135, 1983 р.), володар жетону «Рятувальний загін» (№1259), інструктор-методист 1-ї категорії. Чемпіон СРСР та України. Доцент, кандидат технічних наук, ветеран праці.
Разом з дружиною Валентиною, Віталій Анатолійович ініціював та підготовив видання книги «80 років Харківському альпінізму» (видання 2008 року), у якій зібрано літопис досягнень харків’ян. Перевидання цієї книги планується у 2027 році під назвою «100 років Харківському альпінізму».

Віталій Бахтігозін здійснив близько 200 сходжень на вершини Кавказу, Паміру, Фанських гір, Тянь-Шаню, Камчатки, Високих Татр, Альп, Аляски, понад 40 — 5 і 6 к. с., з них більше 10 - першосходження та першопроходження. Неодноразовий призер чемпіонатів Союзу, України та ЦС ДСТ «Авангард». Найбільш значні сходження здійснив у складі харківської команди «Авангард»: Башкара, С. стіна «по дзеркалам», 6 к. с., п/п — срібний призер чемпіонату України (1965); Чанчахі-хох, 5Б (кер.) (1966); Мамісон-хох, С. стіна «по трикутнику», 6 к. с., п/п — чемпіон України (1967); п. Щуровського, З. стіна, 5Б — чемпіон ДСО «Авангард» (1968); Чанчахі-хох, С. стіна, Центр. баст., 6 к. с., п/п — срібний призер чемпіонату Радянського Союзу (1970); Ушба Пд. по центру С.-З. стіни, 6 к. с., під/п — чемпіон Союзу (1972); Аманауз Гол., Пд. стіна (кер.) — чемпіон ДСО «Авангард» (1974); п. Радянський Бадахшан (Південно-Зх. Памір) Зах. ст., 6 к. с., під/в (1975); п. Комунізму з льодовика Вальтера у складі Української експедиції — чемпіон України (1976); п. Радянської України (Зап. Памір), 6 к. с., Ст стіна — 5-е місце у чемпіонаті Союзу (1977); п. Московської Правди Гол. (Південно-Зх. Памір), Пн.-Сх. стіна, 6 к. с. — 4-е місце у чемпіонаті Союзу (1978); Бодхона, С. стіна, 5Б (1978). 1973 року в команді збірної України під кер. А. Кустовського здійснив першопроходження проблемної Пд. стіни п. Комунізму, 6 к. с. «Це було найкращим спортивним сходженням за всі попередні 50 років радянського альпінізму» — такою була оцінка сучасників. З 1980 по 1996 рік працював гідом і рятувальником-консультантом у Міжнародних альптаборах: «Памір», «Кавказ», «Тянь-Шань», «Альп-Навруз». 26 разів піднявся на семитисячники: 5 сходжень на п. Леніна (через Роздільну та з Півдня через пров. Криленко – 1980, 1982, 1985, 1992, 1993); 9 сходжень на п. Є. Корженевської (по Угарову, Романову, Добровольському, Маркелову, Цетліну — 1976, 1980, 1981, 1982, 1986, 1992, 1993, 1994, 1995); 1 сходження на п. Перемоги через п. Важа Пшавела — 1983, 3 сходження на п. Хан-Тенгрі — 1989, 1990, 1991) і 8 сходжень на п. Комунізму (по Ю. стіні з л. Бєляєва, по Бородкіну, по Чорному, з л. Вальтера, через п. Буревісник з л. Фортамбек - 1973, 1976, 1984, 1985, 1986, 1988, 1996). У 1986 р. підкорив найпівнічніший шеститисячник — п. Мак-Кінлі (6194 м) на Алясці у складі команди тренерів МАЛ.
Удостоєний жетона «Пік Комунізму» (№ 725) ЦС ДЗГ профспілок Таджикистану та знаку «Сходжувач на пік Леніна» (№ 2110) Комітету з фізкультури та спорту при Раді Міністрів Узбекистану. У 1996 році, у рік 100-річчя Олімпійських ігор, у складі Міжнародної експедиції на Центральному Памірі підкорив безіменний пік 5476 м, якому було надано ім'я П'єра де Кубертена, який відродив Ігри для сучасного світу. Нагороджений дипломом Олімпійського комітету Таджикистану.

Брав участь у складних рятувальних роботах: Ушба, транспортування німецьких альпіністів (1972); п. Комунізму, транспортування Ю. Пригоди (1973); п. Комунізму, рятували японських альпіністів (1976); п. Комунізму, знімали сліпого німецького альпініста з вершини; п. Галдор, транспортування В. Поберезовського (1990).

Має великий досвід суддівства змагань зі скелелазіння Укрради ДСО «Авангард», на чемпіонатах міста Харкова, України.

Був головою альпсекції Харківської облради ДСТ «Авангард». Завжди з гітарою, жартами та гарними піснями.

ОСТАННІ НОВИНИ

01/01/2017
С Новым годом!

Альпинистов и скалолазов, путешественников и мечтающих путешествовать поздравляем с Новым годом!

Всем, кто не равнодушен к горам, кто стремится к высокому, желаем свершения самых невероятных планов и удачи в самых смелых проектах!

Пусть Новый год принесет много интересных событий, соревнований, мероприятий, путешествий! Новых ярких впечатлений!

26/12/2016
Первенство области по технике альпинизма. Результаты.

Вчера завершился финальный этап соревнований Первенства Харьковской федерации альпинизма и скалолазания по технике альпинизма «Домбайские связки», который проходил на скалодроме спорткомплекса «Политехник».

Рассказывает организатор и Главный судья соревнований Сухарева Л.Н.:

23/12/2016
Юрию Тихоновичу Карасю - 90 лет!!!

23 декабря 2016 года отмечает свой 90-летний Юбилей известный харьковский альпинист Юрий Тихонович Карась

В 1947 году за 4-е место в Спартакиаде Министерства путей сообщения СССР, Юрий Тихонович был награждён бесплатной путёвкой в альплагерь «Локомотив». С тех пор он активно занимался альпинизмом, став Мастера спорта и инструктором 1-й категории.

Сердечно поздравляем Юбиляра!
Желаем здоровья и долгих лет жизни!

23/12/2016
Восхождению незрячих альпинистов на Говерлу - 10 лет!

10 лет назад - 23 декабря 2006 года - состоялось уникальное восхождение: 14 незрячих альпинистов поднялись на Говерлу!

Акция, которую они сами окрестили "Восхождение толерантности", вошла в Книгу рекордов Украины.

Организаторами этого восхождения были Сергей Бершов и Виктор Назаренко. Так рассказывали об этом событии его участники:

21/12/2016
Памятник погибшим в Пакистане альпинистам.

23 июня 2013г. трагическая случайность оборвала жизни наших товарищей - альпинистов Харьковского областного клуба. Свергун Игорь, Кашаев Бадави и Коняев Дмитрий погибли в результате террористического акта в базовом лагере под вершиной Нанга Парбат (Пакистан). 

Инициативная группа занимается изготовлением памятника, который будет установлен на могилах погибших. Уже есть проект и ведется работа по уточнению деталей.