Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Помер ветеран харьківского альпінізму Ігор Рудерман

22 May, 2024

21 травня 2024 року помер ветеран харківського альпінізму Рудерман Ігор Львович (1937–2024).

КМС з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, володар жетону «Рятувальний загін» (№ 1258). З 1995 р. проживав у Бохумі (Німеччина).

Ігор Львович закінчив ХПІ, інженер-конструктор, кандидат технічних наук. Був членом бюро альпсекції Харківської облради ДСТ «Авангард», членом бюро Федерації альпінізму Харкова, тренером міської школи інструкторів з 1968 до 1971 року. Майже щосезонно з 1965 по 1990 рік брав участь у рятувальних роботах.

Ігор Львович здійснив близько 130 сходжень. Їх них 13-5 к. с., одне-6 к. с., одне-першосходження:
Сонгуті-хох по Ст стіні, 5А; Вілпата, 5А (1965); Дубль-пік, Пн., по С. стіні, 5А (1966); п. Щуровського за С.-З. стіни, 5А (1968); п. Вільної Іспанії по Ст стіні, 5Б; Джайлик за Ю.-В. стіни, 5Б (1969); п. Вільса за С.-З. ребру, 5А (кер.; у команді: Б. Маргуліс, В. Неборак, Ю. Чернишов); Вілпата Центр. кф зі сходу, 5Б (1970); п. Пасіонарії по С. стороні бастіону, 5Б (1971); Ушба Пд. за С.-З. стороні, 6 к. с., за Арцишевським (у команді: А. Лаптєв, Ю. Сизий, Ст Сухарєв, С. Бершов, 1972); Домбай-Ульген, Зап., С.-З. стіни, 5Б (1974); Арг по С. стіні, 5Б (1976).

Потужна альпіністська секція ХПІ під рук. М.С. Борушко та Ю.М. Мацевітого притягувала себе всю спортивну молодь інституту. Життя секції, її спортивний дух, дружний колектив дуже сподобалися Ігореві, і влітку 1957 р. він приїжджає до альплагера «Алібек». У 1965 р. отримав інструкторську кваліфікацію та працював командиром відділень та загонів з новачками, значкістами та розрядниками в альпіністських таборах «Цей», «Баксан», «Алібек», «Ельбрус», «Шхельда», тренером у школі інструкторів в а/л «Джан-туган», у Всесоюзній школі інструкторів в а/л «Ельбрус», начальником спасряду в а/л «Шхельда» та в Харківських альпініадах. 1070 днів віддано інструкторській роботі.

ОСТАННІ НОВИНИ

27/12/2013
Зимний Чемпионат Украины. Состав сборной. Конференция ФАиС Украины.

2013 год еще не закончился, а спортивный год 2014 уже начинается. С 4 января стартует Чемпионат Украины по альпинизму в зимнем классе (заочный). Уже заявлены для участия в чемпионате серьезные маршруты на Ушбу, харьковские и одесские альпинисты 4 января улетают в Грузию.

Сроки проведения чемпионата – с 4 января по 15 марта 2014г.
Регион проведения – горы России, Крыма и других стран мира.

К участию допускаются команды областей и спортивных клубов в составе 2-6 человек со 1-м спортивным разрядом и выше. Продолжительность восхождения не более 15 дней.

15/12/2013
Первый Чемпионат Украины по ледолазанию! (видео, протоколы)

Сегодня в 17:00 на харьковском скалодроме СК "Вертикаль" прошло награждение победителей первого официального всеукраинского соревнования по ледолазанию - Чемпионата ФАиС Украины!

Рождается новый вид спорта в Украине! Скоро мы будем иметь своих мастеров спорта по ледолазанию, хотя уже давно украинские спортсмены участвуют и побеждают в Кубках и Чемпионатах Мира.

13/12/2013
Итоговый вечер ФАС ХО 2013. (видео)

12 декабря 2013 года прошел ежегодный отчетный вечер Федерации альпинизма и скалолазания Харьковской области. Зал Харьковского планетария был полон, присутствовало почти 200 человек.

В начале вечера собравшиеся минутой молчания почтили память харьковских альпинистов, погибших в Пакистане 23 июня 2013 года, был продемонстрирован фильм канала «Первая столица», посвященный этому трагическому событию.

11/12/2013
Памятный альбом «Свергун Игорь: Мы не покоряем горы, а восходим на них».

Издательство «Золотые страницы» в декабре 2013 года выпустило памятный альбом «Свергун Игорь: Мы не покоряем горы, а восходим на них».

События июня 2013 года, потрясшие своей жестокостью и цинизмом весь мир, в Харькове были восприняты с особой болью...

09/12/2013
Харьковские альпинисты 25 лет назад были в Спитаке.

Разрушительное землетрясение 7 декабря 1988 года, эпицентром которого стали армянские города Спитак и Ленинакан унесло жизни более 25 тысяч человек.

На помощь Армении пришли почти 60 тысяч человек. Одними из первых на месте трагедии оказались альпинисты, принявшие активное участие в поисково-спасательных работах и внесшие огромный вклад в дело ликвидации последствий трагедии. 

Вспоминает Геннадий Копейка: