Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

5-й Еверест Валентина Сипавіна!

26 May, 2023

Харків’янин Валенитин Сипавін здійснив своє п’яте сходження на Еверест. Цього разу у нього була особлива місія - на веришні Евересту він підняв прапор України з особистим підписом Президента

19 травня по стандартному маршруту з південної, непальскої сторони гори на вершину Евереста піднялись українці Валентин Сипавін і Ярослав Самсоненко.
Більш того, на слідуючий день Валентин також піднявся вдруге на восьмитисячник Лхоцзе!

Так про своє сходження розповідає Валентин:

Хоча ми зайшли на вершину Евереста ще 19 травня (та 20 на Лхоцзе), але висвітлюю тільки сьогодні…
Тож, декілька слів.

Спочатку про прапор.
Ще ніколи не було в мене такого відповідального завдання. Коли в тебе, особливо в такі часи, прапор України, підписаний Верховним Головнокомандувачем ЗСУ.
Це надихає, мотивуює, додає мега відповідальності і ні в якому разі не дозволяє з'явитися навіть думці "вниз". Його не можна дати шерпі, не можна покласти в баул. Завжди із собою.
Скажу по секрету, прапора було два. Один мені "на згадку" та на непередбачуваний випадок.
Дякую за довіру. Прапори піднято.
Завдання виконано.

Про Гору.
Сезон на Евересті був важкий. Холодно, погода так собі, вище 8000 перила криві та стан маршруту складніше, ніж 2 роки тому. Все це призвело до того, що переважна більшість клієнтів всіх компаній ходила довго та ночувала після сходження другу ніч на 8000. Це аномально. 15 загиблих та зниклих без вісті. Десятки поморожених, десятки рятувальних робіт вище 8000... Короче кажучи, жах.
Скажу, що і мені експедиція далася нелегко.
Ще буде декілька дописів, але тут коротко.
7 учасників експедиції. Всього 4 на вершині (включаючи мене).
На жаль, три учасники вийшли на штурм, але до вершини із різних причин не дісталися.
Але всі живі, здорові, вже внизу. А це найголовніше, особливо в умовах цього року. Експедиція завершена успішно!

ОСТАННІ НОВИНИ

29/07/2013
Вечер памяти о погибших (40 дней)

1 августа в 17:00 в кафе по адресу пр.Ленина, 60 (Институт монокристалов) состоится поминальный ужин памяти наших друзей, погибших в Пакистане от рук террористов.

Соберутся родные и близкие, друзья, участники трагической экспедиции. Приходите разделить наше горе...

29/07/2013
Черная полоса в Каракоруме

Несмотря на трагические события в ночь на 23 июля в базовом лагере Нанга-Парбат, 19-го июля румынская команда, состоящая из Жолта Торока, Мариуса Гейна, Аурела Саласана и Тео Влада, прошла маршрут по Рупальской стене Нанга Парбата.

Но, за последнюю неделю шесть альпинистов погибли в Каракорумах. Спасательные работы провести не удалось из-за ухудшения погоды и обильных снегопадов.
Подробнее здесь >>>> 

28/07/2013
Е.Полтавец и Е.Тимко прошли северную стену пика Блока (обновлено)

28 июля по телефону сообщил Евгений Полтавец:
«Прошли северную стену пика Блока. В условиях жуткой непогоды, это заняло восемь дней. Все в порядке. Завтра переезжаем в Ош, и далее под пик Ленина.»
Связь прерывалась, подробности узнать не удалось.

30 июля информация по эл.почте из Оша:
"Мы в Оше. 1-го отправляемся на Ленина. С нами все в порядке.
Сходили на 5А, потом на главный Искандер по Жильцову. 6А, 3-е прохождение (лезли 4 дня и еще 3 дня отсиживались).
Времени на аксу уже не было. Сходили на пик блока, м-т Максимени 6А, 3-е прохождение, прошли за 4 дня."

27/07/2013
Тяжелый год – еще потери в рядах альпинистов.

 25 июля, в Днепропетровской области на территории металлургического комбината «Арселор Миттал Кривой Рог» сорвавшись с высоты семидесяти метров, погибли два промальпиниста.  

26 июля при восхождении на пик Пушкина в Безенгийском ущелье в Кабардино-Балкарии погиб украинский альпинист, который разбился на высоте 3500 метров над уровнем моря. 

27/07/2013
Альпинисты из Харькова и Москвы на высшей точке Европы!

25 июля 2013 года интернациональная команда альпинистов (Харьков-Московская обл.) под руководством Сипавина Валентина в составе 7 человек поднялась на наивысшую точку Альп - вершину Монблан, Франция, 4807 м.

После акклиматизационных выходов на вершину Бревент (2500 м) и на ледник Мер де Гляс, группа вышла на восхождение. Первая ночевка в палатках была на высоте 3100 (возле хижины Тет Рус). На следующий день, преодолев Большой кулуар (он же - Кулуар Смерти), который находился в своем далеко не самом лучшем состоянии, команда поднялась на высоту 3800, где расположилась в новой хижине де Гюте.