Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Виталию Бахтигозину исполнилось 80 лет!!!

12 April, 2017

Известному харьковскому альпинисту Виталию Бахтигозину сегодня исполнилось 80 лет!!!

Первый в Харькове «Снежный барс», инструктор 1-й категории, гид Международного альпинистского лагеря, судья спорта 1 категории, Мастер спорта, Чемпион СССР и Украины.

Совершил около 200 восхождений на вершины Кавказа, Памира, Фанских гор, Тянь-Шаня, Камчатки, Высоких Татр, Альп, Аляски, из них более 40 — 5 и 6 к. с.

Был председателем альпсекции Харьковского облсовета ДСО «Авангард». Всегда с гитарой, шутками и хорошими песнями.

Поздравляем Юбиляра! 
Желаем здоровья, счастья, успехов и новых вершин!!!

 

Делегация альпинистов СССР в США

В Харьковском клубе альпинистов

 

Биография:

Бахтигозин Виталий Анатольевич (12.04.1937г.)

Бахтигозин Виталий Анатольевич (1937) - МС по альпинизму (1968). Первым в Харькове был удостоен Почетного звания «Снежный барс» (№ 135, 1983 г.), обладатель жетона «Спасательный отряд» (№ 1259), инструктор-методист 1-й категории. Чемпион СССР и Украины. Доцент, кандидат технических наук, ветеран труда.

Первое знакомство с горами произошло после 9 класса в школьном походе через Цей, Заромаг, Шови на юг. Альпинизмом начал заниматься в 1955 г. в альплагере «Накра». Первая вершина — Гвергишер. Звание мл. инструктора получил в школе В.М. Абалакова в 1961 г. в альплагере «Джан-Туган». Работал командиром отделений и отрядов в альплагерях «Эльбрус», «Алибек», «Баксан», «Цей», «Шхельда», тренером на спортив-ных сборах, преподавателем в Харьковской школе инструкторов под рук. К.А. Барова.

Совершил около 200 восхождений на вершины Кавказа, Памира, Фанских гор, Тянь-Шаня, Камчатки, Высоких Татр, Альп, Аляски, более 40 — 5 и 6 к. с., из них более 10 — первовосхождения и первопрохождения. Неоднократный призер чемпионатов Союза, Украины и ЦС ДСО «Авангард». Наиболее значительные восхождения совершил в составе харьковской команды «Авангард»: Башкара, С. стена «по зеркалам», 6 к. с., п/п — серебряный призер чемпионата Украины (1965); Чанчахи-хох, 5Б (рук.) (1966); Мамисон-хох, С. стена «по треугольнику», 6 к. с., п/п — чемпион Украины (1967); п. Щуровского, З. стена, 5Б — чемпион ДСО «Авангард» (1968); Чанчахи-хох, С. стена, Центр. баст., 6 к. с., п/п — серебряный призер чемпионата Советского Союза (1970); Ушба Юж. по центру С.-З. стены, 6 к. с., п/п — чемпион Союза (1972); Аманауз Гл., Ю. стена (рук.) — чемпион ДСО «Авангард» (1974); п. Советский Бадахшан (Юго-Зап. Памир) Зап. ст., 6 к. с., п/в (1975); п. Коммунизма с ледника Вальтера в составе Украинской экспедиции — чемпион Украины (1976); п. Советской Украины (Зап. Памир), 6 к. с., В. стена — 5-е место в чемпионате Союза (1977); п. Московской Правды Гл. (Юго-Зап. Памир), С.-В. стена, 6 к. с. — 4-е место в чемпионате Союза (1978); Бодхона, С. стена, 5Б (1978). В 1973 году в команде сборной Украины под рук. А. Кустовского совершил первопрохождение проблемной Ю. стены п. Коммунизма, 6 к. с. «Это было лучшим спортивным восхождением за все предыдущие 50 лет советского альпинизма» — такой была оценка современников. С 1980 по 1996 год работал гидом и спасателем-консультантом в Международных альплагерях: «Памир», «Кавказ», «Тянь-Шань», «Альп-Навруз». 26 раз поднялся на семитысячники: 5 восхождений на п. Ленина (через Раздельную и с Юга через пер. Крыленко — 1980, 1982, 1985, 1992, 1993); 9 восхождений на п. Е. Корженевской (по Угарову, Романову, Добровольскому, Маркелову, Цетлину — 1976, 1980, 1981, 1982, 1986, 1992, 1993, 1994, 1995); 1 восхождение на п. Победы через п. Важа Пшавела — 1983, 3 восхождения на п. Хан-Тенгри — 1989, 1990, 1991) и 8 восхождений на п. Коммунизма (по Ю. стене с л. Беляева, по Бородкину, по Черному, с л. Вальтера, через п. Буревестник с л. Фортамбек — 1973, 1976, 1983, 1984, 1985, 1986, 1988, 1996). В 1986 г. покорил самый северный шеститысячник — п. Мак-Кинли (6194 м) на Аляске в составе команды тренеров МАЛ.

Удостоен жетона «Пик Коммунизма» (№ 725) ЦС ДСО профсоюзов Таджикистана и знака «Восходитель на пик Ленина» (№ 2110) Комитета по физкультуре и спорту при Совете Министров Узбекистана. В 1996 году, в год 100-летия Олимпийских игр, в составе Международной экспедиции на Центральном Памире покорил безымянный пик 5476 м, которому было присвоено имя Пьера де Кубертена, возродившего Игры для современного мира. Награжден дипломом Олимпийского комитета Таджикистана.

Участвовал в сложных спасательных работах: Ушба, транспортировка немецких альпинистов (1972); п. Коммунизма, транспортировка Ю. Пригоды (1973); п. Коммунизма, спасали японских альпинистов (1976); п. Коммунизма, снимали ослепшего немецкого альпиниста с вершины; п. Галдор, транспортировка В. Поберезовского (1990).

Имеет большой опыт судейства соревнований по скалолазанию Укрсовета ДСО «Авангард», на чемпионатах города Харькова, Украины. Был председателем альпсекции Харьковского облсовета ДСО «Авангард». Всегда с гитарой, шутками и хорошими песнями.

ОСТАННІ НОВИНИ

08/09/2024
Лілії Миколаєвні Самсоновій - 85!!!

Вітаємо з 85-м днем народження Заслуженого працівника фізичної культури та спорту України Заслуженого тренера України Лілію Миколаївну Самсонову! Бажаємо Вам міцного здоров’я! 

Зараз не кращі часи для спортивної роботи, але ми сподіваємося найскорішого повернення до мирного життя! Пишаємося співпрацею з Вами! Ви надихаєте, вражаєте своєю силою, добротою, професіоналізмом! Дякуємо за Вашу нелегку працю, за позитивну енергію, за розумний й правильний погляд на роботу та життя, якими Ви щиро ділитись з учениками та всіма, хто Вас оточує!

01/09/2024
Бомбордування Палацу спорту

У Харкові за ці 2 дні спекотно - масові бомбардування, багато поранених, є загиблі. Шість влучань біля Палацу спорту, поруч з яким розташований наш скеледром.

Вчора там проводили дитячий фестиваль у відновленому болдеринговому залі та на великому стенді, впоралися за один день, тому сьогодні на щастя на скеледромі нікого не було.

Але на скеледромі пошкоджені поверхні, у болдеринговому залі вибиті вікна, поведена криша, заклинило замки. Це одна з найкращіх скелелазних споруд в Україні, де починаючи з 2013 року було проведено більше 100 всеукраїнських та місцевих змагань.

08/08/2024
100-річна історія прапору Швейцарії, який знайшли харків'яни

Сьогодні, в Міжнародний день альпінізму, в приміщенні посольства України в Швейцарії відкрита експозиція швейцарського прапору, який знайшли харківські альпіністи в горах Кавказу з майже 100-річною історією. 

Якщо коротко, історія цього прапору така:

30 липня 1931 року в горах Кавказу (район Безенгі) зникла четвірка альпіністів, серед яких були два швейцарці з Базеля Max Mаglin та Joseph Hegglin. Вони разом із радянськими альпіністами Yurii Goldovski та Saul Lewin піднімалися на вершину Міссес-Тау (4421м) по західному гребеню. Було організовано пошуково-рятувальні роботи, але знайти альпіністів не вдалося.

23/06/2024
Українські скелелази вперше приймуть участь в Олімпійських іграх!

На Олімпійських Іграх 2024 у Парижі вперше приймуть участь українські спортсмени. 

21 по 22 червня у місті Будапешт  проходили змагання олімпійських кваліфікацій. Ярослав Ткач (Кропивницький, тренер - Микола Побережець) отримав олімпійську ліцензію на змагання зі швидкості, а Євгенія Казбекова (Дніпро, тренер - Серік Казбеков) отримала олімпійську ліцензію у дисципліні двоборство.

Вітаємо українських скелелазів з високим результатом та бажаємо успіху на Одімпійських Іграх 2024 у Парижі!

 

22/05/2024
Помер ветеран харьківского альпінізму Ігор Рудерман

21 травня 2024 року помер ветеран харківського альпінізму Рудерман Ігор Львович (1937–2024).

КМС з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, володар жетону «Рятувальний загін» (№ 1258). З 1995 р. проживав у Бохумі (Німеччина).

Ігор Львович закінчив ХПІ, інженер-конструктор, кандидат технічних наук. Був членом бюро альпсекції Харківської облради ДСТ «Авангард», членом бюро Федерації альпінізму Харкова, тренером міської школи інструкторів з 1968 до 1971 року. Майже щосезонно з 1965 по 1990 рік брав участь у рятувальних роботах.