Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Бахтігозін Віталій Анатолійович

дата народження: 
12.04.1937
дата загибелі (смерті): 
13.05.2026

Бахтигозин Виталий Анатольевич (1937)МС з альпінізму (1968). Першим у Харкові був удостоєний Почесного звання «Сніговий барс» (№ 135, 1983 р.), володар жетону «Рятувальний загін» (№1259), інструктор-методист 1-ї категорії. Чемпіон СРСР та України. Доцент, кандидат технічних наук, ветеран праці.

Перше знайомство з горами відбулося після 9 класу у шкільному поході через Цей, Заромаг, Шові на південь. Альпінізмом почав займатися в 1955 р. в альптаборі «Накра». Перша вершина — Гвергішер. Звання мол. інструктора отримав у школі В.М. Абалакова в 1961 р. в альптаборі «Джан-Туган». Працював командиром відділень і загонів в альптаборах «Ельбрус», «Алібек», «Баксан», «Цей», «Шхельда», тренером на спортивних зборах, викладачем у Харківській школі інструкторів К.А. Барова.

Здійснив близько 200 сходжень на вершини Кавказу, Паміру, Фанських гір, Тянь-Шаню, Камчатки, Високих Татр, Альп, Аляски, понад 40 — 5 і 6 к. с., з них більше 10 mdash; першосходження та першопроходження. Неодноразовий призер чемпіонатів Союзу, України та ЦС ДЗГ «Авангард». Найбільш значні сходження здійснив у складі харківської команди «Авангард»: Башкара, С. стіна «по дзеркалам», 6 к. с., п/п — срібний призер чемпіонату України (1965); Чанчахі-хох, 5Б (кер.) (1966); Мамісон-хох, С. стіна «по трикутнику», 6 к. с., п/п — чемпіон України (1967); п. Щуровського, З. стіна, 5Б — чемпіон ДСО «Авангард» (1968); Чанчахі-хох, С. стіна, Центр. баст., 6 к. с., п/п — срібний призер чемпіонату Радянського Союзу (1970); Ушба Пд. по центру С.-З. стіни, 6 к. с., під/п — чемпіон Союзу (1972); Аманауз Гол., Пд. стіна (кер.) — чемпіон ДСО «Авангард» (1974); п. Радянський Бадахшан (Південно-Зх. Памір) Зах. ст., 6 к. с., під/в (1975); п. Комунізму з льодовика Вальтера у складі Української експедиції — чемпіон України (1976); п. Радянської України (Зап. Памір), 6 к. с., Ст стіна — 5-е місце у чемпіонаті Союзу (1977); п. Московської Правди Гол. (Південно-Зх. Памір), Пн.-Сх. стіна, 6 к. с. — 4-е місце у чемпіонаті Союзу (1978); Бодхона, С. стіна, 5Б (1978). 1973 року в команді збірної України під кер. А. Кустовського здійснив першопроходження проблемної Пд. стіни п. Комунізму, 6 к. с. «Це було найкращим спортивним сходженням за всі попередні 50 років радянського альпінізму» — такою була оцінка сучасників. З 1980 по 1996 рік працював гідом і рятувальником-консультантом у Міжнародних альптаборах: «Памір», «Кавказ», «Тянь-Шань», «Альп-Навруз». 26 разів піднявся на семитисячники: 5 сходжень на п. Леніна (через Роздільну та з Півдня через пров. Криленко – 1980, 1982, 1985, 1992, 1993); 9 сходжень на п. Є. Корженевської (по Угарову, Романову, Добровольському, Маркелову, Цетліну — 1976, 1980, 1981, 1982, 1986, 1992, 1993, 1994, 1995); 1 сходження на п. Перемоги через п. Важа Пшавела — 1983, 3 сходження на п. Хан-Тенгрі — 1989, 1990, 1991) і 8 сходжень на п. Комунізму (по Ю. стіні з л. Бєляєва, по Бородкіну, по Чорному, з л. Вальтера, через п. Буревісник з л. Фортамбек - 1973, 1976, 1984, 1985, 1986, 1988, 1996). У 1986 р. підкорив найпівнічніший шеститисячник — п. Мак-Кінлі (6194 м) на Алясці у складі команди тренерів МАЛ.

Удостоєний жетона «Пік Комунізму» (№ 725) ЦС ДЗГ профспілок Таджикистану та знаку «Восходитель на пік Леніна» (№ 2110) Комітету з фізкультури та спорту при Раді Міністрів Узбекистану. У 1996 році, у рік 100-річчя Олімпійських ігор, у складі Міжнародної експедиції на Центральному Памірі підкорив безіменний пік 5476 м, якому було надано ім'я П'єра де Кубертена, який відродив Ігри для сучасного світу. Нагороджений дипломом Олімпійського комітету Таджикистану. Брав участь у складних рятувальних роботах: Ушба, транспортування німецьких альпіністів (1972); п. Комунізму, транспортування Ю. Пригоди (1973); п. Комунізму, рятували японських альпіністів (1976); п. Комунізму, знімали сліпого німецького альпініста з вершини; п. Галдор, транспортування В. Поберезовського (1990).

Має великий досвід суддівства змагань зі скелелазіння Укрради ДСО «Авангард», на чемпіонатах міста Харкова, України.

Був головою альпсекції Харківської облради ДСО «Авангард». Завжди з гітарою, жартами та гарними піснями.

клуб/секція: 
ФАС ХО
розряд з альпінізму: 
МС
спортивне звання: 
Снежный барс
інструктор з альпінізму (категорія): 
1 категория

ОСТАННІ НОВИНИ

05/10/2010
Гималайский обзор за неделю от «Клуба 7 вершин».

На прошедшей неделе совершено более 20 восхождений на Манаслу, 2 чел поднялись на Чо-Ойю. В начале прошедшей появились сомнения по поводу того, что кому-то вообще удастся совершить восхождение на Чо-Ойю, значительная часть экспедиций свернула свою работу.

Руководитель нашей экспедиции (Украина Гималаи 2010 + Клуб 7 Вершин) Игорь Свергун и сирдар Мингма Гелу (7summits Adventure) также склонялись к идее завершения работы.

04/10/2010
Манаслу в семьдесят-один

Карлос Сория (Carlos Soria) достиг вершины Манаслу (8156 м) без дополнительного кислорода в возрасте 71-го года.

До этого были попытки такого восхождения в 1973-м и 1975-ом годах.

Восхождение проходило вместе с Карлосом Паунером (Carlos Pauner)

04/10/2010
Трагедия на Чо-Ойю. Погиб Вальтер Нонес.

Вальтер Нонес погиб при попытке прохождения нового маршрута на Чо-Ойу. О трагедии сообщила жена Вальтера (Мануэла) на своём блоге.

Пока нет ни какой точной информации, Мануэла обещает разместить подробности случившегося на блоге, как только сама их узнает.

В 2008 году Вальтер (Walter Nones) стал участником драматических событий на стене Rakhiot del Nanga Parbat.

03/10/2010
«Надежда умирает последней!» Восхождение на Чо-Ойю продолжается!

Радостную новость сегодня сообщил Александр Абрамов (Клуб 7 вершин). В телефонном разговоре Игорь Свергун ему сказал, что действительно «28 экспедиций свернулись, но они все-таки будут сидеть до конца, как и планировалось. Погода налаживается и возвращаться раньше 16 октября (на эту дату заказаны обратные билеты) экспедиция не собирается».

01/10/2010
В Гималаях непогода и лавины, экспедиции сворачиваются!

После бурного муссонного летнего периода, в Гималаях очень много снега и повышенная лавинная опасность. В сентябре, практически, тоже не было хорошей погоды, и продолжались осадки в виде снега. На вершину Чо-Ойю (8201м) в этом сезоне было заявлено более 30-ти экспедиций. Все они, после неудачных попыток восхождения и опасных сходов лавин на маршрут, сворачивают свои лагеря.