Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

20 лет назад погибли Виктор Пастух и Гена Василенко.

5 October, 2015

20 лет назад пропали на склонах вершины Шиша Пангма (8027м) известные украинские альпинисты Заслуженный мастер спорта Виктор Пастух (Харьков) и Мастер спорта Геннадий Василенко (Ялта).

Во время непогоды они вечером предприняли попытку спуска из третьего во второй лагерь, но ни вечером, ни утром во второй лагерь они не пришли. Поиски успехом не увенчались, на пути спуска был обнаружен вынос большой лавины...

Виктор Пастух
Геннадий Василенко

Мы помним наших друзей!
Ниже приведены материалы Харьковского музея альпинизма.

Выдержки из статьи Александра Мартынова,
газета «Симон», №43, 1996г.:

Лавиной сметен лагерь альпинистов, совершавших восхождение на один из 14-ти восьмитысячников – в. Шиша-Пангма. В снежное месиво, несущееся сверху с громадной скоростью, попали 4 альпиниста. Одному из них удалось выскочить из потока, трое погибли: испанец и двое участников украинской команды.

Один из них – харьковчанин Виктор Пастух. Трудно в таких случаях говорить о человеке, с которым не знаком, еще труднее – о хорошем друге.

Известна старая аксиома: уходят всегда лучшие. И да простит нас Гена Василенко, крымчанин, если сегодня мы будем больше говорить о Вите, его последнем партнере по связке…

Витя был не просто лучшим, он был одарённым человеком. Он – заслуженный мастер спорта, неоднократный чемпион СССР и Украины по альпинизму, покоритель 3-х восьмитысячников.

Вполне вероятно, он мог бы быть и покорителем четвертого, но в процессе восхождения на гималайскую вершину Лхоцзе был отвлечен по еще одной своей специальности. Ведь он врач высочайшей квалификации. Травматолог, кандидат медицинских наук. Причем, не просто теоретик, а практикующий хирург.

Так что не зря половина спортивного и не только спортивного Харькова имеет теперь память о Вите в виде ювелирно выполненных швов, оставшихся после операций. И без него многие с разрывами мышц, травмами суставов, переломами остались бы, вполне возможно, калеками. Потому, что Витю «выдергивали» из дома в операционную мгновенно. Он был безотказен, точен и как врач смел. Он был «скорой помощью» в «Скорой помощи» – той, что харьковчане называют «4-ой неотложкой».

Он был великолепным семьянином, и двое его пацанов будут всегда гордиться отцом. И помоги, Господи, Ирине – его жене, тоже кандидату медицинских наук, превозмочь эти жутко тяжелые дни. А ей будет особенно тяжело, потому, что Витя уехал от нее в Гималаи из Ливии, где они вместе работали по контракту.

Альпинистов могут спросить, а зачем вы туда лезете? Не надо спрашивать. Ответа нет. Одни собирают марки, другие – «таскают» штангу, третьи – пьют, птицы – летают… Каждому – свое.

А занести флаг нашего нового и пусть пока еще не совсем счастливого государства на высшие точки Земли – это такая же гордая, почетная миссия, как и олимпийское выступление. Витя участвовал в ней.

«В горах мое сердце, а сам я – внизу» – писал поэт Роберт Бернс. Витя остался там, где было его сердце – в горах.

Олег Банарь, альпинист и бард, посвятил своему другу Виктору  песню.
 

ОСТАННІ НОВИНИ

08/09/2024
Лілії Миколаєвні Самсоновій - 85!!!

Вітаємо з 85-м днем народження Заслуженого працівника фізичної культури та спорту України Заслуженого тренера України Лілію Миколаївну Самсонову! Бажаємо Вам міцного здоров’я! 

Зараз не кращі часи для спортивної роботи, але ми сподіваємося найскорішого повернення до мирного життя! Пишаємося співпрацею з Вами! Ви надихаєте, вражаєте своєю силою, добротою, професіоналізмом! Дякуємо за Вашу нелегку працю, за позитивну енергію, за розумний й правильний погляд на роботу та життя, якими Ви щиро ділитись з учениками та всіма, хто Вас оточує!

01/09/2024
Бомбордування Палацу спорту

У Харкові за ці 2 дні спекотно - масові бомбардування, багато поранених, є загиблі. Шість влучань біля Палацу спорту, поруч з яким розташований наш скеледром.

Вчора там проводили дитячий фестиваль у відновленому болдеринговому залі та на великому стенді, впоралися за один день, тому сьогодні на щастя на скеледромі нікого не було.

Але на скеледромі пошкоджені поверхні, у болдеринговому залі вибиті вікна, поведена криша, заклинило замки. Це одна з найкращіх скелелазних споруд в Україні, де починаючи з 2013 року було проведено більше 100 всеукраїнських та місцевих змагань.

08/08/2024
100-річна історія прапору Швейцарії, який знайшли харків'яни

Сьогодні, в Міжнародний день альпінізму, в приміщенні посольства України в Швейцарії відкрита експозиція швейцарського прапору, який знайшли харківські альпіністи в горах Кавказу з майже 100-річною історією. 

Якщо коротко, історія цього прапору така:

30 липня 1931 року в горах Кавказу (район Безенгі) зникла четвірка альпіністів, серед яких були два швейцарці з Базеля Max Mаglin та Joseph Hegglin. Вони разом із радянськими альпіністами Yurii Goldovski та Saul Lewin піднімалися на вершину Міссес-Тау (4421м) по західному гребеню. Було організовано пошуково-рятувальні роботи, але знайти альпіністів не вдалося.

23/06/2024
Українські скелелази вперше приймуть участь в Олімпійських іграх!

На Олімпійських Іграх 2024 у Парижі вперше приймуть участь українські спортсмени. 

21 по 22 червня у місті Будапешт  проходили змагання олімпійських кваліфікацій. Ярослав Ткач (Кропивницький, тренер - Микола Побережець) отримав олімпійську ліцензію на змагання зі швидкості, а Євгенія Казбекова (Дніпро, тренер - Серік Казбеков) отримала олімпійську ліцензію у дисципліні двоборство.

Вітаємо українських скелелазів з високим результатом та бажаємо успіху на Одімпійських Іграх 2024 у Парижі!

 

22/05/2024
Помер ветеран харьківского альпінізму Ігор Рудерман

21 травня 2024 року помер ветеран харківського альпінізму Рудерман Ігор Львович (1937–2024).

КМС з альпінізму, інструктор-методист 1-ї категорії, володар жетону «Рятувальний загін» (№ 1258). З 1995 р. проживав у Бохумі (Німеччина).

Ігор Львович закінчив ХПІ, інженер-конструктор, кандидат технічних наук. Був членом бюро альпсекції Харківської облради ДСТ «Авангард», членом бюро Федерації альпінізму Харкова, тренером міської школи інструкторів з 1968 до 1971 року. Майже щосезонно з 1965 по 1990 рік брав участь у рятувальних роботах.