Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Баров Кирило Олександрович

дата народження: 
11.08.1917
дата загибелі (смерті): 
24.12.2006

Баров Кирилл Александрович (1911 –2006).: Участник ВОВ.Учасник ВВВ. МС із альпінізму (1953), заслужений тренер України (1966), інструктор-методист 1-ї категорії. Чемпіон України та СРСР. Працював головним спеціалістом з архітектури Державного проектного інституту «Міськбудпроект» (До 2003). Початок занять альпінізмом — 1933 рік, відтоді перерва була лише на період ВВВ. Війну закінчив із трьома пораненнями та трьома орденами: Червоної Зірки, Вітчизняної війни І та ІІ ступеня. Одним із перших отримав рідкісний значок — «Альпініст СРСР — 5000 м» за сходження на Ельбрус та роботу інструктором на 1-й альпініаді Кабардіно-Балкарії у 1935 році. Того ж року отримав звання ст. інструктора з альпінізму. З 1947 протягом 12 років був нач. навчальної частини альпіністських таборів «Червона Зірка», «Медик», «Батьківщина», «Спартак». Починаючи з 1957 року понад 20 років працював нач. та ст. тренером Всесоюзної, Середньоазіатської та Харківської шкіл інструкторів з альпінізму. Чітко вивірені та відпрацьовані програми підготовки інструкторів та величезна кількість учнів дозволяють говорити про «Школу Барова» — стилі роботи, що поєднує не тільки високоякісну методичну підготовку, а й високі спортивні та етичні норми тренерів та інструкторів. Одним з принципів роботи К.А. Барова — «Інструктор повинен ходити» — керувалося не одне покоління викладачів школи інструкторів альпінізму. Найкращі сходження: Ушба — п/п «хрест»; п. Леніна; п. Комунізму та п. Є. Корженевської в одному сезоні; п/в на Мамісон (4358 м), Чанчахі-хох (4420 м), під/в Коштан-тау (5151 м), Дих-тау (5204 м), траверс Шхельди (4295 м). Один із засновників Харківської обласної федерації альпінізму та міського клубу альпіністів. 18 років був незмінним заступником голови обласної секції альпінізму.
24 грудня 2006 року у Санкт-Петербурзі на 89 році життя помер видатний Альпініст і Вчитель

Його сестри — Тетяна та Наталія Барови — також були альпіністками високого класу. У 1935 році вони — студентки Харківського художнього інституту — вперше приїхали до Українського альпіністського табору в Домбаї. Після закінчення 1936 р. школи інструкторів в Адил-су працювали мол. інструкторами, в сезоні 1937 ними вже були підкорені вершини 2-ї категорії складності. Життєрадісні, ініціативні у навчанні та суспільному житті табору, чуйні — саме цими якостями вони заслужили любов та повагу товаришів. Тетяна Барова загинула під час спуску з Ушби Півн. у серпні 1938 року. Наталія в 1940 р. здобула 1-й розряд, після війни — звання ст. інструктора. До 1950 за плечима у неї велика кількість вершин, включаючи 4-й к. с. На той час вона стала професійним художником, працювала у Російському драматичному театрі. Член Спілки художників, лауреат конкурсу на найкраще оформлення шекспірівських п'єс. У 1952 р. Н. Барова померла після тривалої хвороби через травму, отриману на одному зі сходжень.

ОСТАННІ НОВИНИ

13/09/2010
"Собака лает, а караван идёт…"

13 сентября передовой отряд экспедиционных грузов на автомобилях, в сопровождении А.Кийко и С.Бублик достиг базового лагеря, который находится возле китайской погранзаставы. Там формируется караван, который пешим ходом движется в передовой базовый лагерь (АВС) на высоту 5700м.

А в это время основной состав участников экспедиции «Украина–Гималаи-2010» под руководством Игоря Свергуна, расслабляется в последнем оплоте цивилизации – поселке Тингри (4100м).

12/09/2010
Экспедиция «Украина–Гималаи-2010» движется к Чо-Ойю.

Игорь Свергун сообщает из Тибета:

10 сентября экспедиция «Украина–Гималаи-2010» успешно добралась до китайской границы. Дорога из Катманду в нескольких местах перекрыта селевыми потоками, и экспедиционные грузы переносились вручную с помощью местного населения. Смекалистые ребята из соседних деревень образовали настоящий профсоюз и кроме местных, никому не дозволяли заниматься переноской тяжестей. Тарифы высокие, но и с этим тоже пришлось смириться.

11/09/2010
Новый болдринговый зал в спорткомплексе ХФТИ

Свои впечатления высказывает Евгений Полтавец:

11 сентября в новом болдринговом зале «На Пятихатках» прошла матчевая встреча. В ней приняли участие скалолазы из ХАИ, ХПИ и ДЮСШ «Кировец». Всего собралось около пятнадцати спортсменов. По итогам встречи сильнейшими оказались Толик Оченаш и Коля Тарбаев.

 Я, как и большинство участников, был здесь впервые. Зал мне понравился: хороший набор разнообразных плоскостей, потолков и карнизов, оптимальная высота (около 3 метров). Множество разнообразных зацепок, качественные маты и хорошее освещение.

10/09/2010
Годовщина смерти Владимира Захарова

Два года назад трагически погиб в автокатастрофе Владимир Захаров - выдающийся спортсмен-скалолаз, МСМК. В мае этого года на фасаде спорткомплекса «Кировец» (теперь спорткомплекс «Турбинист»), где тренировался В.Захаров, установлена мемориальная доска.

Спортивные достижения Владимира составляют гордость украинского скалолазания. Володя был одним из первых украинских чемпионов мира - в 1999 году в Бирмингеме (Англия), в 2001г в Швейцарии - серебряный призер мирового чемпионата.

09/09/2010
Будет предпринята попытка прохождения Южной стены Лхоцзе!

"Пираты с К2", как себя прозвали баски, когда в 2004 делали повтор Magic line на К2 - собрались теперь на Южную стену Лхоцзе. Пойдут в двойке - Хорди Короминас и Хорди Тосас. Предполагают начать по русскому м-ту, потом отклониться от него, сделав вариант, и завершить по м-ту Кукучки. (инфо: http://russianclimb.com)

Русский маршрут на Лхоцзе: 16 октября 1990 года (скоро исполнится 20 лет) Сергей Бершов и Владимир Каратаев завершили победой изнурительную работу большого коллектива альпинистов и поздней ночью дошли до вершины.