Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Барков Віталій Миколайович

дата народження: 
1911
дата загибелі (смерті): 
1995

Барков Віталій Миколайович (1911 – 1995). Учасник ВВВ.Учасник ВВВ. КМС з альпінізму. Старший інструктор. Працював головним металургом машинобудівного заводу «ФЕД».
Учасник усіх шести експедицій на Тянь-Шань з 1929 по 1935 рік, організованих М.Т. Погребецьким. Один із засновників Харківської гірничо-туристської секції. У 1937 р. працював інструктором, а в 1938 – 1939 рр. зав. навчальною частиною Харківського табору ДЗГ «Наука» в ущелині Адир-су. Здійснив сходження на ст. Джайлик із пн.; тр. в. Уллу-тау-чана з сх. 1940 р. ст. інструктор Української школи інструкторів у ущелині Адир-су. 12 червня 1941 р. призваний до армії та відряджений у м. Терскол (Баксанська ущелина) у числі 100 старших інструкторів альпінізму, які навчали майбутніх командирів техніки пересування в горах та альпіністським навичкам для ведення бойових дій проти німецької гірської дивізії «Едельвейс".  На початку війни збори закрили.
З Харкова евакуювався разом із заводом «ФЕД» до Новосибірської обл. Перед колективом було поставлене найважче завдання: у найкоротший термін на голому місці розпочати виробництво військової техніки. Вже у лютому 1942 р. завод почав випускати військову техніку в умовах гострої нестачі електроенергії та їжі, у жорстокі сибірські морози. Під час війни В. Барков працював начальником цеху, згодом головним металургом заводу. Був нагороджений орденами Червоної Зірки, «Знак Пошани» та медаллю «За доблесну працю». У 1946 р. повернувся до Харкова та енергійно включився у роботу альпіністської секції міста. З 1947 р. протягом кількох років працював нач. навчальної частини альптабора «Накра», а потім ст. інструктором. Здійснив сходження маршрутами 4Б к. с. (Ст. Уллу-тау-чана, тр. Светгара і Цалгмила, Долра-тау з пн.). Після 1990 року очолював раду ветеранів альпінізму у Харкові.

ОСТАННІ НОВИНИ

03/09/2010
Стартовала экспедиция «Украина–Гималаи-2010».

3 сентября из Харькова стартовала Международная экспедиция «Украина–Гималаи-2010» на в.Чо-Ойю (8201м). 4 сентября все украинские участники вылетают из а/п „Борисполь” в Катманду, где их уже ожидают российские коллеги.

Экспедиция организована ФАС ХО и Харьковским областным клубом альпинистов при поддержке "Клуба 7 Вершин". Руководитель – опытный «гималаец» МСМК - Игорь Свергун.

Подготовка и проведение экспедиции будет подробно освещаться на нашем сайте.

03/09/2010
Срыв на Белухе. Нужна помощь пострадавшим.

В завершении этого сезона мы чаще, чем хотелось бы, получаем неприятные новости из гор. Эту сообщила Любовь Монсар (Киевский горный турклуб):

В этом году в наш тур.клуб "Глобус" пришла беда. Во время подхода к Белухе сорвалась связка: Наконечный Антон, Дорошенко Аня и Син Наталья.
"Спасатели МЧС России эвакуировали на вертолете Авиалесоохраны туристическую группу из Украины с горы Белуха Республики Алтай.

Нужна помощь для транспортировки в Киев.

03/09/2010
Оборудование скалолазного района Батилиман. Нужны волонтеры.

Крымский Горный Клуб начинает работы по оборудованию скалолазного района Батилиман.
Цель - оборудование новых скалолазных маршрутов различных видов и сложности, обеспечение безопасности и популяризация скалолазных районов Крыма.
Работы начинаются в сентябре.
Приглашаются добровольцы, для участия в этих работах.

03/09/2010
Трагедия на пике Победы!

РИА новости Уфы сообщили о гибели трех альпинисов из России 28 августа. 

Только что пришло известие из Польши от Артура Хайзера:

Трое поляков (Aleksandra Dzik, Krzysztof Starek, Jakub Hornowski) взошли 23 августа на Победу. На спуске они и 15 русских попали в непогоду. В базе выпал метр снега. 4 дня восходители отсиживались на 6900, 2 дня на 6000. Трое русских погибли. Остальных сняли вертушкой с 5800.

02/09/2010
Станция RedFox 5300: День Рождения

1-го сентября 2010 года на планете появился новый высокогорный спасательный приют, ВТОРОЙ В МИРЕ по высоте размещения!
Четыре года прошло с момента, когда треп в форуме превратился в огромное дело, и заслуги в этом принадлежат в разной мере примерно сотне людей разных возрастов и профессий.

Да, мы прокатали непростой путь, напоровшись на сто граблей и сделав сто ошибок, никогда не имея полной уверенности в успехе. Но было много людей, которые искренне хотели дойти до конца