Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Зимняя экспедиция Харьковского клуба альпинистов на Казбек – Эльбрус.

автор: 
Заколодний А.В.

Идея поехать на Казбек пришла еще прошлой зимой, после того как мы успешно сходили на Эльбрус. Логичной целью наших зимних приключений стал Казбек, и по умолчанию Эльбрус.

 

 

Идея летала в воздухе весь летний сезон. Активная фаза подготовки к восхождению началась с октября, а именно определился основной состав участников. Все усиленно начали тренироваться. С учетом специфики предстоящего мероприятия, можно сказать, что ребята начали целиком жить тренировочным циклом. В конце января прошли, тренировочный поход по области, притерли ноги к ботинкам, подогнали снаряжение. И наконец-то была назначена дата отъезда на 15 февраля.

Наш трансфер был похож на отъезд настоящей экспедиции в  далёкие края. Два «буса», рюкзаки на крыше, куча друзей и знакомых, расстроенные жены, орущие дети - вообще, наше отбытие напоминало отъезд англичан на Эверест. Сама дорога до села Казбеги заняла 16 часов без особых приключений. За это время мы пересекли четыре границы, кучу постов милиции и полиции, самое удивительное, что  нигде не были уличены в нарушении закона.

Рассвело – и вот Казбек, выглядит сурово, ребята аж приникли, кто-то робко сказал - как мы туда залезем? Но с началом движения подобных фраз я больше не слышал. Подход к метеостанции занял два дня, ночевали недалеко от штатных летних ночевок где-то на 2900.

Метеостанция находится на высоте 3600 – вид у нее убогий, выломана дверь везде кучи мусора - но это ничего. Только вот нас обилетили возле местного МЧС, сначала просили по 15 баксов с человека за ночь. На это согласиться мы не могли и сошлись на 8 баксах. Конечно, и эта цена необоснованно велика. Тем не менее, метеостанция это отличный базовый лагерь в зимних условиях, который мы обжили и даже привыкли к быту.

Акклиматизировались мы на классической тропе, заодно и промаркировали ее флажками. Дошли до 4150, почти до перевала. Состояние маршрута хорошее, ледник хорошо закрыт мосты крепкие, бутылочного льда на маршруте нет. Некоторые товарищи все равно всячески пытались проваливаться в трещины, но все это было штатно. Также в этот день мы провели снежно ледовые занятия.  Можно сказать, подготовились к восхождению. Следующий день был днем отдыха и праздника живота.

Восхождение – встали в два ночи, и тут на… Два самострела! Есть у нас такой – студент медицинского факультета уважаемого вуза, соответственно имеющий доступ к общественной аптеке. Явился как приведение в полумраке метеостанции. Говорит - я типа хотел выпить фталазол (от поноса), а в темноте выпил фуросемид (мочегонный), ну и как следствие заливал желтый каток на выходе, говорит, 9 раз успел. Второй, тоже хорош - пол дня проспал, а вечером одел два теплых носка и залез в спальник на -1000. Как следствие - «траншейная стопа». Надо сказать, что оба в прошлом году зимой сходили на Эльбрус и не только. Вышли через 100 метров еще один начал жаловаться на отсутствие сил,  через 150 метров вернулся обратно. Думаю: ладно, ничего.

Так вот, восхождение: Вышли в три часа ночи, к рассвету начали траверсировать ложную вершину, к 11 пришли на перемычку около 12 были на вершине. С перемычки спустились прямо вниз на плато и к 16 часам были на метеостанции. Все парни молодцы терпели, шли, на вершину ползли - борясь со шквальным ветром. Вниз тоже ползли от усталости. Перила не вешали, необходимости не было, везде ходили одновременно. Только вот некоторые товарищи умудрились потерять рукавицы, термоса, маску… но это не самые страшные потери.

На базу пришли уставшие, но довольные победой. И тут на… - еще новость, Андрюха, который вернулся уже в полнейшем бреду, по всем признакам отек легких. Динамика развития болезни молниеносна. Первое что пришло в голову - спускать, потом - как? Все устали, дело к ночи, потом – вертолет. В Грузинском МЧС сказали: «если что, звони 112 и все будет хорошо». Какой там, минут 40 звонил! Параллельно дозвонился нашему другу Бидзине - вот кто МЧС и национальная гвардия. Короче, через час прилетел вертолет хелиски из Гудаури. Погрузили уже бессознательного Андрюху и проводили ревущую машину взглядом. Через два часа узнали, что все обошлось, Андрей в норме, - отлегло. На следующий день спустились к машинам и поехали в Тбилиси, а вечером к нам присоединился Андрей. Говорит, помню только сирену скорой помощи. На самом деле нам всем очень повезло, что в Грузии есть Бидзина, а в Гудаури - вертолетная компания. И все сложилось именно так, а не по другому. 

Тбилиси - трудно описать словами - гостеприимство местного альпклуба в лице дяди Гиви. Накормил, напоил… Потом были сероводородные бани, о это – «кайф»! Потом еще напоили, накормили… и так по кругу.

Конечно, после такого отдыха стало маловато приключений, и поехали мы на Эльбрус. Там все было стандартно: заехали на канатке, жили в приюте, сходили на скалы Пастухова. В 4 утра вышли, в 11 были на вершине и пошли вниз. Пока шли вниз наблюдали кампанию из трех человек, которые поднимались наверх с недостаточной акклиматизацией. На спуске начали чудить, в итоге спасли их спасатели МЧС. Вот только моя маска досталась ослепшему парню, который не утруждался возвратом.

Дорога домой, как и туда, прошла гладко и быстро. Мужья были возращены своим женам и детям, сыновья матерям… И, лишь на некоторых лицах, был лёгкий поцелуй Эльбруса.

Огромное спасибо: Бидзине Гуджабидзе и дяде Гиви.

Проект поддерживала кампания THE NORTH FACE. 

Опубликовано: 
16 March, 2014

ОСТАННІ НОВИНИ

23/01/2023
Олександр Заколодний та Григорій Григор'єв загинули в бою.

21 січня під Соледаром загинули  харківські альпіністи Олександр Заколодний та Григорій Григор'єв.

Вони були друзями, обом було по 35, разом тренувалися, змагалися та їздили в гори. У перші дні військового вторгнення вони разом добровільно пішли захищати українську землю, воювали у спеціальному підрозділу та загинули поруч в одному бою.

Офіційно смерть не підтверджена. Бій був тяжкий і їх товариші не змогли забрати тіла загиблих.

Вічна пам'ять! Слава героям!!!

16/01/2023
Інформація про членські внески 2023

Шановні друзі!

Розпочався Новий рік, хоча ситуація в Харкові дуже складна, але життя продовжується, ми маємо нові спортивні плани та маємо надію, що вони здійсняться.

Ми запрошуємо всіх, хто має можливість, прийняти участь в спортивних змаганнях міжнародного, всеукраїнського та обласного (якщо буде змога їх провести) рівня, згідно Календарних планів. Харківський відокремлений підрозділ ФАіС України працює як дистанційно, так і в Клубі альпіністів (при потребі, за скороченим графіком). За інформацією на сьогодні, в поточному році планується фінансування спортивних заходів.

10/01/2023
Миколаю Міщенко - 85!

Сьогодні, 10 січня, своє 85-річчя відзначає харківський альпініст Микола Акимович Міщенко.

Кандидат у Майстри спорту з альпінізму, «Сніговий барс», інструктор з гірських лиж, член Спілки художників.
Вітаємо вельмишановного Ювіляра від спільноти українських альпіністів! Бажаємо миру, добра, здоров'я, душевного тепла та творчої наснаги! 

Ми обов'язково ще зустрінимося в нашому Клубі альпіністів!!!

01/01/2023
З Новим 2023-м роком!

Цей рік був важким та страшним для нашої країни! Підступний ворог прийшов на нашу землю. Багато хто з нас змушений був покинути свої домівки, і нас розкидало по всьому світу.

Багато хто з альпіністів пішов на передню лінію фронту захищати нас та нашу країну! Молимося за них!

Знаю, що є втрати у наших лавах. Нас покинули найкращі… Світла пам'ять і дяка їм! Належно всіх вшануємо, коли повернемо мир на нашу землю!

22/12/2022
Перший чемпіонат України зі скі-альпінізму

Шановні спортсмени, Федерація альпінізму і скелелазіння України  сповіщає, що строки проведення першого Чемпіонату України зі скі-альпінізму змінюються на 27-29 січня 2023 року (замість раніше запланованого 13-15 січня). Це пов’язано з аномально теплою погодою і відсутністю достатнього снігового покрова, необхідного для обладнання траси змагань на місці проведення заходу (гірськолижний комплекс «Буковель»).