Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Музейный экспонат - Швейцарский флаг, найденный в горах Кавказа!

27 February, 2011

В музее Харьковского альпклуба хранится Швейцарский флаг, который оставили в горах Кавказа погибшие швейцарские альпинисты 80 лет назад!

Расследование этой истории провела Валентина Рябинина:
30 июля 1931 года: В Безенги на Миссес-тау при подъеме по Зап. гребню (маршрут 4А) пропала четверка альпинистов, среди которых были два москвича - Юрий Гольдовский, Саул Левин и два швейцарца - Мако Меглин, Иосиф Хеглин.

С морены от Миссес-коша хорошо видна скалистая Миссес-тау с обращенным к СЗ крутым висячим ледником. За попытку взять ее с этой стороны и заплатили жизнью у самой вершины альпинисты. Были организованы спасательные работы, но найти четверых альпинистов не удалось. В спасательных работах принимали участие и впервые приехавшие на Кавказ молодые красноярцы - братья Абалаковы Виталий (инженер) и Евгений (скульптор), а также Валентина Чередова (замечательная скалолазка – постоянная их спутница по таежным путешествиям). Красноярские столбы они считали своими «скалами – воспитателями». Они впервые приехали на Кавказ и не куда-нибудь, а сразу в Безенги, т.к. решили стать альпинистами и мечтали покорить грозный пятитысячник и красивейшую вершину - Дых-тау (5158м). А тут спасательные работы!
 

Навстречу спускалась большая группа альпинистов, которые возвращались с Миссес-тау, считая, что после обильных снегопадов поиски погибших бесполезны и опасны. У Караул-коша их встретил брат погибшего Саула Левина – Эммануил. Виталий хорошо знал обоих братьев по Москве, знал горячую привязанность Эммануила к Саулу, знал, что он не успокоится, пока есть хоть малейшая надежда отыскать тело. Виталий понял, что организация поисков ляжет на его плечи, т.к. подавленный гибелью брата Эммануил сам нуждался в поддержке не словами, а делом.
 

Наутро Виталий, Эммануил кабардинец Алчигир вышли на осмотр северо-западной стены, куда могли скатиться тела погибших, если они сорвались с предвершинного гребня. Три дня лазали по трудным склонам, до боли в глазах всматриваясь в каждый подозрительный выступ, спускаясь по веревкам в каждую трещину. Единственным необследованным участком был висячий ледник под вершиной. Через день они вышли все вместе на Миссес-тау «в лоб» для осмотра ледника и вершинного гребня. На гребне правее языка ледника нашли бивуак пропавшей группы и часть оставленных швейцарцами вещей. На леднике начали планомерный осмотр трещин. Но безрезультатно.

Пройдя ледник вверх, обнаружили рукавицу и несколько оберток от шоколада на гребне над ледником. Предыдущие поисковые группы установили, что группа на вершине не была. Нужно осмотреть южный кулуар, крутой забитый фирном. Но началась гроза, разбушевалась непогода. Два дня провели в каком-то жолобе, накрывшись палаткой, одежда отсырела, от неудобного положения ныли все кости. Продукты подходили к концу. Эммануил сильно простудился, мучительно кашлял. Утром все было занесено снегом. Вероятно, группу снесло лавиной в трещину ледопада и там засыпало. Поиски пришлось прекратить. Спустились по крутому заснеженному кулуару и к полудню добрались да Миссес-коша.
 

Июль, 1956 год: Группа инструкторов альплагеря «Накра»: М.Я.Алферьев, В.Денисова, В.Карась, П.Собенко шли на траверс вершин Безингийской стены Дых-тау – Мижирги по маршруту 5Б кат.тр.
 

Дорога из лагеря до Безинги далекая, поэтому с восходителями шла группа вспомогателей, которой руководила инструктор Галя Свинтицкая: В.Гребнев, Д.Назаренко, Л.Куклин, А.Сидоров, И.Остапчук (харьковчане) и двое ленинградцев Ю.Русак и С.Смоляков.
 

Сначала ехали в Местию до Жабеша, потом по тропе до перевала Верхний Цаннер (3950 м). С перевала открылся вид на Тетнульд – главное украшение Цаннерского ледника. Голубая вершина в белоснежно-сияющей шапке, с которой бахромой свисали громадные сосульки. Спустились на Безингийский ледник и, огибая лабиринты трещин, пересекли его. Ночевали на Северном гребне почти под вершиной. Утром по фирну и скалам все поднялись на Дых-тау по Северной стене, 4А (маршрут, впервые пройденный братьями В.и Е. Абалаковыми и В.Чередовой в 1931 г.). Погода прекрасная. Почти час провели на вершине, любуясь сверкающим сказочным одеянием соседних вершин. Группа М.Я. Алферьева на Мижирги, а вспомогатели — вниз по размякшему фирну на гребень Миссес-тау. Ночевали на полке. Ночь была теплая, после солнечного дня наверху ничего не замерзло. Поэтому, когда утром начали спускаться по ледово-снежному кулуару (после 2-3-х веревок) сверху полетели камни. Слава Гребнев шел в связке с Димой Назаренко, и во время камнепада они очутились по разные стороны кулуара, вжавшись в скальные «карманчики». Камнепад пронесся над их головами, все остались живы и без повреждений, но вот веревка оказалась перебитой. Пошли дальше взбудораженные и взвинченные опасным спуском. Вскоре сели передохнуть. И тут Слава Гребнев заметил, что из-под камня виднеется какая-то тряпочка. Из любопытства он потянул за край и вытащил побитый камнями, истерзанный ветрами ШВЕЙЦАРСКИЙ ФЛАГ.
 

23 февраля 2011 года: На очередной плановой встрече ветеранов Харьковского альпклуба Дмитрий Назаренко рассказал мне некоторые подробности этой истории. Как он, тогда еще начинающий альпинист, тащил неимоверно тяжелый рюкзак, как сорвался в верхней части кулуара и был задержан Славой Гребневым. Последствия этого восхождения он ощущает до сих пор, так как тогда повредил позвоночник…
 

Если кто-нибудь знает какие-нибудь подробности этой истории 80-ти летней давности, о пропавших тогда альпинистах – расскажите. Будем очень благодарны. 

ОСТАННІ НОВИНИ

10/02/2020
Клубный вечер 12 февраля 2020 г.

12 февраля 2020г в 18:00 в Харьковском областном клубе альпинистов состоится Клубный вечер.

Павел Сидоренко презентует свои два новых фильма о восхождении на Эверест и Манаслу в 2019-м году!

Традиционно в феврале мы также чествуем наших друзей, погибших в горах: Виктор Пастух (ДР – 08.02.1957) и Игорь Свергун (ДР – 10.02.1966).

Приглашаются все желающие!

04/02/2020
Небораку Валентину Степановичу – 90 лет!

4 февраля 2020 года исполняется 90 лет Небораку Валентину Степановичу. МС по альпинизму (1966), инструктор-методист 1-й категории. Обладатель жетона «Спасательный отряд» (1967). Чемпион Украины.

Первые шаги в альпинизме сделал в Домбае в 1956 году, значок «Альпинист СССР» получил за восхождение на в. Сулахат. Через 2 года со 2-м спортивным разрядом окончил Всесоюзную школу инструкторов по альпинизму в а/л «Джан-туган». В дальнейшем повышал спортивное мастерство и инструкторскую квалификацию в альплагерях «Красная Звезда», «Домбай», «Цей», «Торпедо», «Баксан», «Алибек», «Айлама», «Ала-арча».

28/01/2020
ПРИЗИ чекають на ВАС !!!

Про досягнення Федерації альпінізму і скелелазіння Харківської області (ФАС ХО) звітували на традиційному щорічному вечорі, який відбувся в грудні 2019-го.

Ще раз вітаємо членів федерації, які були відзначені на вечорі Почесними грамотами ФАСХО, та запрошуємо отримати призи за спортивні досягнення! На кожного з них чекає Календар 2020 "Вершини харків'ян", який можна отримати в Харківському обласному клубі альпіністів!

А досягнень було не мало. У 2019 році харківські альпіністи піднялися на Еверест, Манаслу, Монблан (південний бастіон і багато разів по класиці), Маттерхорн, Аконкагуа, Альпомайо, Казбек, Ельбрус, Ушба, Арарат, Леніна, Ама-Даблам, Айленд-пік, Орисаба і багато інших вершин на різних континентах Землі.

22/01/2020
Оплата членських внесків за 2020 рік

Шановні альпіністи, скелелази та льодолази Харківської області!
Наближається активна фаза спортивного сезону 2020. Запрошуємо Вас брати участь в офіційних спортивних заходах ФАіС України та Відокремленого підрозділу ФАІС України у Харківській області. 

До участі в змаганнях допускаються члени Відокремленого підрозділу ФАІС України у Харківській області, тому просимо своєчасно сплатити членські внески (згідно Статуту – до участі в змаганнях, але не пізніше 1 квітня 2020 року). Для виготовлення пластикової клубної картки нам потрібен певний час, тому просимо здати членські внески в термін до 15 лютого 2020 року. Після цього терміну картки будуть виготовлятися дрібними партіями за додаткову плату.

22/01/2020
МІЖНАРОДНИЙ ГІРСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ 2020 «В тіні Хан Тенгрі»

Запрошуються всі любителі гір - гірські туристи, альпіністи та фрі-райдери. Групи комплектуються відповідно до попередніх заявок і замовленому сервісу.
Всі учасники нагороджуються пам'ятними сувенірами Фестивалю.
23 липня – 15 серпня 2020р. МІЖНАРОДНИЙ ГІРСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ 2020 «В тіні Хан Тенгрі»
Гори Тянь Шань , льодовик Північний Інильчек , Казахстан.
Завдання Фестивалю - надання можливості всім бажаючим відвідати підніжжя найвищої вершини Казахстану піку Хан-Тенгрі ; зійти на «5000м +» вершини за простими сніжним маршрутами і зробити сходження за новими маршрутами на вершини «6000+» Меридионального Хребта та піка Хан-Тенгрі 7010 м.