Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Поляковський Борис Маркович

дата народження: 
1955
дата загибелі (смерті): 
26.07.1987

Поляковский Борис Маркович (1955–1987)КМС з альпінізму (1984), інструктор-методист 1-ї категорії (1987), 1-й розряд з лижних перегонів (1980), володар жетону «Рятувальний загін».

Закінчив у 1978 році Харківський інститут радіоелектроніки.

Перше сходження на п. Миколаєва здійснив 1975 року. Займався альпінізмом у спортклубах ХІРЕ та ХАІ. Спортивну майстерність підвищував в а/т "Ельбрус", "Цей", "Шхельда", "Варзоб", в експедиціях на Тянь-Шані, Памірі, у Фанських горах, в Кара-колі. Здійснив 111 сходжень у горах Кавказу, Тянь-Шаню, Паміру, з них 28 — 5 та 6 к. с.: п. Комунізму, п. Є. Корженевської, п. Леніна, ст. Мамісон-хох, ст. Вілпата, ст. Сонгуті, п. Пасіонарії, п. Вільс, ст. Дубль-пік, ст. Ходжа-Локан, ст. Замін-Карор, ст. Мрія, ст. Намет, ст. Джигіт (по центру Пн. стіни, 6 к. с.). Крім того, мав велику кількість сходжень вищої категорії складності у Криму.

Багаторазовий чемпіон та призер Українського ДЗГ «Буревісник», багаторазовий призер чемпіонату України.

Мав величезний багаторічний досвід інструкторської роботи, і 1987 року виконав нормативи та вимоги інструктора-методиста 1-ї категорії. Багаторазово брав участь та очолював рятувальні роботи в горах.

Активно займався з альпіністами-початківцями в альпсекції ХАІ та Харківської обласної федерації альпінізму та скелелазіння.

Працював у промальпі на фарбуванні радіорелейних вишок газопроводу Уренгой — Помари — Ужгород, а також на багатьох промислових та комунальних об'єктах м. Харкова.

Довгі роки ходив у горах в одній команді з Геннадієм Копейкою та Віктором Пастухом.

Загинув у 1987 році під час підготовки до чемпіонату СРСР у висотному класі у складі збірної команди м. Харкова. Під час тренувального сходження на п. Клари Цеткін (6641 м) на Зх. стіні, 6 к. с. на передвершинному гребені було знесено лавиною разом з О. Москальцовим, С. Бондаренком та В. Халиком.

ОСТАННІ НОВИНИ

03/09/2010
Стартовала экспедиция «Украина–Гималаи-2010».

3 сентября из Харькова стартовала Международная экспедиция «Украина–Гималаи-2010» на в.Чо-Ойю (8201м). 4 сентября все украинские участники вылетают из а/п „Борисполь” в Катманду, где их уже ожидают российские коллеги.

Экспедиция организована ФАС ХО и Харьковским областным клубом альпинистов при поддержке "Клуба 7 Вершин". Руководитель – опытный «гималаец» МСМК - Игорь Свергун.

Подготовка и проведение экспедиции будет подробно освещаться на нашем сайте.

03/09/2010
Срыв на Белухе. Нужна помощь пострадавшим.

В завершении этого сезона мы чаще, чем хотелось бы, получаем неприятные новости из гор. Эту сообщила Любовь Монсар (Киевский горный турклуб):

В этом году в наш тур.клуб "Глобус" пришла беда. Во время подхода к Белухе сорвалась связка: Наконечный Антон, Дорошенко Аня и Син Наталья.
"Спасатели МЧС России эвакуировали на вертолете Авиалесоохраны туристическую группу из Украины с горы Белуха Республики Алтай.

Нужна помощь для транспортировки в Киев.

03/09/2010
Оборудование скалолазного района Батилиман. Нужны волонтеры.

Крымский Горный Клуб начинает работы по оборудованию скалолазного района Батилиман.
Цель - оборудование новых скалолазных маршрутов различных видов и сложности, обеспечение безопасности и популяризация скалолазных районов Крыма.
Работы начинаются в сентябре.
Приглашаются добровольцы, для участия в этих работах.

03/09/2010
Трагедия на пике Победы!

РИА новости Уфы сообщили о гибели трех альпинисов из России 28 августа. 

Только что пришло известие из Польши от Артура Хайзера:

Трое поляков (Aleksandra Dzik, Krzysztof Starek, Jakub Hornowski) взошли 23 августа на Победу. На спуске они и 15 русских попали в непогоду. В базе выпал метр снега. 4 дня восходители отсиживались на 6900, 2 дня на 6000. Трое русских погибли. Остальных сняли вертушкой с 5800.

02/09/2010
Станция RedFox 5300: День Рождения

1-го сентября 2010 года на планете появился новый высокогорный спасательный приют, ВТОРОЙ В МИРЕ по высоте размещения!
Четыре года прошло с момента, когда треп в форуме превратился в огромное дело, и заслуги в этом принадлежат в разной мере примерно сотне людей разных возрастов и профессий.

Да, мы прокатали непростой путь, напоровшись на сто граблей и сделав сто ошибок, никогда не имея полной уверенности в успехе. Но было много людей, которые искренне хотели дойти до конца