Свяжитесь с нами   |   Контакты

ФАСХО

Клубне життя

Вхід для користувачив

Канал новин

RSS-материал

Поляковський Борис Маркович

дата народження: 
1955
дата загибелі (смерті): 
26.07.1987

Поляковский Борис Маркович (1955–1987)КМС з альпінізму (1984), інструктор-методист 1-ї категорії (1987), 1-й розряд з лижних перегонів (1980), володар жетону «Рятувальний загін».

Закінчив у 1978 році Харківський інститут радіоелектроніки.

Перше сходження на п. Миколаєва здійснив 1975 року. Займався альпінізмом у спортклубах ХІРЕ та ХАІ. Спортивну майстерність підвищував в а/т "Ельбрус", "Цей", "Шхельда", "Варзоб", в експедиціях на Тянь-Шані, Памірі, у Фанських горах, в Кара-колі. Здійснив 111 сходжень у горах Кавказу, Тянь-Шаню, Паміру, з них 28 — 5 та 6 к. с.: п. Комунізму, п. Є. Корженевської, п. Леніна, ст. Мамісон-хох, ст. Вілпата, ст. Сонгуті, п. Пасіонарії, п. Вільс, ст. Дубль-пік, ст. Ходжа-Локан, ст. Замін-Карор, ст. Мрія, ст. Намет, ст. Джигіт (по центру Пн. стіни, 6 к. с.). Крім того, мав велику кількість сходжень вищої категорії складності у Криму.

Багаторазовий чемпіон та призер Українського ДЗГ «Буревісник», багаторазовий призер чемпіонату України.

Мав величезний багаторічний досвід інструкторської роботи, і 1987 року виконав нормативи та вимоги інструктора-методиста 1-ї категорії. Багаторазово брав участь та очолював рятувальні роботи в горах.

Активно займався з альпіністами-початківцями в альпсекції ХАІ та Харківської обласної федерації альпінізму та скелелазіння.

Працював у промальпі на фарбуванні радіорелейних вишок газопроводу Уренгой — Помари — Ужгород, а також на багатьох промислових та комунальних об'єктах м. Харкова.

Довгі роки ходив у горах в одній команді з Геннадієм Копейкою та Віктором Пастухом.

Загинув у 1987 році під час підготовки до чемпіонату СРСР у висотному класі у складі збірної команди м. Харкова. Під час тренувального сходження на п. Клари Цеткін (6641 м) на Зх. стіні, 6 к. с. на передвершинному гребені було знесено лавиною разом з О. Москальцовим, С. Бондаренком та В. Халиком.

ОСТАННІ НОВИНИ

27/12/2013
Зимний Чемпионат Украины. Состав сборной. Конференция ФАиС Украины.

2013 год еще не закончился, а спортивный год 2014 уже начинается. С 4 января стартует Чемпионат Украины по альпинизму в зимнем классе (заочный). Уже заявлены для участия в чемпионате серьезные маршруты на Ушбу, харьковские и одесские альпинисты 4 января улетают в Грузию.

Сроки проведения чемпионата – с 4 января по 15 марта 2014г.
Регион проведения – горы России, Крыма и других стран мира.

К участию допускаются команды областей и спортивных клубов в составе 2-6 человек со 1-м спортивным разрядом и выше. Продолжительность восхождения не более 15 дней.

15/12/2013
Первый Чемпионат Украины по ледолазанию! (видео, протоколы)

Сегодня в 17:00 на харьковском скалодроме СК "Вертикаль" прошло награждение победителей первого официального всеукраинского соревнования по ледолазанию - Чемпионата ФАиС Украины!

Рождается новый вид спорта в Украине! Скоро мы будем иметь своих мастеров спорта по ледолазанию, хотя уже давно украинские спортсмены участвуют и побеждают в Кубках и Чемпионатах Мира.

13/12/2013
Итоговый вечер ФАС ХО 2013. (видео)

12 декабря 2013 года прошел ежегодный отчетный вечер Федерации альпинизма и скалолазания Харьковской области. Зал Харьковского планетария был полон, присутствовало почти 200 человек.

В начале вечера собравшиеся минутой молчания почтили память харьковских альпинистов, погибших в Пакистане 23 июня 2013 года, был продемонстрирован фильм канала «Первая столица», посвященный этому трагическому событию.

11/12/2013
Памятный альбом «Свергун Игорь: Мы не покоряем горы, а восходим на них».

Издательство «Золотые страницы» в декабре 2013 года выпустило памятный альбом «Свергун Игорь: Мы не покоряем горы, а восходим на них».

События июня 2013 года, потрясшие своей жестокостью и цинизмом весь мир, в Харькове были восприняты с особой болью...

09/12/2013
Харьковские альпинисты 25 лет назад были в Спитаке.

Разрушительное землетрясение 7 декабря 1988 года, эпицентром которого стали армянские города Спитак и Ленинакан унесло жизни более 25 тысяч человек.

На помощь Армении пришли почти 60 тысяч человек. Одними из первых на месте трагедии оказались альпинисты, принявшие активное участие в поисково-спасательных работах и внесшие огромный вклад в дело ликвидации последствий трагедии. 

Вспоминает Геннадий Копейка: